Постанова
від 11.04.2014 по справі 826/2948/14
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2014 року № 826/2948/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп- Україна" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000692204 від 19.02.2014

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19 лютого 2014 року № 0000692204.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «СФГ ім. Гречко». Крім цього, на підтвердження необґрунтованості висновків податкового органу, представником позивача зазначено, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що укладання та виконання договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття прав та обов'язків; на момент здійснення спірних операцій вищезазначений контрагент був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість; сума податку на додану вартість, включена позивачем до складу податкового кредиту, підтверджується належним чином оформленими податковими накладними, а несплата контрагентом-продавцем податку на додану вартість до бюджету не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо він має всі документальні підтвердження розміру зазначеного податкового кредиту.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 03 лютого 2014 року № 147/26-53-22-04-21/30579869.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 201, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу від 08 листопада 2013 року № 881, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам Товариством з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко» (код за ЄДРПОУ 37195786) за березень 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 03 лютого 2014 року № 147/26-53-22-04-21/30579869.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» пункту 198.3., 198.6. статті 198, пунктів 201.1, 201.4., 201.6. статті 201 Розділу V Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 110604,00 грн.

Такий висновок податкового органу мотивований тим, що за результатами перевірки ТОВ «СФГ ім. Гречко» встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків, відсутність об'єкту оподаткування з податку на прибуток .

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між позивачем та ТОВ «СФГ ім. Гречко» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19 лютого 2014 року № 0000692204 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 165906,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 110604,00 грн., за штрафними санкціями - 55302,00 грн.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» укладено Договір купівлі-продажу № 27/03/13 від 27 березня 2013 року згідно якого позивачем придбано 200,00 тон сої.

Відповідно до пункту 3.1. Договору прийняття - передача товару здійснюється на умовах СРТ Одеській зерновий термінал (INCOTERMS 2000). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом за адресою: місто Одеса, вул. Хлібна Гавань, 4 Філіал ПАТ «Державна Продовольчо-зернова корпорація України» «Одеський зерновий термінал», власник товару ТОВ «Аскоп-Україна», одержувач товару - експедитор ПП «Блок Баг Системс».

Згідно рахунків - фактур від 28 березня 2013 року № СФГ-19, № СФГ-20, № СФГ-21, СФГ-22, видаткових накладних від 28 березня 2013 року № 19, № 20, 21, 22 та товарно-транспортної накладної від 26 березня 2013 року, 28 березня 2013 року та 30 березня 2013 року, позивачем отримано товар (сої) на загальну суму 663 622,00 грн.

Відповідно, Товариством з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко» виписано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» податкові накладні від 28 березня 2013 року № 19 на загальну суму 179779,60 грн., від 28 березня 2013 року № 20 на загальну суму 162268,60 грн., № 21 від 29 березня 2013 року на суму 157329,60 грн., № 22 від 31 березня 2013 року на загальну суму 164244,20 грн.

Оплата за отриманий товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують платіжні доручення № 248, № 448 від 29 березня 2013 року, № 261 від 02 квітня 2013 року, 02 квітня 2013 року № 262.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за березень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Аскоп-Україна» у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням і комарами для тварин, посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, неспеціалізованої оптової торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, тощо.

Матеріалами справи свідчать, що 28 січня 2013 року між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс» був укладений Договір № ББС 575/01/13 на надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур, відповідно до умов якого ПП «Блок Баг Сістемс», діючи в якості експедитора, взяло на себе зобов'язання по обслуговуванню зернових, зернобобових та олійних культур ТОВ «Аскоп-Україна», які завозяться на Філіал ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Одеський зерновий термінал» для подальшого відвантаження на морські судна в режимі «Експорт».

Позивачем зазначено, що з кожного транспортного засобу, в яких Товариством з обмеженою відповідальністю «СФГ ім.. Гречко» була доставлена позивачу соя, Державною інспекцією сільського господарства в Одеській області були відібрані проби сої, проведені лабораторні дослідження та виписані сертифікати якості від 28 березня 2013 року серії ЄА № 115790, від 28 березня 2013 року серії КА № 831139, від 29 березня 2013 року серія КА 831141, від 31 березня 2013 року серія КА № 831143 на кожен об'єм сої відносно кожного транспортного засобу, в яких такі об'єми були доставлені.

З наведеного вбачається, що державна інспекція сільського господарства в Одеській області, здійснюючи дослідження сої та виписуючи на підставі проведених нею досліджень сертифікати якості, повністю ідентифікувала кожну партію поставленої сої шляхом зазначення у виданих нею сертифікатах якості інформацію про назву підприємства-постачальника, підприємства-покупця (позивача), держані номери транспортних засобів, в яких була доставлена соя, кількість доставленої сої (що повністю співпадають з даними, зазначеними у видаткових, податкових, товарно-транспортних накладних), підтверджуючи тим самим фактичну поставку позивачу сої від його контрагентів.

Як свідчать матеріали справи, всі партії товару, поставлені позивачу ТОВ «СФГ ім.. Гречко» були прийнятті на зберігання ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» відповідно до умов Договору № ББС 575/01/13 від 28 січня 2013 року на надання послуг з приймання, зберігання та відвантаження зернових, зернобобових та олійних культур, укладеного між ТОВ «Аскоп-Україна» та ПП «Блок Баг Сістемс», що підтверджується складськими квитанціями на зерно № 1753 від 29 березня 2013 року (серія АФ № 363817), № 1755 від 01 квітня 2013 року (серія АФ 363819) та № 1756 від 01 квітня 2013 року (серія АФ 363820).

Крім цього, факт передачі сої на зберігання підтверджуються також Витягами з Реєстру складських документів на зерно, виданими Державним підприємством «Держреєстри України», а саме: № 7270 від 01 жовтня 2013 року, № 7271 від 01 жовтня 2013 року.

Надані позивачу податкові накладні відповідно до вимог чинного законодавства України були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, на момент складання податкових накладних ТОВ «СФГ ім. Гречко» було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства та мало право на складання податкових накладних, що підтверджується листом Міндоходів України від 27 вересня 2013 року за № 12087/6/99-99-18-06-05-15.

Матеріали справи підтверджують, що придбаний товар у ТОВ «СФГ ім. Гречко» у подальшому експортує Компанії «Glarn Invest LLP» згідно Контракту № 1/13 від 04 січня 2013 року, за умовами якого ТОВ «Аскоп-Україна» реалізовує Компанії «Glarn Invest LLP» українські соєві боби для виробничої переробки.

Зокрема, матеріали справи містять копію митної декларації № 500060703/2013/001998 від 08 квітня 2013 року, яка свідчить про експорт придбаної у ТОВ «СФГ ім. Гречко» сої.

Крім цього, згідно листа Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року № 18228/6/99-99-20-02-01-15 повідомлено позивача, що про те, що за деклараціями з податку на додану вартість за 2012-2013 роки ТОВ «Аскоп-Україна» не є платником податків з ознаками ризиковості, а саме, не брало участі у формуванні податкових зобов'язань на рівні податкового кредиту без сплати ПДВ і у посередництві у русі фіктивного податкового кредиту, а так само не брало участі у зменшенні податкових зобов'язань суб'єктами господарювання за рахунок фіктивного податкового кредиту та ін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «СФГ ім. Гречко» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «СФГ ім. Гречко» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Посилання відповідача на висновки акту перевірки ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 26 вересня 2013 року № 530/26-54-22-01-10/37195786 про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «СФГ ім. Гречко» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із контрагентом-постачальником ТОВ «Ферко» (код 31681342) за період вересень 2012 року, березень, квітень 2012 року, яким встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод без мети настання реальних наслідків, відсутність об'єкту оподаткування з податку на прибуток судом відхиляються, оскільки ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «СФГ ім. Гречко», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19 лютого 2014 року № 0000692204 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити.

2.Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 19 лютого 2014 року № 0000692204.

3. Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 331,81 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення11.04.2014
Оприлюднено24.04.2014
Номер документу38365482
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/2948/14

Ухвала від 11.11.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Приходько І.В.

Ухвала від 07.08.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Острович С.Е.

Ухвала від 26.06.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Троян Н.М.

Ухвала від 05.05.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Троян Н.М.

Постанова від 11.04.2014

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Гарник К.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні