Постанова

від 22.04.2014 по справі 805/4033/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 р. Справа № 805/4033/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

10 год. 20 хв.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Смагар С.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області

до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 14», м. Макіївка

про стягнення простроченої заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6245 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області заявлено позов до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 14» про стягнення простроченої заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 у розмірі 6245 грн. 10 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за період з 1 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року відповідачем не відшкодовані витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 2, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 6245 грн. 10 коп. Правовою підставою стягнення зазначеної суми зазначив норми пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктів 6.1, 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Позивач через канцелярію суду 22 квітня 2014 року надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. На підтвердження суми боргу надав картку особового рахунку відповідача станом на 18 квітня 2014 року. Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час слухання справи належним чином повідомлений, до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання». Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 14» зареєстроване як юридична особа, включено до ЄДРПОУ за номером 24157692.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (надалі - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (надалі - Інструкція № 21) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах, зокрема, для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції № 21 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Пунктом 6.8 Інструкції № 21 закріплено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно з пунктом 6.9 Інструкції № 21 відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судом встановлено, що відповідач у порушення зазначених вимог законодавства, не вносив до органу Пенсійного фонду (позивача у справі) фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 у встановлені строки по пенсіонерам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Таким чином, відповідач має заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 1 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року у розмірі 6245 грн. 10 коп., що також підтверджується карткою особового рахунку відповідача станом на 18 квітня 2014 року.

Доказів відшкодування заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 6245 грн. 10 коп. відповідач не надав суду. Наявність у відповідача суми боргу на час розгляду справи підтверджена позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 14» про стягнення простроченої заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 6245 грн. 10 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 14» (код ЄДРПОУ 24157692) на користь Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 1 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року у розмірі 6245 грн. 10 коп. (шість тисяч двісті сорок п'ять гривень десять копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 22 квітня 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.