Рішення

від 14.04.2014 по справі 906/294/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" квітня 2014 р. Справа № 906/294/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шепель Т.І. - довіреність №41 від 23.01.2014;

від відповідача: Неліпа В.В. - довіреність б/н від 30.01.2014

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання (м.Ірпінь, Київська область)

до Державного підприємства "Народицький лісгосп АПК" (смт. Народичі, Житомирська область)

про стягнення 170717,65 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 170717,65 грн., з яких: 166796,78грн. основного боргу, 3920,87грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Подала клопотання про долучення до матеріалів справи Акту звірки заборгованості №1 від 01.11.2013 та оригіналу фіскального чеку від 12.03.2014. Усно пояснила, що доданий до позовної заяви Акт звірки заборгованостей було помилково надано, оскільки останній стосується взаємовідносин між сторонами по іншому договору.

Представник відповідача позовні вимоги у заявленій позивачем сумі не заперечував. Подав клопотання про долучення до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та копії довідки з ЄДРПОУ.

Вищевказані клопотання представників сторін про долучення документів до матеріалів справи судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 07.06.2012 між Державним підприємством "Народицький лісгосп АПК" (замовник, відповідач) та Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об'єднанням ВО "Укрдержліспроект" (учасник, відповідач) укладено Договір №52 про надання послуг в лісовому господарстві з Додатком №1 (далі - Договір (а.с. 7-11)).

28.12.2012 між сторонами підписано Додаткову угоду (а.с. 13), якою сторони продовжили строк дії Договору до 31.12.2013.

Позивач вказує, що згідно Договору позивач зобов'язався у 2012 надати відповідачу послуги в лісовому господарстві - провести камеральні лісовпорядні роботи на площі 9000 га, а відповідач - прийняти і оплатити за надані послуги грошові кошти у сумі 168372,00грн. (п.1.1., п. 3.1. Договору) після підписання сторонами акту виконаних робіт по фактично виконаному обсягу робіт (п. 4.2. та п. 4.4. Договору).

Стверджує, що виконав роботи у повному обсязі, що підтверджується Актами виконаних робіт №1 від 21.03.2013 та №2 від 29.11.2013, які підписані відповідачем і скріплені його печаткою, однак останній розрахунок за виконані роботи в розмірі 168372,00грн. не провів, заборгуваши 170717,65грн.

Зазначає, що 01.01.2014 ним було направлено відповідачу претензію №36 з актом звірки заборгованостей, однак остання залишена без відповіді та задоволення.

Посилаючись на пункт 7.2.1. Договору, позивач нарахував до стягнення з відповідача 3920,87грн. пені.

Відповідач щодо викладених у позовній заяві обставин та наявності боргу в заявленій позивачем сумі не заперечував, про що вказав у відзиві на позовну заяву (а.c. 42). Доказів на підтвердження здійснення додаткових розрахунків відповідачем не надано.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з виконанням умов договору №52 від 07.06.2012 про надання послуг в лісовому господарстві.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що зобов'язання за Договором №52 від 07.06.2012 та додатковою угодою до нього позивачем було виконано на загальну суму 166796,78грн., доказом чого є підписані сторонами Акти №1 від 21.03.2013 та №2 від 29.11.2013 (а.с. 14-15).

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, пунктом 4.1. Договору сторони визначили, що при укладанні договору замовник перераховує учаснику аванс в розмірі не менше 30 % вартості послуг, на основі виписаного учасником рахунку. Надання послуг розпочинається за умови отримання учасником авансу.

Згідно п. 4.2 Договору, подальша оплата за цим Договором проводиться замовником по безготівковій формі розрахунку з випискою учасником рахунків за виконані послуги, на основі прикладених актів прийому-здачі виконаних послуг, але не пізніше 15 календарних днів після їх підписання сторонами. По мірі надання послуг, згідно оформлених учасником актів прийому-здачі виконаних послуг, аванс зараховується на виконані послуги (п. 4.3. Договору).

Кінцевий розрахунок за цим Договором проводиться замовником не пізніше 30 календарних днів після підписання сторонами акту прийоми-здачі виконаних послуг, складеного учасником замовнику по фактично виконаному обсягу послуг (п. 4.4. Договору).

За вказаного, враховуючи, що останній акт по фактично виконаному обсягу послуг підписано сторонами 29.11.2013, остаточний розрахунок за надані послуги відповідач повинен був здійснити у строк до 30.12.2013.

Оскільки у вказані строки будь-яких розрахунків відповідачем проведено не було, його заборгованість на день звернення з позовом до суду склала 166796,78грн. і на дату вирішення спору не змінилася, що не заперечувалось представниками сторін в судовому засіданні та підтверджено підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків (а.с. 31).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаних обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 166796,78грн. основного боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 7.2.1. Договору сторони визначили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання договірних зобов'язань при наданні послуг за бюджетні кошти винна сторона сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно наданих послуг за кожен день прострочення.

З розрахунку позивача (а.с. 3) вбачається, що пеню останнім нараховано за період з 01.01.2014 по 07.03.2014 у розмірі 3920,87грн.

Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, дійшов висновку, що останній є обґрунтованим та вірним.

За ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з ст. 34 вищевказаного Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позов підтверджено належними доказами, які відповідачем не спростовано, суд вважає позовні вимоги в сумі 170717,65грн., з яких 166796,78грн. основного боргу та 3920,87грн. пені, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Народицький лісгосп АПК" (11400, Житомирська обл., смт. Народичі, вул. Першого Травня, буд. 1/7, ід. код 35334175)

на користь Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання (08200, Київська область, м.Ірпінь, вул. Пролетарська, буд. 22-24, ід. код 00968167):

- 166796,78грн. основного боргу;

- 3920,87грн. пені;

- 3414,35грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22.04.2014.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи.