Вирок

від 15.04.2014 по справі 256/2354/14-к

КАЛІНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДОНЕЦЬКА

Справа №256/2354/14-к

1-кп/256/224/2014

ВИРОК

Іменем України

15 квітня 2014 р. Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Донецьку угоду про визнання винуватості за обвинувальним актом у кримінальному провадженні стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Білицьке Добропільського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого директором СВП «Донавтотранс», раніш не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 366 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2014 р. до місцевого суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №3201405000000012 від 27.02.13 р. відносно ОСОБА_5 за ч.1 ст. 366 КК України, та угода від 15.04.2014 р. про визнання винуватості, укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 .

За останніми встановлено, що ОСОБА_5 24.07.2002 року вступив до складу засновників Спільного виробничого підприємства «Донавтотранс» (ЄДРПОУ 23178462), яке знаходиться на обліку в ДПІ у Калінінському району м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області. Основним видом діяльності СВП «Донавтотранс» є перевезення вантажів вантажним транспортом. Для виконання господарської діяльності підприємство входить до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України та має право використовувати книжки Carnet ТІR при здійсненні міжнародних перевезень вантажів.

Одночасно ОСОБА_5 з 27.03.1995 року зареєстрований фізичною- особою підприємцем у виконавчому комітеті Макіївської міської Ради. ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_1 ) при виконанні господарської діяльності здійснює перевезення вантажів вантажним автомобільним транспортом.

Будучи зареєстрованим фізичною-особою підприємцем ОСОБА_5 , отримав в оренду вантажний автотранспорт СВП «Донавтотранс», з використанням якого почав здійснювати перевезення вантажів.

19.05.2011 року на загальних зборах власників СВП «Донавтотранс» (ЄДРПОУ 23178462) ОСОБА_5 був призначений на посаду директора підприємства та на підставі наказу №02к від 23.05.2011 року приступив до виконання своїх обов`язків покладених на нього Статутом СВП «Донавтотранс» (ЄДРПОУ 23178462) затвердженого рішенням №1 від 19.05.11 загальних зборів власників підприємства.

ОСОБА_5 відповідно до п.п. 2, 3, 7 п.7.5.7 Статуту СВП «Донавтотранс» (ЄДРПОУ 23178462) без довіреності діє від імені підприємства, представляє його інтереси у відносинах з резидентами та нерезидентами України; без довіреності укладає угоди, договори та вчиняє правочини від імені підприємства; організує ведення бухгалтерського обліку та звітності підприємства, таким чином виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції та являється службовою особою.

Під час здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_5 усвідомив, що автотранспорт СВП «Донавтотранс», який перебував у нього в оренді мав право на використання книжок Carnet ТІR, що надавало право перетену митних кордонів відповідно правил встановлених «Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)» 1975 року, до якої Україна була приєднана 11.10.94, чим він вирішив скористатися при здійснені господарської діяльності, як фізична-особа підприємець. Будучи директором СВП «Донавтотранс» ОСОБА_5 маючи вільний доступ до печатки та штампу підприємства вирішив вносити неправдиві відомості у документи первинного бухгалтерського обліку підприємств-замовників перевезення вантажів про підприємство, яке фактично здійснювало перевезення вантажу.

Реалізуючи свій злочинний намір спрямований на внесення завідомо неправдивих відомостей у офіційні документи, директор СВП «Донавтотранс» ОСОБА_5 , будучи службовою особою, у період 2011-2013 років, у свій робочий час, діючи умисно, усвідомлюючи незаконність своїх дій, в порушення ст.9 «Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів» відповідно до якого вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником, вносив в офіційні документи міжнародні товарно-транспортні накладні СМR в графу «Перевізник», завідомо неправдиві відомості про те, що фактичним перевізником є підприємство СВП «Донавтотранс», однак фактично виконував перевезення вантажів, як фізична-особа підприємець.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 підозрюється у службовому підроблені, а саме що він будучи службовою особою, умисно, вніс в офіційні документи завідомо неправдиві відомості, у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Зазначені умисні дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як збут завідомо підробленого офіційного документу, який надає певні права.

15.04.2014 р. між заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Донецької області ОСОБА_6 і підозрюваним ОСОБА_5 укладена угода у кримінальному провадженні про визнання винуватості з додержанням вимог, передбачених ст,ст 468-470, 472 КПК України.

За даною угодою сторони дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, правової кваліфікації вказаних дій ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України, тобто як таких, що відносяться до злочинів невеликої тяжкості, беззастережного визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні останнього, а також стосовно міри покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 , визначеного сторонами угоди у вигляді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 4250 грн. на користь держави.

На підставі пояснень, наданих обвинуваченим безпосередньо в судовому засіданні, суд з`ясував, що він повністю розуміє свої права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладання й затвердження цієї угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, стосовно якого він беззастережно визнає свою винуватість у скоєні ним 10.01.13 р. збуту завідомо підробленого документу за викладених у вироку обставин, та вид покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Рівним чином, цілком усвідомлює наслідки невиконання ним цієї угоди, встановлені ст. 476 КПК України.

Поряд з цим суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто з боку обвинуваченого, зокрема, не є наслідком застосування до нього насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Зі слів сторін, під час кримінального провадження будь - які скарги обвинуваченим не подавалися. Тому за відсутністю очевидної необхідності кримінальне провадження чи інші додаткові документи судом не витребовувалися.

Перевіркою умов самої угоди судом встановлена їх відповідність вимогам кримінально - процесуального та кримінального кодексів України. Обвинувачений погоджується на призначення йому узгодженого сторонами покарання, яке відповідає загальним принципам його призначення та іншим вимогам кримінального законодавства. Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст. 474 КПК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд, зокрема, враховує характер і ступень суспільної небезпечності скоєного кримінального правопорушення, що відноситься до злочинів невеликої тяжкості, відсутність матеріального збитку від скоєного, а також особистість обвинуваченого: раніше не судимий та до кримінальної відповідальності притягується вперше, за місцем мешкання характеризувався позитивно. В якості пом`якшувальної провину обставини суд ураховує його щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих провину обставин суд не убачає.

Враховуючи особистість обвинуваченого, конкретні обставини справи й тяжкість наслідків скоєного, суд вважає, що необхідною та достатньою мірою для забезпечення виправлення обвинуваченого й запобігання можливості скоєння ним нових злочинів буде призначення йому узгодженого сторонами угоди покарання у вигляді штрафу у розмірі 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 4250 грн.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого у игляді застави та обов`язку носіння електронного засобу контролю підлягає скасуванню, так як клопотань про його продовження в судовому провадженні не надходило. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Витрати на проведення комп`ютерно-технічної єкспертизи підлягають стягненню з обвинуваченого.

Ухвалою Київського районного суду м. Донецька від 14.01.2014 року відносно ОСОБА_5 обраний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 6090 грн., яка згідно ч.11 ст.182 КПК України підлягає зі згоди обвинуваченого зверненню на виконання вироку в частині майнових стягнень

Керуючись ст,ст 314 ч.3 п.1, 474-475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 15.04.2014 р, укладену між прокурором та підозрюваним ОСОБА_5 про визнання ним винуватості за ст. 366 ч.1 КК України.

ОСОБА_5 визнати винуватим за ст. 366 ч.1 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді штрафу у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 4250 грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати у розмірі 1129,95 грн.

Запобіжний засіб у вигляді застави та носіння електронного засобу контролю скасувати.

Звернути стягнення у вигляді штрафу та судових витрат на користь держави на заставу, яка внесена ОСОБА_5 20.01.2014 року до банку одержувача: ГУ ДКСУ у Донецькі області, одержувачу: територіальне управління ГО на розрахунковий рахунок одержувача:37317004001000 МФО 834016 у сумі 6090 грн.

Залишок застави у розмірі 720,05 грн., який знаходиться у банку одержувача: ГУ ДКСУ у Донецькі області, одержувача: територіальне управління ГО на розрахунковому рахунку одержувача:37317004001000 МФО 834016, повернути ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після спливу строків на його оскарження, якщо він не був оскаржений, а у разі його оскарження - після розгляду апеляційної скарги. Вирок може бути оскаржений виключно за підставами, передбаченими ч.4 ст. 394 КПУ України, до апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим - у той самий строк з моменту отримання ним його копії.

Копію вироку після його проголошення вручити негайно обвинуваченому та прокурору.

Суддя -

15.04.2014