cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
15 квітня 2014 року № 2а-2193/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Келеберди В.І., суддів Данилишин В.М. Качура І.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телехаус" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України проскасування податкового повідомлення-рішення №0030641510 від 07.11.2011 О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Телехаус" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Міндоходів у м. Києві, Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2012 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
В подальшому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012, скасовано вказану вище постанову та прийнято нове судове рішення, яким позов задоволено частково.
Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.01.2014 скасовано вказані вище постанову Окружного адміністративного суду та постанову Київського апеляційного адміністративного суду в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2011 №0030641510 та у цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог та зазначив, що до складу валових витрат віднесено значні суми собівартості проданої валюти, які потрібно розглядати сумісно із доходами від проданої валюти, що відображено у складі валового доходу.
Відповідачі - Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головне управління Міндоходів у м. Києві, Міністерство доходів і зборів України - письмових заперечень по суті позовних вимог не надали, явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що представник позивач не заперечував проти вирішення справи в порядку письмового провадження, оскільки відповідачі належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибули, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача, в результаті якої встановлено, що позивачем при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року порушено п.150.1. ст.150 Податкового кодексу України з урахуванням вимог ст. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме: неправомірно визначено р.06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 777 332,00 грн., про що складено акт від 27.10.2011 р. № 3604/15-127/3777429.
На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем-1 винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "П" від 07.11.2011 р. № 0030641510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 3 777 332,00 грн.
Не погоджуючись з таким податковим повідомленням-рішенням відповідача-1, позивач звертався зі скаргами до відповідача-2 і відповідача-3, за результатами розгляду яких рішеннями відповідача-2 від 16.01.2012 р. № 408/10/25-114 та відповідача-3 від 10.02.2012 р. № 2483/6/10-2415, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача-1 залишене без змін, а скарги -без задоволення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України органи та законів України.
Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 зазначеного вище Закону, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Згідно п. 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України з 01 квітня 2011 року набрав чинності розділ ІІІ Податкового кодексу України, яким врегульовуються питання оподаткування податком на прибуток підприємств.
Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України розділ ІІІ цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Таким чином, розрахунок об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року повинен здійснюватися відповідно до вимог п. 6.1 ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону, якими було прямо передбачено включення до валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році без жодних обмежень.
Згідно п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У відповідності до п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України положення п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками І кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 р.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що розрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року в обов'язковому порядку здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло в 2010 році, а сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року підлягає включенню до валових витрат ІІ кварталу 2011 року.
Отже, доводи податкового органу в обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення ґрунтуються на невірному розумінні п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.
Так, на думку податкового органу вищезазначена норма права передбачає, що до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.
Однак, положеннями п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України передбачено включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення розрахунку об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, а не від'ємного значення результатів діяльності суб'єкта господарювання у І кварталі 2011 року.
Порядок розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток закріплений у формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом ДПА України №114 від 28.02.2011.
Згідно рядка 04 витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування дорівнюють сумі значень рядків 05 та 06. В свою чергу значення рядка 06 дорівнює сумі рядків 06.1-06.6. У рядку 06.6 зазначається від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України № К/9991/32014/12 від 17.07.2012 року.
Таким чином, дії ТОВ "Телехаус" щодо включення до валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів цілком відповідають вимогам податкового законодавства.
Проте, обґрунтовуючи направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції Вищий адміністративний суд зазначив, що для правильного вирішення спору судам слід дослідити за якими саме операціями у податковому обліку позивача виникло від'ємне значення з податку на прибуток в оспорюваній сумі, перевірити реальність виконання цих операцій, порядок їх документального оформлення та факт дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених, зокрема, у статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
У постанові Верховного суду України від 02.02.2010 №10/08 зазначено, що судова палата в адміністративних справах Верховного суду України неодноразово висловлювала, що п. 5.1 Закону про прибуток повинен тлумачитись у системному зв'язку з п. 1.32 цього Закону.
При вирішенні справи № 32/550 за позовом ТОВ «Венатор» до ДШ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 25 липня 2007 року зазначив, що основною умовою для віднесення до складу валових витрат сум будь - яких витрат літника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), є подальше використання таких товарів робіт, послуг) у власній господарській діяльності. Мова йде про господарську діяльність - як сукупність господарських операцій за певний звітний період, за підсумками яких господарюючий суб'єкт отримує доход.
Згідно з пунктом 5.1. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Здійснення підприємницької діяльності спрямоване на отримання доходу, а не прибутку, і відсутність доходу від конкретної окремо взятої господарської операції, а не від діяльності підприємства в цілому за певний звітний період, не може свідчити про відсутність у підприємства ознак господарської діяльності.
Господарська діяльність, це сукупність господарських операцій за певний звітний період, за підсумками яких господарюючий суб'єкт може отримати доход. При цьому окрема господарська операція може бути безпосередньо не направлена на отримання доходу, але бути передумовою для останнього.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що при встановленні правомірності формування валових витрат за збитковими операціями в межах діяльності платника податку, такі витрати можуть бути віднесені до валових за умови, що здійснення збиткової операції є передумовою для отримання доходу від іншої діяльності.
Судом встановлено, що основною метою діяльності позивача є надання процесінгових послуг для платіжної системи «Флешчек» та надання клієнтам підприємства прав користування програмним забезпеченням з метою отримання роялті.
З аналізу наданих позивачем копії документів вбачається, що протягом 2009-2011 років сума скоригованого валового доходу перевищує суму коригованих валових витрат, що свідчить про здійснення позивачем збиткових операцій
З матеріалів справи не вбачається, що здійснення позивачем збиткових операцій є передумовою для отримання доходу від іншої діяльності, що свідчить про не дотримання позивачем умов формування валових витрат, визначених у статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у системному зв'язку з п. 1.32 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 кодексу).
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 07.11.2011 року № 0030641510 є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирання законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Суддя В.І. Келеберда
Судді В.М. Данилишин
І.А. Качур
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 15.04.2014 |
Оприлюднено | 24.04.2014 |
Номер документу | 38359282 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Келеберда В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні