Постанова

від 23.04.2014 по справі 805/4643/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2014 р. Справа № 805/4643/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до товариства з обмеженою відповідальністю «АНВИ»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в

розмірі 15708,10 гривень

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АНВИ» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 15708,10 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «АНВИ» перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Будучи платником податку на додану вартість відповідач станом на 04.04.2014 року має податковий боргу у сумі 15708,10 гривень відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість від 25.02.2014 року на суму 1258,00 гривень, податкового повідомлення-рішення від 18.11.2013 року на суму 20845,00 гривень (частково погашено за рахунок переплати у розмірі 3033,79 гривень та часткової сплати у розмір і3381,00 гривень) та несплачена пеня у сумі 19,89 гривень. На адресу боржника надіслана податкова вимога від 13.01.2014 року № 5-15 у сумі 16069,95 гривен. Відповідачем порушено ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість.

Представник позивача через канцелярію суду надав клопотання від 23 квітня 2013 року про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «АНВИ», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 35656079, перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 25 грудня 2007 року за № 13852, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 29 листопада 2010 року № 25961/10.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

25 лютого 2014 року відповідачем надано до податкової інспекції звітну декларацію з податку на додану вартість за листопад 2013 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 1258,00 гривень (а.с. 6-9).

18 листопада 2013 року відповідно до акта перевірки № 399/05-62-15-01/35656079 від 13 листопада 2013 року позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0012981501, яким збільшено грошове зобов'язання на суму 20845,00 гривен, з яких за основним платежем 16676,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 4169,00 гривень (а.с. 10).

Документи, які свідчать про оскарження або сплату відповідачем зазначеної суми, нарахованої зазначеним податковим повідомленням-рішенням, в матеріалах справи відсутні.

В результаті несвоєчасної сплати грошового зобов'язання відповідачу була нарахована пеня в розмірі 19,89 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку на додану вартість (а.с. 4).

Станом на 23 квітня 2014 року у зв'язку з переплатою та частковою сплатою за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість в загальній сумі 15708,10 гривень, що підтверджується наданим представником позивача зворотнім боком облікової картки платника з податку на додану вартість.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

13 січня 2014 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 5-15 (а.с. 5), яка отримана уповноваженою особою відповідача 16 січня 2014 року, що підтверджується поштовим повідомлення (а.с. 5).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю «АНВИ» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 15708,10 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «АНВИ» (83001, місто Донецьк, проспект Дзержинського, буд. 2, кв. 246, код ЄДРПОУ 35656079) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 15708 (п'ятнадцять тисяч сімсот вісім) гривень 10 копійок.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 23 квітня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Голубова Л.Б.