Рішення

від 25.03.2014 по справі 334/10652/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 25.03.2014

Справа № 334/10652/13-ц

Провадження № 2/334/485/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Вєтлугіній Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Обслуговуючий садівничий кооператив «Юність-87» про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Обслуговуючий садівничий кооператив «Юність-87» про поділ спільного майна подружжя. В позові позивач зазначив, що він з відповідачкою перебував у шлюбі з 29.12.2001 р. по 28.09.2012 р., який був розірваний на підставі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя. Від шлюбу спільних дітей сторони не мають. Під час перебування у шлюбі сторони придбали наступне майно: 1) чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, вартістю 433 348,10 грн.; 2) телевізор Sаmsuпg, модель LЕ40R72В, вартістю 8000 грн.; 3) телевізор Sопу, модель КV-21FТ2К, вартістю 2000 грн.; 4) телевізор DAEWOO, модель 14Q2, вартістю 500 грн.; 5) кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн.; 6) кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн.; 7) мікрохвильова пічь LG, модель МS-2342W, вартістю 400 грн.; 8) кулер Fаmіlу, модель WFD-510L, вартістю 2000 грн.; 9) посудомийна машина ВОSСН, вартістю 2400 грн.; 10) меблевий комплект (шкіряні диван «Версаль», два крісла), вартістю 8000 грн.; 11) спальний гарнітур (ліжко, дві тумбочки, кутова шафа), вартістю 8000 грн.; 12) пральна машина Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн.; 13) водонагрівач Еlесtгоluх, модель ЕWН-80sl, вартістю 2000 грн.; 14) шафа-купе, вартістю 8000 грн.; 15) матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення майна) незавершеного будівництвом дачного будинку, загальною площею 42,25 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,0508 га, кадастровий номер 2322184600:07:001:1378, яка розташована: Запорізька область, Запорізький район, Лукашівська сільська рада, за межами населеного пункту, на території ОСК «Юність-87» (ідентифікаційний код 36194307), вартістю 51765,20 грн. Всього майна на загальну суму 536 413,30 грн.

Питання про поділ майна між сторонами мирним шляхом не вирішено, тому позивач просить суд визнати за ним та відповідачкою право спільної часткової власності по 1/2 частки кожному: на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Також просить виділити у власність відповідачці наступне майно: телевізор Sопу, модель КV-21FТ2К, вартістю 2000 грн.; телевізор DAEWOO, модель 14Q2, вартістю 500 грн.; кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн.; кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн.; мікрохвильова піч LG, модель МS-2342W, вартістю 400 грн.; посудомийна машина ВОSСН, вартістю 2400 грн.; меблевий комплект (шкіряні диван «Версаль», два крісла), вартістю 8000 грн.; водонагрівач Еlесtгоluх, модель ЕWН-80sl, вартістю 2000 грн.; пральна машина Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн.; шафа-купе, вартістю 8000 грн., а

всього на суму 33 300 грн. Просить виділити у його власність наступне майно: телевізор Sаmsuпg, модель LЕ40R72В, вартістю 8000 грн.; спальний гарнітур (ліжко, дві тумбочки, кутова шафа), вартістю 8000 грн.; кулер Fаmіlу, модель WFD-510L, вартістю 2000 грн.; а

всього на суму 18000 грн.; а також матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення незавершеного будівництвом дачного будинку, загальною площею 42,25 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,0508 га, кадастровий номер 2322184600:07:001:1378, яка розташована: Запорізька область, Запорізький район, Лукашівська сільська рада, за межами населеного пункту, на території Обслуговуючого садівничого кооперативу «Юність-87» (ідентифікаційний код 36194307). Просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2638 грн. 56 коп.

Під час розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги та остаточно просить суд визнати за ним та відповідачкою право спільної часткової власності по 1/2 частки кожному: на чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Також просить виділити у власність відповідачці наступне майно: телевізор Sопу, модель КV-21FТ2К, вартістю 2000 грн.; телевізор DAEWOO, модель 14Q2, вартістю 500 грн.; кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн.; мікрохвильова піч LG, модель МS-2342W, вартістю 400 грн.; посудомийна машина ВОSСН, вартістю 2400 грн.; меблевий комплект (шкіряні диван «Версаль», два крісла), вартістю 8000 грн.; водонагрівач Еlесtгоluх, модель ЕWН-80sl, вартістю 2000 грн.; пральна машина Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн.; шафа-купе, вартістю 8000 грн., а всього на суму 29 300 грн. Просить виділити у його власність наступне майно: телевізор Sаmsuпg, модель LЕ40R72В, вартістю 8000 грн.; спальний гарнітур (ліжко, дві тумбочки, кутова шафа), вартістю 8000 грн.; кулер Fаmіlу, модель WFD-510L, вартістю 2000 грн.; кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн.; кухонний стіл вартістю 1600 грн.; кухонні стільці - 4 шт. вартістю 700 грн., а всього 2800 грн.; а всього на суму 26 400 грн.; а також матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва (створення незавершеного будівництвом дачного будинку, загальною площею 42,25 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,0508 га, кадастровий номер 2322184600:07:001:1378, яка розташована: Запорізька область, Запорізький район, Лукашівська сільська рада, за межами населеного пункту, на території Обслуговуючого садівничого кооперативу «Юність-87» (ідентифікаційний код 36194307): бетон м-100 - 3м.куб.; бетон м-200 - 3 м.куб.; блок фундаментний ФС-4 - 10 шт.; пісок річний (насіяний) - 10 тонн; бордюр - 197 шт.; лист б-2 (100 кг); лист б-3 (200 кг); лист б-1 (100 кг); лист рифлений б-З (150 кг); просічка б-3 (150 кг); труба 2-(100 кг); труба 1 - (250 кг); труба 3/4 - (200 кг); куток металевий L 50 - (300 кг); куток металевий L 63 - (250 кг), куток металевий Ь 63 - (250 кг), а всього на суму 14 381, 97 грн. Просить стягнути з відповідачки на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 2638 грн. 56 коп.

06 грудня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на квартиру, в якій зазначила, що вони з відповідачем з 29.12.2001 року перебували в шлюбі. Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2012 року шлюб між сторонами було розірвано. До укладення шлюбу з ОСОБА_1 їй на праві власності належали 29/50 частин квартири АДРЕСА_2. Вказана квартира була придбана ОСОБА_2 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Запорізькою Товарною Біржею «Гілея» 03.04.1996р., р/н 378/2111. 26 березня 2002 року вона та ОСОБА_3 продали належну їм квартиру на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, р/н 492. Продаж було здійснено за 63 840 грн., з яких вона отримала 37 240 грн. Отримані від продажу цієї квартири гроші вона мала намір використати для придбання житла для своєї доньки. Відповідач був забезпечений житлом, він вже мав у власності квартиру АДРЕСА_3, яку придбав ще до укладення шлюбу з нею. 07.03.2006 року ОСОБА_2 придбала за договором купівлі-продажу, квартиру АДРЕСА_1. Продаж квартири було здійснено за 50 000 грн. На придбання квартири вона витратила кошти, отримані нею від продажу квартири АДРЕСА_2. ОСОБА_1 не заперечував, що

придбана квартира є її особистою власністю, саме тому покупцем за договором купівлі-продажу виступила тільки вона. Придбання квартири АДРЕСА_1 було здійснено ОСОБА_2 хоча і за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто та були нею отримані від реалізації майна, набутого до шлюбу. Позивачка

просить визнати за нею право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2013 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на квартиру об'єднано з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Обслуговуючий садівничий кооператив «Юність-87» про поділ спільного майна подружжя.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник підтримали позовні вимоги, та просили суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених в уточненій позовній заяві. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просили відмовити у повному обсязі, оскільки квартира придбана під час шлюбу, та за спільні кошти подружжя. Після продажу частини квартири ОСОБА_2, пройшло майже 4 роки, будь яких доказів, що ці грошові кошти не були витрачені, позивачка не надала суду. Крім того, за квартиру було дійсно сплачено - 68 200 доларів США, а не 50 000 грн., як зазначено в договорі купівлі-продажу.

У судовому засідання відповідачка ОСОБА_2 та її представник позов ОСОБА_1 визнали частково та пояснили, що квартира АДРЕСА_1 не є спільною власністю подружжя та не підлягає поділу, оскільки придбання спірної квартири було здійснено ОСОБА_2 хоча і за час шлюбу, але за кошти, які належали їй особисто та були нею отримані від реалізації майна, набутого до шлюбу. Також зазначили, що не заперечують проти складу та вартості переліченого в позові ОСОБА_1 майна (меблів та побутової техніки), але не погоджуються з тим варіантом поділу майна, який пропонує позивач. Крім того, ОСОБА_1 просить виділити йому у власність матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництвом дачного будинку на території ОСК «Юність», на загальну суму 14 381 грн. Однак, земельна ділянка площею 0,0508 га для ведення садівництва, розташована на території Лукашевської сільської ради Запорізького району Запорізької області, була передана ОСОБА_2 у власність в порядку приватизації, а тому є її особистою приватною власністю. На вказаній земельній ділянці находиться незавершений будівництвом дачний будинок, який не є об'єктом права власності. На момент вступу ОСОБА_2 до ОСК «Юність-87» в 2006 р. будівля дачного будинку вже знаходилася на отриманій нею земельній ділянці, час її зведення припадає на 1986 р. Під час шлюбу сторони будівництво дачного будинку не здійснювали, матеріалів та обладнання для його будівництва не купували і не використовували. На підставі викладеного просять позов ОСОБА_1 задовольнити частково та виділити у власність ОСОБА_1 майно на загальну суму 28 000 грн., яке складається: телевізор Sопу, вартістю 2000 грн.; кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн.; меблевий комплект вартістю 8000 грн.; пральна машина Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн.; водонагрівач Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн.; кулер Fаmіlу, вартістю 2000 грн.; шафа-купе, вартістю 8000 грн., ОСОБА_2 виділити майно на загальну суму 27 700 грн., яке складається: телевізор DAEWOO, модель 14Q2, вартістю 500 грн.; посудомийна машина В0SСН, вартістю 2400 грн.; мікрохвильова піч LG, модель МS-2342W, вартістю 400 грн.; телевізор Sаmsuпg, модель LЕ40R72В. вартістю 8000 грн.; спальний гарнітур (ліжко, дві тумбочки, кутова шафа), вартістю 8000 грн.; кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн.; кухонний стіл, вартістю 1600 грн.; кухонні стільці 4 шт., вартістю 700 грн. кожен, всього 2800 грн. Просять в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_2 - задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи Обслуговуючого садівничого кооперативу «Юність-87» не з'явився з невідомих суду причин, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_6,

ОСОБА_3, дослідивши та оцінивши надані сторонами докази у сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що з 29.12.2001 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який було зареєстровано відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції,

актовий запис №845, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_1 від 29.12.2001 р. (а.с.31).

До укладення шлюбу ОСОБА_2 на праві власності належали 29/50 частин квартири АДРЕСА_2. Вказана квартира була придбана ОСОБА_2 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Запорізькою Товарною Біржею «Гілея» 03.04.1996р., р/н 378/2111.

26.03.2002 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продали належну їм квартиру АДРЕСА_2, жилою пл.. 28,95 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, р/н 492. Продаж було здійснено за 63 840 грн., з яких ОСОБА_2 отримала 37 240 грн., а ОСОБА_3 26 600 грн. (а.с.33)

07.03.2006 р. на ім'я ОСОБА_2 була придбана 4-х кімнатна квартира АДРЕСА_1, житловою площею 58,4 кв.м., що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_8, продаж здійснено за 50 000 грн. та зареєстровано в реєстрі за №416.(а.с.34).

Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №1954067 від 03.04.2013 р., технічним паспортом на квартиру АДРЕСА_1, складеним 21.09.2005 р. Запорізьким міжміським бюро технічної інвентаризації та з реєстрацією поточних змін від 14.03.2006 р.(а.с.35,7-8).

ОСОБА_2 також є власником земельної ділянки площею 0,0508 га, розташованої на території Лукашевської сільської ради Запорізького району Запорізької області, за межами населеного пункту, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія ЯИ №278001, виданим на підставі розпорядження Запорізької районної державної адміністрації 781 від 15.04.2010 р..(а.с.10).

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2012 р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.(а.с.13).

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Для визнання майна, придбаного в період шлюбу, об'єктом спільної сумісної власності подружжя немає значення на ім'я кого з подружжя воно оформлене та зареєстроване.

Відповідно до ст. 368 ЦК України майно, придбане подружжям в період шлюбу є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором між ними чи законом.

Згідно зі ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності. Майно може належати на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного

житлового фонду»; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови «Про практику

застосування судами законодавства при розгляді справ про шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 р., вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті60, 69 СК, ч. 3 ст.368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

ОСОБА_2 в судовому засіданні не надала суду доказів, що квартира АДРЕСА_1, яка придбана під час шлюбу з ОСОБА_1, була придбана саме за кошти ОСОБА_2, та які належали саме їй особисто.

Так, 26.03.2002 р. ОСОБА_2 здійснила продаж 29/50 частини 2-х кімнатної квартири АДРЕСА_2, жилою площею 28,95 кв.м. що належала їй, та отримала за продаж квартири - 37 240 грн.

Та тільки 07.03.2006 р., тобто майже через 4 роки, було укладено договір щодо купівлі 4-х кімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 58,4 кв.м. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_2 купила зазначену квартиру за 50 000 грн.

Однак в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив суду, що вартість вищезазначеної квартири була набагато вищою, однак при укладанні договору купівлі-продажу було зазначена менша ціна. Так, за вказану квартиру було сплачено спільні кошти подружжя, а саме - 68 200 доларів США, на підтвердження чого надав суду розписку ОСОБА_9 та ОСОБА_10, від 07.03.2006 р., що вони отримали від покупця ОСОБА_2 за продаж квартири АДРЕСА_1 - 68 200 доларів США.

Відповідно до ст.59 ч.2 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд критично відноситься до пояснення свідка ОСОБА_3, що він брав у колишньої дружини ОСОБА_2 5 000 доларів США, та повернув їх тільки у 2006 р., та крім цього, ці пояснення не є допустимим доказом відповідно до ст. 59 ЦПК України..

Крім того, відсутні докази на підтвердження тієї обставини, що отримані від продажу частки своєї квартири кошти були витрачені саме на купівлю спірної квартири, а не на інші потреби. Теоретичні припущення купівлі спірної квартири за отримані кошти не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, судом встановлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбана сторонами в період зареєстрованого шлюбу та за кошти спільної праці подружжя.

Згідно ст..63 СК України, чоловік та дружина мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.

Стаття 69 СК України передбачає, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст. 70 СК України розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній

власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частинні визнання за ним права власності на 1/2 частину кватири АДРЕСА_1, та визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину кватири АДРЕСА_1, та залишення квартири у

їхній спільній частковій власності, є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно до ст..71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Відповідно до ст..61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Сторони в судовому засіданні визнали наявність та склад меблів та побутової техніки та погодилися щодо оцінки вартості такого майна, та дійшли згоди щодо розподілу цього майна.

ОСОБА_2 просила виділити саме їй майно на загальну суму 27 700 грн.: яке складається:телевізор DAEWOO, модель 14Q2, вартістю 500 грн., посудомийна машина В0SСН, вартістю 2400 грн., мікрохвильова піч LG, модель МS-2342W, вартістю 400 грн., телевізор Sаmsuпg, модель LЕ40R72В. вартістю 8000 грн., спальний гарнітур (ліжко, дві тумбочки, кутова шафа), вартістю 8000 грн., кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн., кухонний стіл, вартістю 1600 грн., кухонні стільці 4 шт., вартістю 700 грн. кожен., всього 2800 грн., обґрунтовуючи, що даним майном вона користується, та крім того сплачувала кошти за ремонт телевізор Sаmsuпg, на підтвердження чого надала Акт №811 від 08.11.2013 р. (а.с.90-91).

В той же час, позивач ОСОБА_1 погодився із запропонованим поділом майна, та не заперечував, щоб йому було виділено майно на загальну суму 28 000 грн.: яке складається: телевізор Sопу, вартістю 2000 грн., кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн., меблевий комплект вартістю 8000 грн., пральна машина Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн., водонагрівач Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн., кулер Fаmіlу, вартістю 2000 грн., шафа-купе, вартістю 8000 грн.

Отже, сторони в судовому засіданні дійшли згоди щодо розподілу меблів та побутової техніки, тому суд виділяє кожному із них меблі та побутову техніку, відповідно до їх спільної згоди.

Згідно до роз'яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», розділу між подружжям підлягає майно, наявне у нього на час розгляду справи.

Також ОСОБА_1 просив виділити йому у власність матеріали та обладнання, які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництвом дачного будинку на території ОСК «Юність-87», на загальну суму 14 381,97 грн. На підтвердження своїх вимог надав копії товарних чеків №126 від 12.07.2007 р., №226 від 03.09.2006 р., №77 від 10.06.2006 р. та накладної №7 від 14.06.2006 р. про придбання будівельних матеріалів.

Однак надані копії документів не підтверджують, що саме зазначені будівельні матеріали купував ОСОБА_1, та що вони наявні на час розгляду справи, та знаходяться на належній ОСОБА_2 земельній ділянці.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечувала, що під час шлюбу були придбані такі будівельні матеріали, та що вони були використані для будівництва дачного будинку. Оскільки земельна ділянка площею 0,0508 га для ведення садівництва, розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, була передана їй у власність в порядку приватизації, а тому відповідно до ст. 57 СК України є її особистою приватною власністю. На момент її вступу до ОСК «Юність-87» в 2006 р. будівля дачного будинку вже знаходилася на отриманій земельній ділянці, час її зведення припадає на 1986 р. Вказану обставину підтвердила допитана судом свідок ОСОБА_6

Процес будівництва є процесом втрати будівельними матеріалами і конструкціями своєї ідентичності, певного фізичного стану (наприклад, цемент, цегла, пісок і под. - як окремі інгредієнти), внаслідок чого право власності на будівельні матеріалі і конструкції, використані

в процесі будівництва, як на окремі рухомі речі, припиняється (ст. 349 ЦК).

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Оскільки суду не було надано будь-яких належних доказів, щодо матеріалів та обладнання, які були використані в процесі будівництва незавершеного будівництвом дачного

будинку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поділу вищезазначених матеріалів, є необґрунтованими та недоведеними.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки позов ОСОБА_1 задоволено частково, то з відповідачки ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 2 446 грн. 74 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 60, 63, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 355, 368, 370, 372 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину кватири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину кватири АДРЕСА_1, залишивши квартиру у їхній спільній частковій власності.

Виділити у власність ОСОБА_1 майно на загальну суму 28 000 грн., яке складається: телевізор Sопу, вартістю 2000 грн., кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн., меблевий комплект вартістю 8000 грн., пральна машина Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн., водонагрівач Еlесtгоluх, вартістю 2000 грн., кулер Fаmіlу, вартістю 2000 грн., шафа-купе, вартістю 8000 грн.

Виділити у власність ОСОБА_2 майно на загальну суму 27 700 грн.: яке складається:телевізор DAEWOO, модель 14Q2, вартістю 500 грн., посудомийна машина В0SСН, вартістю 2400 грн., мікрохвильова піч LG, модель МS-2342W, вартістю 400 грн., телевізор Sаmsuпg, модель LЕ40R72В. вартістю 8000 грн., спальний гарнітур (ліжко, дві тумбочки, кутова шафа), вартістю 8000 грн., кондиціонер Міdеа, вартістю 4000 грн., кухонний стіл, вартістю 1600 грн., кухонні стільці 4 шт., вартістю 700 грн. кожен, всього 2800 грн.,

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 2 446 грн. 74 коп. (дві тисячі чотириста сорок шість гривень 74 коп.).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на квартиру - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Т.Є. Баруліна