Постанова

від 16.04.2014 по справі 805/2529/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2014 р. Справа №805/2529/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:45

Донецький окружний адміністративний суд у складі суду:

головуючого судді Хохленкова О. В.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д.С.

прокурора: Хейфець Р.В.,

представник позивача: Пащенко С.В.

представник відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Науково-дослідного центру інформаційних технологій інституту економіки промисловості національної академії наук України про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Науково-дослідного центру інформаційних технологій інституту економіки промисловості національної академії наук України про стягнення простроченої заборгованості з відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно з Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 12993,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач у встановлені законодавством строки не відшкодовував понесені позивачем витрати на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, в зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.11.2013 року по 24.01.2014 року в розмірі 12993,03 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Прокурор в судове засідання з'явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Позивач в судове засідання з'явився. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" № ХІІ від 05.11.91 прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно з ч.2 ст.60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV, зі змінами та доповненнями на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон).

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою та зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду України в Кіровському районі м. Донецька.

Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до вимог статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" N 1977-XII від 13.12.1991 року держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність, наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 13 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Аналогічна норма також міститься в ст.24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", відповідно до якої різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, визначається Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку зазначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Відповідно до пункту 5 Порядку зазначено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення встановленого зразка.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька відповідно до вимог Порядку № 372 вручено розрахунок суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про науково - технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за період 01.11.2013 р. - 24.01.2014 р. у сумі 12993,03 грн. (а.с.19).

Відповідно до частини 2 пункту 5 Порядку підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати понесені витрати на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 12993,03 грн.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

За приписом ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем заперечень на адміністративний позов та доказів погашення заборгованості не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 8-11, 23, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов прокурора Київського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Донецька до Науково-дослідного центру інформаційних технологій інституту економіки промисловості національної академії наук України про стягнення витрат на виплату різниці між сумою пенсій призначених науковим співробітникам та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.11.2013 року по 24.01.2014 року у розмірі 12993,03 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Науково-дослідного центру інформаційних технологій інституту економіки промисловості національної академії наук України (83048, м. Донецьк, вул. Університетська 77/2, ЄДРПОУ 05420617) на користь Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Донецька, 83007 м. Донецьк, вул.. Жмури, 1 (р/р 256073012002 ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 335106, код ЄДРПОУ 32442295) різницю між сумою пенсій, призначених як науковим працівникам, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів за період з 01.11.2013 року по 24.01.2014 року у розмірі 12993,03 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто три) гривні 03 копійки.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні в присутності прокурора та представника позивача 16 квітня 2014 року.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Хохленков О.В.