Рішення

від 11.01.2007 по справі 14/4039

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/4039

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" січня 2007 р. Справа № 14/4039

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.  

за участю представників сторін

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва - Транс" (м. Мукачево Закарпатської області)  

до Приватного підприємства "Рапід-М-Транс" (м. Житомир)

про стягнення 5918,00 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 5918,00грн., з яких: 4861,00 грн. - основного боргу, 1057,00 грн. - пені.

27.11.2006р. до господарського суду Житомирської області надійшла заява від позивача, в якій він просить суд, розглянути справу без участі уповноваженого представника.

09.01.2007р. позивач надіслав на адресу суду оригінали документів на яких грунтуються позовні вимоги, свого представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Іва - Транс" (позивач у справі) та Приватним підприємством "Рапід-М-Транс" (відповідач у справі) разового договору-заявки № 5112 від 19.09.2005р., позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу згідно заявки, а відповідач зобов'язувався оплатити надані позивачем транспортні послуги.

На виконання укладеного договору-заявки від 19.09.2005р. (а.с.7-9), позивачем було здійснено перевезення вантажу (пиломатеріали) за маршрутами м. Чигирин - Ужгород, м. Ужгород (Україна)-St. Veit (Австрія) автомобілем, номерний знак 56954 РТ/04248 РЕ.

Позивач свої зобов'язання, передбачені договором-заявкою від 19.09.2005р. (а.с. 7-9), виконав повністю - вантаж був доставлений та прийнятий вантажоодержувачем у відповідності до умов вищезазначеної заявки, що стверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) №028509 (а.с.10-11), актом прийняття-здавання виконаних робіт від 30.09.2005р. №5112 (а.с.13).

Відповідно договору-заявки №5112 від 19.09.2005р., відповідач зобов'язався провести розрахунки з позивачем відповідно до умов, зазначених в заявці.

Як вбачається з заявки, що є невідємною частиною вищезазначеного договору, вартість наданих послуг становить 4861,00 грн., строк оплати - 30 днів після отримання послуг по перевезенню, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною - CMR.

Відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, створилась заборгованість в розмірі 4861,00 грн.

Позивач направив вимогу (претензію) до відповідача за №21 від 28.07.2006р. (а.с.14) про сплату заборгованості за надані транспортні послуги, яка була залишена без відповіді та задоволення.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1057,00 грн. пені нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, посилаючись у позовній заяві на п. 6.1 договору-заявки №5112 від 19.09.2005р. та Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Статтею 547 Цивільного Кодексу України, передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, з п. 6.1 договору-заявки № 5112 від 19.09.2005р. не вбачається, щоб сторони конкретизували, які саме штрафні санкції та в якому розмірі будуть застосовуються до сторін в разі неналежного виконання взятих не себе зобов'язань.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, то, відповідно до ст. 551 ЦК України, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 231 ГК України також передбачає, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому в договорі.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", не встановлює відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а лише обмежує її розмір визначений за згодою сторін в договорі.

Враховуючи викладене, пред'явлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 1057,00 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу позивачу, суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 4861,00 грн. заборгованості. В частині стягнення пені в сумі 1057,00 грн. в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 193,231 ГК України, ст.ст. 525,526,547,551 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст.ст. 49,82,84,85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рапід-М-Транс", м. Житомир, пр. 2-й Ливарний, 12, к. 2, ідентифікаційний код 31469300 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Іва - Транс", м. Мукачево, вул. Білоруська, 54, ідентифікаційний код 22094527 - 4861,00 грн. основної заборгованості, 83,78 грн. витрат по сплаті державного мита, 96,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення з відповідача 1057,00 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Костриця О.О.