Рішення

від 08.04.2014 по справі 905/1675/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.2014 Справа № 905/1675/14

Суддя господарського суду Донецької області Тоцький С.В.

при секретарі судового засідання Асмановій Е.Е.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Комунального підприємства «Гольмівське» Гольмівської селищної ради, смт. Гольмівське, Донецька область

до відповідача: Приватного підприємства «Гольмівське», смт. Гольмівське, Донецька область

про зобов'язання звільнити приміщення.

за участю представників сторін:

від позивача: Семенова Т.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов, Комунальним підприємством «Гольмівське» Гольмівської селищної ради, смт. Гольмівське, Донецька область, до Приватного підприємства «Гольмівське», смт. Гольмівське, Донецька область про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення, загальною площею 150,2кв.м., яке розташоване зі адресою: м. Горлівка, смт. Гольмівське, вул. Ворошиловградська, буд. 7.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що між ним та відповідачем був укладений договір оренди комунального майна №1 від 04.09.2013р. У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору та несплатою орендної плати протягом трьох місяців підряд позивачем на його адресу був надісланий лист про відмову від договору оренди, який був отриманий відповідачем 27.12.2013р. У зв'язку із припиненням договору найму та невиконанням умов щодо повернення орендованого майна позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 26.03.2014р., яке було отримано відповідачем 21.03.2014р. та від 04.04.2014р., яке було отримано відповідачем 02.04.2014р. Однак відповідач у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Відтак відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Також за приписами п.3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

За клопотанням представника позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до статей 9, 10 Конституції України, статті 9 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин (ратифікована Законом України від 15 травня 2003р. N802), статті 3 Декларації прав національностей України ( від 1 листопада 1991р. N1771), статті 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статті 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» (від 03 липня 2012р. №5029-VІ) та усним клопотанням представника позивача, справа розглядалась російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив :

Між Комунальним підприємством «Гольмівське» Гольмівської селищної ради (Орендодавець) та Приватним підприємством «Гольмівське» (Орендар) 04 вересня 2013р. був укладений договір оренди комунального майна №1.

За умовами укладеного договору (п.1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування комунальне майно загальною площею 222,1кв.м. по вул.Ворошиловградська, буд.7, яке знаходиться на балансі КП «Гольмівське» Гольмівської селищної ради, з метою розміщення об'єкту з виконання експлуатаційних послуг житлового фонду та вивозу ТПВ в смт. Гольмівський, згідно до напрямку роботи приватного підприємства «Гольмівське»

Відповідно до п.2.1. договору орендар вступає в користування комунальним майном у строк, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору та акту прийому-передачі майна.

Згідно п.3.1. договору орендна плата за вересень 2013р. складає 608,47грн. без ПДВ і 730,16грн. з ПДВ в базовий місяць орендна плата складає 676,08грн. без ПДВ і 811,30грн. з ПДВ (станом на 04.09.2013р.). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць і нараховується після 10-го звітного місяця. Встановлену в п.3.1. орендну плату Орендар зобов'язаний вносити шляхом перерахування на розрахунковий рахунок до 20-го числа поточного місяця(п.3.2. договору).

Термін дії договору оренди встановлено з 04.09.2013р. по 03.09.2014р.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

За твердженням позивача, у зв'язку із несплатою відповідачем орендної плати протягом трьох місяців підряд, а саме з вересня 2013р. по листопад 2013р. за договором оренди комунального майна №1 від 04.09.2013р. позивачем на адресу відповідача було надіслано повідомлення про розірвання договору оренди №607 від 27.12.2013р. Дане повідомлення було отримано відповідачем 27.12.2013р. про мається відмітка у нижній частині повідомлення.

Листами №611 від 30.12.2013р., №1 від 03.01.2014р. та №2 від 03.01.2014р. позивач вимагав звільнити нежитлове приміщення та передати його за актом приймання-передачі, у зв'язку із розірванням договору оренди №1 від 04.09.2013р.

У зв'язку не виконанням умов щодо повернення орендованого нежитлового приміщення після розірвання договору оренди позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Згідно вимог передбачених ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, відповідно до приписів частини 1 ст. 12 ЦК України.

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, згідно вимог передбачених ст.13 ЦК України.

Згідно з положеннями ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи судового захисту цивільних прав та інтересів встановлені статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 ГК України, цими нормами встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Частиною 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Відтак, на спірні правовідношення поширюються також дії спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до вимог передбачених статтями 2, 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування комунальним майном є договір оренди.

Приписами частини 6 ст.283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною 3 ст.291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму.

Відповідно до приписів частини першої ст.284 ГК України, частини першої статті 10, частини третьої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди, а обов'язок з її сплати є основним обов'язком орендаря, а відтак несвоєчасне та не в повному обсязі внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач до 27.12.2013р. не сплачував орендну плату, що стало підставою для позивача звернутися до нього із повідомленням №607 від 27.12.2013р. про відмову від договору.

Частиною 3 ст.651 ЦК України визначено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний у випадку невиконання сторонами своїх зобов'язань та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Стаття 782 ЦК України надає право наймодавцю відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Проте, підстави припинення договору оренди і односторонньої відмови від договору оренди не слід ототожнювати. Так, відмова від договору передбачає повідомлення орендодавцем орендаря про таку відмову і тільки з моменту отримання відповідного повідомлення договір є розірваним (ч.2 ст.782 ЦК України), що підтверджується наявними доказами у справі.

Позивачем на адресу відповідача був надісланий лист про відмову від договору оренди, який отримано відповідачем 27.12.2013р.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення за допомогою належних і допустимих доказів моменту одержання відповідачем повідомлення про відмову від договору та його дострокове розірвання, з яким законодавець пов'язує момент розірвання договору.

Метою розірвання договору оренди за ініціативою орендодавця є повернення орендованого майна. Спрощений спосіб розірвання договору оренди за приписами ст.782 ЦК України є способом захисту орендодавця на право про повернення майна у менш тривалий проміжок часу.

Вимогами частини 2 ст.653 ЦК України визначено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною 3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін, договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, оскільки факт отримання відповідачем листа про відмову від договору оренди, отриманий 27.12.2013р. то суд дійшов висновку, що він є розірваним.

Відповідно до вимог передбачених частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до вимог передбачених частиною 1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до приписів ст.111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Отже, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавця (наймодавцю), аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України № 5021/966/2011 від 08.05.2012р.

Виходячи з положень ст.173 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України, припинення зобов'язання зумовлює і припинення існування підстави для відповідного права, зокрема - для подальшого перебування у відповідача майна, отриманого за договором оренди.

Крім того, за змістом ст.84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в даному випадку - звільнити об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії.

Враховуючи, що такий строк умовами договору не визначений, суд дійшов висновку про необхідність встановлення строку вчинення відповідних дій протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог передбачених пунктом 4 частини 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 4-3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно вимог передбачених ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст.36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, суд вважає позовні вимоги за позовом належним чином доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі вимог передбачених ст.129 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 18, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.9, 11-16, 202, 626, 629, 651, 653, 782, 785 ЦК України, ст.ст.20, 67, 173, 174, 283, 284, 291, ГК України та керуючись ст.ст.1, 2, 4-2, 4-3, 4-6, 12, 15, 20, 22, 28, 32-34, 36, 43, 49, 75, 77, 82-85, 111-28 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Гольмівське» Гольмівської селищної ради, смт. Гольмівське, Донецька область до Приватного підприємства «Гольмівське», смт. Гольмівське, Донецька область про зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, загальною площею 150,2кв.м., які розташовані зі адресою: м. Горлівка, смт. Гольмівське, вул. Ворошиловградська, буд. 7., задовольнити повністю.

Зобов'язати Приватне підприємство «Гольмівське» (84691, Донецька обл., м. Горлівка, смт. Гольмівське, вул. Мушкетівська, 15, код ЄДРПОУ 38717940) звільнити нежитлові приміщення, загальною площею 150,2кв.м., яке розташоване за адресою: м. Горлівка, смт. Гольмівське, вул. Ворошиловградська, буд. 7, протягом 10 днів з дня набрання рішення законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства «Гольмівське» (84691, Донецька обл.., м. Горлівка, смт. Гольмівське, вул. Мушкетівська, 15, код ЄДРПОУ 38717940) на користь Комунального підприємства «Гольмівське» Гольмівської селищної ради (84691, Донецька обл., м. Горлівка, смт. Гольмівське, вул. Ворошиловградська, 7) витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.04.2014р.

Суддя С.В. Тоцький