Рішення

від 23.04.2014 по справі 918/177/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 918/177/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом заступника прокурора міста Рівного (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області (далі - Рада) та товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - ТОВ "Рівнетеплоенерго") до товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудресурси" (далі - ТОВ "Рівнебудресурси") про стягнення заборгованості в сумі 11 003 грн. 84 коп.,

за участі представників:

Ради: не з'явився,

ТОВ "Рівнетеплоенерго": Михайлова В.О. за дов. від 2 січня 2014 року № 03-05/3,

ТОВ "Рівнебудресурси": не з'явився,

прокуратури: Солодкої Н.В. за посв. від 12 лютого 2014 року № 024614,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2014 року Прокурор звернувся до господарського суду Рівненської області з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 1 жовтня 2012 року між ТОВ "Рівнетеплоенерго" та відповідачем був укладений договір на відпуск теплової енергії № 702. Оскільки ТОВ "Рівнебудресурси" взяте на себе за вказаним договором зобов'язання щодо оплати теплової енергії, поставленої йому у лютому - грудні 2013 року, виконало не в повному обсязі, заборгувавши таким чином ТОВ "Рівнетеплоенерго" 10 470 грн. 15 коп., Прокурор, посилаючись на статті 525-526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 175, 193, 216-217 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 400 грн. 47 коп. пені та три проценти річних у розмірі 133 грн. 22 коп., нараховані у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 13 лютого 2014 року порушено провадження у справі № 918/177/14, розгляд якої було призначено на 24 лютого 2014 року.

До початку судового засідання, призначеного на 24 лютого 2014 року, через канцелярію суду надійшла заява прокуратури та ТОВ "Рівнетеплоенерго" про зменшення розміру позовних вимог від 24 лютого 2014 року № 03-05/321 (а.с. 22), згідно якої останні просили стягнути з відповідача 8 374 грн. 68 коп. основного боргу, 400 грн. 47 коп. пені та три проценти річних у розмірі 133 грн. 22 коп. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 24 лютого 2014 року розгляд справи відкладено на 13 березня 2014 року.

До початку судового засідання 13 березня 2014 року через канцелярію суду надійшла заява прокуратури та ТОВ "Рівнетеплоенерго" про зменшення розміру позовних вимог від 12 березня 2014 року № 03-05/479/774 (а.с. 42-44), згідно якої останні просили суд стягнути з відповідача 5 470 грн. 15 коп. основного боргу, що виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання по оплаті теплової енергії, поставленої даному підприємству в жовтні - грудні 2013 року, 83 грн. 39 коп. пені та три проценти річних у розмірі 19 грн. 23 коп. Вказана заява також прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 13 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 25 березня 2014 року.

Ухвалою суду від 25 березня 2014 року розгляд справи відкладено на 8 квітня 2014 року.

Ухвалою суду від 8 квітня 2014 року строк розгляду спору у справі № 918/177/14 було продовжено на 15 днів - до 26 квітня 2014 року, розгляд справи відкладено на 23 квітня 2014 року.

Представники ТОВ "Рівнетеплоенерго" та прокуратури в судовому засіданні 23 квітня 2014 року підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12 березня 2014 року № 03-05/479/774, та наполягали на їх задоволенні.

Рада та ТОВ "Рівнебудресурси" про дату, час та місце розгляду даної справи були повідомлені належним чином, проте явку своїх повноважних представників у призначені судові засідання не забезпечили, витребуваних судом документів не надали.

Оскільки чергове відкладення розгляду справи спричинить до виходу за межі встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) граничного строку вирішення спору, суд відповідно до статті 75 ГПК України дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи за наявними в ній матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та ТОВ "Рівнетеплоенерго", всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 жовтня 2012 року між ТОВ "Рівнебудресурси" та ТОВ "Рівнетеплоенерго" був укладений договір на постачання теплової енергії № 702, за умовами якого, з урахуванням додатків № 1 - № 3 до цього договору, останнє зобов'язалося надавати споживачеві теплову енергію, а ТОВ "Рівнебудресурси", у свою чергу, - прийняти та оплатити її вартість за встановленими тарифами в терміни, передбачені даною угодою (а.с. 9-10).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 1.4 цього договору теплова енергія подається споживачу за адресою: місто Рівне, вулиця Степана Бандери, 20.

Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно загальних відомостей про об'єкти споживача, що є невід'ємною частиною договору від 1 жовтня 2012 року № 702, загальна площа об'єкту відповідача - адмінприміщення, розташованого за адресою: місто Рівне, вулиця Степана Бандери, 20, становила 71,40 м 2 (а.с. 10).

Водночас згідно з пунктом 4.4 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає позивачу звіт про фактичне споживання теплової енергії до 20 числа поточного місяця. У разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим способом.

Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, при цьому споживач самостійно отримує рахунок. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункти 5.3-5.4 договору).

Судом також встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору ТОВ "Рівнетеплоенерго" протягом жовтня - грудня 2013 року надало відповідачу теплову енергію на загальну суму 5 856 грн. 24 коп. Дана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками за послуги теплопостачання, виставленими постачальником у вищезазначений період (а.с. 25-27). Вказаний факт також був підтверджений усними поясненнями представника ТОВ "Рівнетеплоенерго" у судовому засіданні 23 квітня 2014 року.

Про належне виконання ТОВ "Рівнетеплоенерго" своїх зобов'язань за цим договором щодо відпуску теплової енергії також свідчить відсутність з боку ТОВ "Рівнебудресурси" претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.

Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості теплової енергії, наданої йому протягом жовтня - грудня 2013 року, у встановлений спірним договором строк не виконав.

У той же час після порушення провадження у даній справі в рахунок погашення заборгованості за договором від 1 жовтня 2012 року № 702 ТОВ "Рівнебудресурси" сплатило ТОВ "Рівнетеплоенерго" 1 500 грн. 00 коп., що підтверджується наданою останнім копією банківської виписки з його рахунку (а.с. 49).

Згідно з пунктом 5.7 спірної угоди при наявності боргу за спожиту теплову енергію кошти, що надходять, зараховуються в погашення боргу за теплову енергію, спожиту в минулі періоди, незалежно від вказаного у платіжному дорученні призначення платежу.

Так, частина вказаних коштів у розмірі 1 113 грн. 91 коп. на підставі вищенаведеного положення договору була зарахована ТОВ "Рівнетеплоенерго" в рахунок погашення заборгованості відповідача за минулі періоди. У той же час грошові кошти в сумі 386 грн. 09 коп. було зараховано на погашення боргу відповідача за спірний період.

Слід також зазначити, що вказана проплата у розмірі 386 грн. 09 коп. була врахована ТОВ "Рівнетеплоенерго" при поданні заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12 березня 2014 року № 03-05/479/774.

Відтак судом встановлено, що сума основного боргу відповідача за договором від 1 жовтня 2012 року № 702 на момент вирішення вказаного спору складає 5 470 грн. 15 коп. Даний факт також підтверджується наданою ТОВ "Рівнетеплоенерго" довідкою про суму заборгованості відповідача за вищезазначеним договором, яка виникла у спірний період (а.с. 87).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу за договором від 1 жовтня 2012 року № 702, яка складає 5 470 грн. 15 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення даної заборгованості перед ТОВ "Рівнетеплоенерго", суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про стягнення з ТОВ "Рівнебудресурси" зазначеної суми грошових коштів, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати вартості наданих йому послуг щодо відпуску теплової енергії, позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12 березня 2014 року № 03-05/479/774, просив суд стягнути з ТОВ "Рівнебудресурси" 83 грн. 39 коп. пені, нарахованої на відповідні суми основного боргу у період з 11 листопада 2013 року по 20 січня 2014 року, з яких: 48 грн. 21 коп. - пеня, нарахована з 11 листопада 2013 року по 20 січня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 1 906 грн. 29 коп., 27 грн. 92 коп. - пеня, нарахована з 11 грудня 2013 року по 20 січня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 1 912 грн. 19 коп., 7 грн. 26 коп. - пеня, нарахована з 11 січня 2014 року по 20 січня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 2 037 грн. 76 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3.3 договору передбачено, що споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію шляхом сплати пені в розмірі не менше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки заявлений до стягнення розмір вказаної штрафної санкції відповідає вищезазначеним нормам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 83 грн. 39 коп. пені підлягає задоволенню.

Також на підставі вищезазначеної норми договору позивач, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 12 березня 2014 року № 03-05/479/774, просив суд стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 19 грн. 23 коп., з яких: 11 грн. 12 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 листопада 2013 року по 20 січня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 1 906 грн. 29 коп., 6 грн. 44 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 грудня 2013 року по 20 січня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 1 912 грн. 19 коп., 1 грн. 67 коп. - три проценти річних, нараховані з 11 січня 2014 року по 20 січня 2014 року на суму основного боргу в розмірі 2 037 грн. 76 коп.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки заявлений до стягнення розмір трьох процентів річних є арифметично вірними, відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми також підлягає задоволенню в повному обсязі.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудресурси" (33028, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 20, ідентифікаційний код: 01275325) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, місто Рівне, вулиця Данила Галицького, будинок 27, ідентифікаційний код: 36598008) 5 470 (п'ять тисяч чотириста сімдесят) грн. 15 коп. основного боргу, 83 (вісімдесят три) грн. 39 коп. пені, а також три проценти річних у розмірі 19 (дев'ятнадцять) грн. 23 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнебудресурси" (33028, місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 20, ідентифікаційний код: 01275325) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24 квітня 2014 року

Суддя Є.В. Павленко