Рішення

від 23.04.2014 по справі 910/5853/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5853/14 23.04.14

За позовом Комунального підприємства «Київпастранс» Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліцентр - 2000»

про стягнення 57 153,60 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Воробйов О.В. - представник за довіреністю № 06-5/12 від 02.01.14

від відповідача не з'явились.

В судовому засіданні 23.04.2014 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Київпастранс» Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури до Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліцентр - 2000» про стягнення 57 153,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.04.2006 між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Києва № 39, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у платне строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 186,9 кв.м. по вул. Чистяківська, 19-А, в м. Києві. За доводами позивача відповідачем порушуються умови договору щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 57 153,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/5853/14 та призначено розгляд справи на 23.04.2014.

У судове засідання, призначене на 23.04.2014, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

У судове засідання 23.04.2014 відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адресу відповідача, що вказана в позовній заяві - 03035, м. Київ, вул. Стадіонна, 6.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

03 квітня 2006 року між Комунальним підприємством «Київпастранс» Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури (надалі - позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліцентр - 2000» (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір № 39 договір оренди нерухомого майна (нежилих приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва, що надається у відокремленому підрозділі СТО КП «Київпастранс» за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 19-А (надалі - договір).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1. договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 29.11.2005 р. № 551/3012 передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення, далі об'єкт оренди, загальною площею 722,39 кв.м., в т.ч. корп.. № 2 на третьому поверсі 535,49 кв.м. і в корпусі № 5 на першому поверсі 186,90 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Чистяківська, 19-А.

Згідно з п. 2.3. договору опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передавання об'єкта оренди, що є невід'ємною частино цього договору.

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної, затвердженої рішенням Київради від 05.07.2001 р. № 366/1342 та рішенням Київради від 21.11.2005 № 551/3012 із розрахунку 5% від експертної оцінки, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, на дату підписання договору становив 6097,32 грн без ПДВ (п.3.1. договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за кожний поточний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 6 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Як зазначає позивач, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати у відповідача виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 95 181,82 грн.

Відповідач, в свою чергу листом від 21.8.2012 р. № 09 заборгованість у розмірі 95 181,82 грн, визнав та гарантував її погасити до 30.04.2013 р.

За доводами позивача борг відповідачем був частково погашений і станом на 25.01.2014 р. становить 57 153, 60 грн., за період з квітня 2011 р. по липень 2011 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи позивачем належним чином виконанні зобов'язання за договором оренди, в той час як відповідачем не оплачено орендні платежі за період з за період з квітня 2011 р. по липень 2011 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 57 153,60 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав.

Таким чином позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліцентр - 2000» (03151, м. Київ, вул.. Народного Ополчення, буд. 17, ідентифікаційний код 31238389) на користь Комунального підприємства «Київпастранс» Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури (04070, м. Київ, вул.. Набережне Шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 31725604) заборгованість у розмірі 57 153 (п'ятдесят сім тисяч сто п'ятдесят три) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.2014 року.

Суддя Пукшин Л.Г.