Постанова

від 22.04.2014 по справі 2а-7207/10/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

22 квітня 2014 року Справа № 2а-7207/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029

доПП "Респект", вул. Лазурна, 6-б, кв. 132, м. Миколаїв, 54058 простягнення податкового боргу в сумі 1120167,71 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1120167,71 грн., у тому числі: 357769,77 грн. з податку на додану вартість, 579650,27 грн. з податку на прибуток, 182735,35 грн. з орендної плати за землю і 12,32 грн. з податку з власників транспортних засобів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач не сплатив податкові зобов'язання на підставі податкових повідомлень-рішень та поданих ним декларацій.

Відповідач подав письмові заперечення, в яких вказав, що надані податкові вимоги виставлені на меншу суму, ніж заявлено до стягнення, позивачем не наведено дати узгодження податкового зобов'язання, а податкові повідомлення-рішення оскаржуються в суді (а. с. 52-53).

У судове засідання прибув представник позивача, відповідач у судове засідання не прибув, про дату і час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи те, що в судове засідання прибув тільки представник позивача, а відповідач належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, суд вважає, що маються підстави для розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. У п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.

На виконання вимог Податкового кодексу України 29.01.2008 р. відповідачем подано податкову декларацію з орендної плати за землю за 2008 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання за листопад-грудень на загальну суму 21076,00 грн. (а. с. 17).

30.01.2009 р. відповідачем подано податкову декларацію з орендної плати за землю за 2009 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання на загальну суму 145677,30 грн. (а. с. 18).

У лютому 2009 р. позивачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. до 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт від 03.03.2009 р. № 970/23-600/31267975 (а. с. 23-24). Перевіркою встановлено порушення Законів України "Про оподатковування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і "Про податок з доходів фізичних осіб". На підставі акту перевірки 19.031.2009 р. позивачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000232301/0 на суму 578262,80 грн. і № 0000222301/0 на суму 355592,00 грн. (а. с. 24-А, 25-А).

Відповідач оскаржив податкові повідомлення-рішення в судовому порядку. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.10.2013 р. у справі № 2а-6727/09/1470 суд залишив позовну заяву без розгляду. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 р. відповідна ухвала суду першої інстанції залишена без змін (а. с. 100-102). Станом на дату розгляду справи відповідач повторно не оскаржив ухвалу по справі № 2а-6727/09/1470 і вона набрала законної сили.

02.03.2009 р. відповідачем подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів за 2009 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання за IV квартал на суму 18,75 грн. (а. с. 22). Сплачено 6,43 грн.

21.09.2009 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 2114,00 грн. (а. с. 13-14). Сплачено 374,61 грн.

07.10.2009 р. позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належного до сплати податку на додану вартість, за результатами якої складено акт № 4972/152-210/31267975 (а. с. 32). Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". На підставі акту перевірки 19.10.2009 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006321502 на суму 19,47 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 31).

14.10.2009 р. позивачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку щодо своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт № 5074/15-210/31267975 (а. с. 33). Перевіркою встановлено, що на порушення абзацу "а" п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідачем несвоєчасно подана декларація з податку на додану вартість за січень 2009 р. На підставі акту перевірки 14.10.2009 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0006001502/0 на суму 170,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 32-А).

20.10.2009 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 183,00 грн. (а. с. 15-16).

06.11.2009 р. позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання податкової звітності, за результатами якої складено акт № 5433/151/31267975 (а. с. 30). Перевіркою встановлено, що на порушення абзацу "б" п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" відповідачем несвоєчасно подана декларація з податку на прибуток за 2008 р. На підставі акту перевірки 06.11.2009 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0007601501/0 на суму 170,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 29-А). Сплачено 23,47 грн.

09.11.2009 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2009 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 999,00 грн. (а. с. 19).

26.11.2009 р. позивачем проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати та подання платіжних доручень до установ банків на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), за результатами якої складено акт № 5740/15-330-31267975 (а. с. 35). Перевіркою встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст. 17 Закону України "Про плату за землю". На підставі акту перевірки 10.12.2009 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0004131503/0 на суму 664,25 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 34).

03.12.2009 р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 р., в якій самостійно відображене податкове зобов'язання в сумі 10,00 грн. (а. с. 20-21).

18.12.2009 р. позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 6011/151/31267975 (а. с. 28-29). Перевіркою встановлено, що на порушення п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 150,00 грн. На підставі акту перевірки 18.12.2009 р. позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0008401501/0 на суму 150,00 грн., яке отримане відповідачем та не оскаржене (а. с. 27).

За несплату податкових зобов'язань позивачем нарахована пеня на загальну суму 15462,95 грн.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати та нарахованої пені, заборгованість відповідача складає 1120167,71 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем виставлені податкові вимоги від 10.01.2009 р. № 1/8 на суму 2249,96 грн. і від 10.03.2009 р. № 2/100 на суму 12250,63 грн., які отримані відповідачем та не оскаржені (а. с. 43-44). Позивач надав інформацію про те, що борг, визначений податковими вимогами, не сплачений та не списаний.

Суд не приймає доводи відповідача, викладені в запереченнях, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Права контролюючих органів визначені ст. 20 Податкового кодексу України, зокрема п.п. 20.1.34 п. 20.1 вказаної статті передбачено право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пункт 95.3. ст. 95 ПК України визначає, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг із зарахуванням до бюджету. На підставі ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення податкового боргу з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Судові витрати у справі відсутні, оскільки на підставі ст. 5 п. 21 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від його сплати.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з рахунків у банках приватного підприємства "Респект" (вул. Лазурна, 6-Б, кв. 132, м. Миколаїв, 54058, ідентифікаційний код31267975) податковий борг у сумі 1120167,71 грн. на користь державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз