Постанова

від 23.04.2014 по справі 905/346/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2014р. справа №905/346/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: М'ясищева А.М., Сгара Е.В.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Розалевич К.К. по дов.;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бік», м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 03.03.2014р. (повний текст від 11.03.2014р.) у справі №905/346/14 (суддя Бокова Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бік», м. Донецьк

до Донецької міської ради, м. Донецьк

про розірвання договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бік», м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецької міської ради, м. Донецьк, про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.10.2001р., укладеного між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та ТОВ «Бік», зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 13.11.2001р. за №А/3-115.

Рішенням від 03.03.2014р. господарський суд Донецької області у задоволенні позову відмовив в повному обсязі з посиланням на те, що позивачем не наведено обставин, з якими законодавець пов'язує розірвання договору в судовому порядку.

Не погодившись з винесеним рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та заявлені позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що в порушення вимог ст.ст.651, 652, 653 ЦК України суд не визнав істотною зміною обставин умов договору факт збільшення Донецькою міською радою орендної плати за землю, оскільки, за твердженням скаржника, зазначена обставина є істотним порушенням відповідачем у справі умов укладеного між сторонами договору. Заявник апеляційної скарги наголошує, що відмовляючи у задоволенні позову суд порушив право позивача на вільне укладання договору, вибір контрагентів та визначення умов договору, а також зобов'язав ТОВ «Бік» сплачувати неймовірно високу орендну плату за земельну ділянку, на якій розташований належний позивачу об'єкт нерухомості.

Вищевикладене, на думку заявника, призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення суду, що є підставою для його скасування.

22.04.2014р. на адресу апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача, в якому останній заперечує проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції залишити вказане рішення без змін. Крім того, у вказаному клопотанні відповідач просить відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, а у разі неможливості перенесення розгляду справи - розглянути справу за відсутності свого представника. Клопотання судовою колегією задоволено.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2001р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бік» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (зареєстрований 13.11.2001р. за №А/3-115), за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться на території Калінінського району м. Донецька по вул. Лабутенка, 8, площею 7600,0кв.м., із земель запасу міської ради.

Відповідно до п.п.2.1, 4.1 договору, він укладається на термін до 27.12.2015р., а земельна ділянка передається в оренду для реконструкції будинку колишнього дитячого саду №17 під офіс по вулиці Лабутенка, 8 в Калінінському районі.

Зміни умов договору або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін (п.9.1 договору).

Додатковою угодою від 26.02.2003р. (зареєстрована 25.03.2003р. за №А/3-115) сторони внесли зміни до вищевказаного договору оренди землі в частині визначення грошової оцінки спірної земельної ділянки, розміру орендної плати та порядку внесення змін до договору.

В подальшому, рішенням господарського суду Донецької області від 09.09.2013р. у справі №905/4080/13 було внесено наступні зміни до вищезазначеного договору: п.1.3 розділу 1 викладено в новій редакції: « 1.3. Грошова оцінка земельної ділянки становить 5069462,06грн.», а частини 1 і 2 п.3.1 договору викладено в такій редакції:« 3.1 Орендна плата вноситься орендарем з моменту реєстрації Договору у грошовій формі та в розмірі 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 152083,86грн. на рік…»

У зв'язку з викладеним, позивач звертався до відповідача із вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 24.10.2001р. в порядку ст.652 ЦК України у зв'язку з істотною зміною обставин, проте листом №01/12-5736вих від 18.11.2013р. відповідач відмовив позивачу у задоволенні зазначеної претензії.

Вищевикладене зумовило звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Як зазначалось вище, господарський суд Донецької області у задоволенні заявленого позову відмовив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 126 Земельного кодексу України, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 31 вказаного Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно ст. 32 зазначеного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування вимог про розірвання спірного договору оренди позивач посилається на підвищення міською радою в односторонньому порядку орендної плати за землю майже в чотири рази, що є істотним порушенням умов договору, а також істотною зміною обставин, якими позивач керувався при укладанні спірного договору.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, предметом спірного договору є строкове платне користування земельною ділянкою з дотриманням сторонами визначених у договорі обов'язків. Пунктом 3.4 спірного договору визначено, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляційних процесів, у разі невиконання орендодавцем обов'язку повідомити орендаря про права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, збільшення розмірів ставки земельного податку, в інших випадках, передбачених законодавчими актами України. Тобто, умовами спірного договору передбачена можливість перегляду розміру орендної плати за землю, у зв'язку з чим посилання позивача на приписи ст.652 ЦК України в даному випадку є безпідставними.

Що стосується тверджень позивача про істотне порушення відповідачем умов договору шляхом одностороннього внесення змін до нього, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що згідно рішення господарського суду Донецької області від 09.09.2013р. у справі №905/4080/13 звернення прокурора міста Донецька в особі Донецької міської ради з позовом про внесення змін до відповідного договору було зумовлено відмовою ТОВ «БіК» привести його у відповідність з умовами чинного податкового і земельного законодавства, а також чинних рішень міської ради №35/37 від 23.07.2009р. та №26/37 від 19.12.2012р. Натомість самі такі зміни обумовлені приписами ст.288 Податкового кодексу України, а не власною ініціативою відповідача. Зазначені обставини спростовують посилання позивача на приписи ст.651 ЦК України в якості підстави для дострокового розірвання спірного договору.

Апеляційний господарський суд також наголошує, що згідно з матеріалами справи позивач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.01.2012р.), тобто, з огляду на приписи статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України є особою, яка набула права користування нею.

Таким чином, з огляду на законодавчо встановлену необхідність оформлення земельних відносин у відповідному порядку, а також з огляду на знаходження на спірній земельній ділянці об'єкта нерухомості позивача, врегулювання відносин сторін без укладення відповідного договору оренди землі в даному випадку є неможливим у зв'язку із законодавчо встановленими вимогами.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 03.03.2014р. у справі №905/346/14 про відмову у задоволенні заявленого позову ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому підстав для її задоволення не вбачається.

Судові витрати за подання апеляційної скарги в порядку ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 03.03.2014р. (повний текст від 11.03.2014р.) у справі №905/346/14 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бік», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 03.03.2014р. (повний текст від 11.03.2014р.) у справі №905/346/14 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: А.М. М'ясищев

Е.В. Сгара

Надруковано примірників - 5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС