Ухвала

від 23.04.2014 по справі 6-5313св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2014 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Горелкіної Н.А., Євграфової Є.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 1011/0187 філіалу Кримського республіканського управління до ОСОБА_4, ОСОБА_5, діючого в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим та Євпаторійський МВ ГУ ДМС України в Автономної Республіки Крим, про виселення з житлового будинку та зняття з реєстраційного обліку; за зустрічними позовами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіально відокремленого безбалансового відділення № 1011/0187 філіалу Кримського республіканського управління про визнання недійсним договору про зміну договору іпотеки, за касаційними скаргами ОСОБА_5, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та Служби у справах дітей Євпаторійської міської ради на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим

від 11 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2013 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10011/0187 філіалу Кримського республіканського управління (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що рішенням Євпаторійського міського суду від 07 грудня 2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» 1 258 484 грн 88 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: АДРЕСА_2 та на земельну ділянку площею 0,0462 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, а також зобов'язано відповідачів звільнити зазначені будинок та земельну ділянку шляхом виселення.

Постановою від 24 січня 2012 року ВДВС Євпаторійського МУЮ відкрито виконавче провадження щодо виконання вказаного рішення суду. Проте у ході його виконання було встановлено, що у зазначеному будинку окрім відповідачів зареєстрована та проживає малолітня донька ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на момент оформлення кредитного договору та договору іпотеки у спірному житловому будинку не була зареєстрована та у ньому не проживала, а зареєстрована лише 18 червня 2013 року. ОСОБА_4, будучи власником цього будинку, навмисно зареєструвала у ньому малолітню для затягування виконання рішення суду, оскільки раніше малолітня ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала за адресою її матері: АДРЕСА_1. Надіслана на адресу відповідачів вимога про виселення неповнолітньої ОСОБА_6 залишилася без задоволення.

ПАТ «Державний ощадний банк України» просило суд виселити малолітню ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з житлового будинку по АДРЕСА_2 зі зняттям її з реєстраційного обліку за зазначеною адресою.

У жовтні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України», у якому зазначав, що житловий будинок по АДРЕСА_2 належить ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу від 01 вересня 1995 року.

Вважав, що виселення малолітньої ОСОБА_6 з квартири можливо лише за умови надання їй іншого житла, тому просив суд зобов'язати ПАТ «Державний ощадний банк України» надати малолітній ОСОБА_6 інше постійне житлове приміщення.

У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору від 04 вересня 2008 року про зміну договору іпотеки від 02 листопада 2007 року.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 11 листопада 2013 року, залишеним без зміну хвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2014 року, позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено.

Виселено ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з житлового будинку по АДРЕСА_2 АР Крим із зняттям з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою, разом з її батьком ОСОБА_5, який підлягає виселенню з зазначеного житлового будинку відповідно до рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2009 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні зустрічних позовів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_5, представник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та Служба у справах дітей Євпаторійської міської ради, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Державний ощадний банк України» відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги не можуть бути задоволені з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що 19 жовтня 2007 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 укладений кредитний договір № 190 про надання ОСОБА_5 кредит у розмірі 500 тис. грн. зі сплатою 15 % річних за користування кредитом строком на 120 місяців до

18 жовтня 2017 року (а.с. 4в€’ 6).

24 квітня 2008 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Державний ощадний банк України» укладена додаткова угода № 1 до вказаного кредитного договору. За додатковою угодою внесено зміни у п. 1.1 договору від 19 жовтня 2007 року № 190 у зв'язку з чим сума кредиту збільшена до 1 200 000 грн, а процентна ставка за користування кредитом до 17,5 %. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснювалося за графіком погашення кредиту і процентів. На порушення п. п. 1.5, 1.3, 1.6, 1.8 кредитного договору зі змінами, передбаченими додатковою угодою станом на 16 вересня 2009 року заборгованість ОСОБА_5 складала 1 258 787 грн 88 коп.

02 листопада 2007 року між ПАТ «Державним ощадний банк України» та ОСОБА_4 укладений договір іпотеки на забезпечення виконання кредитного договору, відповідно до умов якого предметом іпотеки вказано нерухоме майно, вартість якого визначена у 1 256 300 грн, та яке розташоване по АДРЕСА_2, і складається з житлового будинку та земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_4 за договором купівлі продажу від 01 вересня 1995 року, зареєстрованого у реєстрі під № 5-3063, та державного акта на право власності на землю серія ЯД №603586, виданого 27 липня 2007 року

а.с. 9в€’ 13). За зазначеною адресою на земельній ділянці площею 0,0462 га, кадастровий номер якої 0110900000:01:034:0106, що відноситься до земель житлової та громадської забудови та надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовані позначені на плані: під літерою «А» в€’ житловий будинок, житловою площею 81,7 кв. м, сараї літера «Б» та «В», гараж літера «К», споруди (а.с. 99в€’ 113).

Також на забезпечення зобов'язань укладений договір поруки від 19 жовтня 2007 року № 200, відповідно до п. 1.1. якого ОСОБА_4 зобов'язалася перед ПАТ «Державний ощадний банк України» відповідати солідарно у повному розмірі за своєчасне та точне виконання зобов'язань ОСОБА_5, що виникають з умов кредитного договору від 19 жовтня 2007 року № 190 (а.с. 7в€’ 8).

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 07 грудня 2009 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задоволено та стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 258 484 грн 88 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок площею 81,7 кв. м, підсобні приміщення (сараї літ. «Б», «В», гараж «К»), та земельну ділянку площею 0,0462 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Зобов'язано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звільнити вказаний житловий будинок та земельну ділянку шляхом виселення (а.с. 14в€’ 16).

У ході виконання вказаного рішення суду державним виконавцем було встановлено, що у вказаному будинку, який є предметом іпотеки, проживає неповнолітня ОСОБА_6, яка зареєстрована у ньому 18 червня 2013 року, про що державним виконавцем було складено акт від 29 липня 2013 року (а.с. 25).

На час укладання договору іпотеки та договору про внесення змін до договору іпотеки у спірному житловому будинку неповнолітня ОСОБА_6 зареєстрованою не була, що підтверджено довідкою КП «Житловик-2» від 08 квітня 2008 року № 3207 (а.с 17в€’ 19), тому право малолітньої ОСОБА_6 на володіння та користування спірним будинком не порушено.

ОСОБА_6 має право на проживання разом із матір'ю відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України, яка проживає за іншою адресою.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовів, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, а також врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що реєстрація малолітньої ОСОБА_6 у житловому будинку, який є предметом іпотеки, відбулася без надання згоди іпотекодержателя.

Будинок, з якого виселено за рішенням суду ОСОБА_5 та ОСОБА_4, був придбаний не за рахунок кредитних коштів і немає підстав для надання його мешканцям при виселенні іншого постійного жилого приміщення за рахунок банку, як це передбачено ч. 2 ст. 109 ЖК України, оскільки відповідні спірні правовідносини регулюються Законом України «Про іпотеку» і ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виселені з будинку рішенням суду від 07 грудня 2009 року, а неповнолітня ОСОБА_6 підлягає виселенню разом з батьком.

Доводи касаційних скарг на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги відхилити, а рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційні скарги ОСОБА_5, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_8 та Служби у справах дітей Євпаторійської міської ради відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим

від 11 листопада 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів:

Ситнік О.М., Горелкіна Н.А., Євграфова Є.П.