Рішення

від 23.04.2014 по справі 904/2255/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.04.14р. Справа № 904/2255/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛТД.", м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 40 000, 00 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: Третьякова Н.В., довіреність №68 від 02.09.2013р.

Третьяков О.В., довіреність б/н від 08.07.2013р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛТД." (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 40 000,00 грн. та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2014 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні 22.04.2014 р.

В судовому засіданні 22.04.2014 р. представники позивача наполягали на задоволені своїх позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2014 р. була надіслана на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві та у витязі з єдиного державного реєстру юридичних осіб - підприємців (АДРЕСА_1) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію господарського суду.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.05.2012 року між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір підряду на виготовлення продукції із матеріалів (давальницької сировини) замовника (далі - Договір) на умовах даного Договору підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи, визначені у п. 2.1. цього Договору (надалі іменуються "роботи"), щодо виготовлення продукції із матеріалів (давальницької сировини) замовника, а саме вугілля деревинного (надалі іменується "продукція") та передати її замовнику, а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплатити виконані підрядником роботи (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору підрядник зобов'язується забезпечити систематичне виробництво продукції партіями по 200 (двісті) тонн продукції кожна за 1 календарний місяць та передати її замовнику не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Згідно п. 4.4. Договору для виконання робіт, визначених п.1.1., 2.1. цього Договору підрядник своїми силами та за свій рахунок здійснює весь комплекс, передбачених нормами діючого законодавства необхідних дій, в тому числі отримання будь-яких дозволів, ліцензій, висновків, погоджень, сертифікатів, тощо.

Ціна роботи за цим Договором складає 1 320,00 грн. у т.ч. з ПДВ за 1 тону виготовленого товару та включає в себе плату підряднику за виконані ним роботи та його інші витрати (п. 6.1. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору плата за виконані підрядником роботи сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок підрядника, не пізніше 5 календарних днів з дати передання партії виготовленої продукції.

На виконання договору позивач перерахував грошові кошти на поточний рахунок відповідача в загальній сумі 40 000,00 грн. про що свідчать платіжні доручення: № 214 від 14.06.2012 р. та № 235 від 22.06.2012 р., копії яких знадяться в матеріалах справи (а.с. 11, 12).

01.07.2013 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 про розірвання договору підряду на виготовлення продукції із матеріалів (давальницької сировини) замовника б/н від 23.05.2012 р. в якій сторони вирішили наступне:

1. Сторони, у зв'язку із відсутністю необхідності в подальшому співробітництві, на підставі п.13.6 і п.13.7 Розділу 13 "Дія договору" Договору підряду на виготовлення продукції із матеріалів (давальницької сировини) замовника б/н від 23.05.2012 р. дійшли згоди розірвати вищевказаний договір з 31 липня 2013 р.

2. Підрядник визнає свою заборгованість в розмірі 40 000,00 грн. перед замовником та підтверджує що з боку підрядника на користь замовника ним не виконувалося жодних робіт, а замовник підтверджує що жодних робіт з боку підрядника ним не приймалося.

3. У зв'язку із розірванням договору, Підрядник зобов'язаний повернути на поточний рахунок Замовника, вказаний в реквізитах сторін Договору, отриману раніше від Замовника суму коштів у розмірі 40 000,00 грн. з призначенням платежу як передплата згідно договору підряду № б/н від 23.05.2012 р. за виготовлення продукції із матеріалів замовника за роботи які підрядник повинен був виконати в майбутньому за умовами Договору.

Відповідач свої зобов'язання по Додатковій угоді № 1 від 01.07.2013 р. про розірвання договору підряду на виготовлення продукції із матеріалів (давальницької сировини) замовника б/н від 23.05.2012 р. в частині сплати заборгованості у розмірі 40 000,00 грн. не виконав, що є причиною спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобо в'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

З огляду на те, що внаслідок розірвання договору зобов'язання сторін припинились з 31.07.2013 року, тому підстави збереження коштів, сплачених за роботи, які не були виконані, відпали.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У ч. 2 цієї статті зазначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

На момент розгляду справи заборгованість відповідача складає 40 000,00 грн., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, яка підтверджується відповідачем у акті звірки взаєморозрахунків за 2012 р. (а.с. 13), внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі: 40 000,00 грн. - безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СКАЙ ЛТД." (61001, м. Харків, вул. Іскринська, 37; код ЄДРПОУ 37877178) 40 000,00 грн. (сорок тисяч грн. 00 коп.) - безпідставно отриманих коштів, 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України " 24 " квітня 2014р.