Постанова

від 14.04.2014 по справі 825/835/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2014 року Чернігів Справа № 825/835/14

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., за участі секретаря Федоренка Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю

представників сторін:

від позивача Фесика І.А., договір від 24.03.2014,

від відповідача Труби А.В, довіреність від 07.11.2013 № 3832/10-024, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернігівського окружного адміністративного суду 05.03.2014 надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 30.12.2013 року № 0006691703, № 0006681703, № 0006701703 від 30.12.2013 року.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що між позивачем та його контрагентом ТОВ "Парма ЛТД" укладено усний договір на поставку паливно-мастильних матеріалів. В обґрунтування своїх вимог щодо необґрунтованості та безпідставності спірних податкових повідомлень-рішень позивач зазначив, що за наявності всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин позивача з його контрагентом та податкових накладних оформлених у повній відповідності з чинним законодавством мав повне право на формування суми витрат та податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення - необґрунтовані та прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, а тому, підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням додаткових пояснень.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у його задоволенні відмовити, пояснивши, що спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства. Надавши заперечення проти позову представник відповідача наголосив на тому, що ФОП ОСОБА_1 не було надано на перевірку документи, що підтверджували б реальність придбання у ТОВ "Парма ЛТД" товарів, а саме: акти приймання продукції по кількості, підтвердження використання ПММ у господарській діяльності в зв'язку з відсутністю заправки автомобілів та зберігання ПММ, а тому взаємовідносини між позивачем та контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Прилуцької міської ради Чернігівської області 31.08.2009 (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії НОМЕР_1, а.с. 55 Т.2), взятий на податковий облік в ДПІ у м. Чернігові, зареєстрований як платник ПДВ.

Судом встановлено, що на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1 статті 75 , пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України, пункту 2 пункту 1 статті 13, підпункту 3 пункту 1 статті 14 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон - 2464) відповідно до направлень від 08.11.2013 року № 297, № 298 та наказу від 08.11.2013 № 440 виданих Прилуцькою ОДПІ, та плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2013 року, начальником відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Прилуцької ОДПІ Кулик Оленою Володимирівною та старшим державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб управління доходів і зборів з фізичних осіб Прилуцької ОДПІ, Прудяк Іриною Михайлівною проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиного внеску) за період з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2012р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Про проведення документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 проінформований письмовим повідомленням від 08.11.2013 року № 3890/Б/17-016/17, яке вручено особисто ОСОБА_1 08.11.2013 року.

З направленнями про проведення документальної планової виїзної перевірки № 297, № 298 від 08.11.2013 року ознайомлений, копію наказу від 08.11.2013 року № 440 вручено під підпис ОСОБА_1 08.11.2013 року.

Перевірка проведена в приміщенні за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Густинська, 22/1-Г.

Журнал реєстрації перевірок ФОП ОСОБА_1 для вчинення запису не надавався.

Перевірку проведено з відома та в присутності ФОП ОСОБА_1, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2013 № 426/17-2497514814 (а.с. 16 - 51 Т.1).

В ході проведення перевірки Прилуцькою ОДПІ встановлено порушення:

- завищення валових витрат за 2012 рік на суму 285029,24 грн., та в порушення статті 138 пункту 177.2, пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу від 02.12.2010р. № 2755-Vl донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 42754,39 грн.

- п. 198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI зі змінами та доповненнями, завищено податковий кредит в сумі 57006 грн. в т. ч. за вересень 2012 року на суму ПДВ 16064 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 16238 грн., за листопад 2012 року на суму ПДВ 16585 грн., за грудень 2012 року на суму ПДВ 8119 грн. Донараховано податку на додану вартість в сумі 57006 грн. в т. ч. за вересень 2012 року на суму ПДВ 16064 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 16238 грн., за листопад 2012 року на суму ПДВ 16585 грн., за г рудень 2012 року на суму ПДВ 8119 грн.

- пункту 2 частини першої ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Донараховано єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% у сумі 21285,01 грн.

На підставі акта перевірки від 13.12.2013 № 426/17-2497514814, Прилуцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 30.12.2013 року № 0006691703, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 85509,00 грн. (у т. ч. за основним платежем - 57006,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 28503,00 грн.) (а.с. 14 Т.1), від 13.12.2013 № 0006681703, яким збільшено суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 53442,99 грн. (у т. ч. за основним платежем - 42754,39 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 10688,6 грн.) (а.с. 15 Т.1) та рішення від 30.12.2013 № 0006701703 про донарахування єдиного внеску в сумі 31927,52 грн., у т.ч. податку - 21285,01 грн., штрафних санкцій - 10642,51 грн. (а.с. 13).

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до ГУ Міндоходів в Чернігівській області за результатами якої винесено рішення від 28.01.2014 року № 90/Б/25-0140-05-15 (а.с. 96-99 Т.1), згідно якого була частково задоволена скарга позивача, а саме скасоване рішення Прилуцької ОДПІ ГУ Міндоходів від 30.12.2013 року № 0006701703 про донарахування єдиного внеску в частині застосування штрафних санкцій у сумі 9578,26 грн. В іншій частині скарги було відмовлено.

При складанні вищезазначеного акту, Прилуцькою ОДПІ встановлено, що за перевіряємий період, ФОП ОСОБА_1 здійснював такі види економічної діяльності:

60.24.0 Діяльність автомобільного вантажного транспорту

25.23.0 Виробництво будівельних виробів з пластмаси

При цьому, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 має відповідну ліцензію на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами Серії НОМЕР_2 від 20.10.2009 року (видана Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті з 21.10.2009 року по 20.10.2014 року).

Так, перевіркою показників відображених в розділі 1 "Розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності (додаток № 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи" за 2012 рік (від 21.01.2013 року, вхідний № 9084579445) на підставі наданих документів встановлені розбіжності між сумами витрат, вказаними в деклараціях та фактично понесеними витратами.

Поставка дизельного палива підвищеної якості Євро м-В в-ІІ ФОП ОСОБА_1 від ТОВ "Парма ЛТД" здійснювалась без договору.

ФОП ОСОБА_1 для перевірки не були надані документи, що підтверджували б легальність операцій з придбання у ТОВ "Парма ЛТД" товарів а саме: акти приймання продукції по кількості, підтвердження використання ПММ у господарській діяльності в зв'язку з відсутніми умовами заправки та зберігання ПММ.

До валових витрат включені суми придбання ПММ за період з вересня 2012 року по грудень 2012 року придбаного ТОВ "Парма ЛТД" на загальну суму 285029,24 грн без ПДВ. згідно наданих на перевірку видаткових накладних.

Транспортування дизельного палива, придбаного у ТОВ "Парма ЛТД" відбувалось із Бориспільської філії ПАТ "Дніпронафтопродукт" с. Проліски, вул. Промислова, 1 до ФОП ОСОБА_1, що підтверджується наданими на перевірку товарно-транспортними накладними.

Згідно товарно-транспортних накладних Замовником (вантажовідправником) виступає ТОВ "Парма ЛТД", Вантажоодержувачем: ФОП ОСОБА_1, Автопідприємство: Бориспільська філія ПАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ "Парма ЛТД", Пункт навантаження: Бориспільська філія ПАТ "Дніпронафтопродукт", с. Проліски, вул. Промислова, 1, Пункт розвантаження: ФОП ОСОБА_1

У вищенаведених товарно-транспортних накладних відсутні номера подорожніх листів до яких випсувались товарно-транспортні накладні.

При цьому, ревізори зазначають, що на перевірку було надано не повний перелік товарно-транспортної документації, згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.97p, N363 (зі змінами та доповненнями), на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Також, на перевірку не було надано по перевізниках Бориспільська філія ПАТ "Дніпронафтопродукт" та ТОВ "Парма ЛТД" акти виконаних робіт по перевезенню, які не містять розрахунку вартості послуг, найменування товару, що перевозився, розпис маршруту, а також документи, що підтверджують факт присутності Вантажовідправника (ТОВ "Парма ЛТД") або його представника при передачі перевізнику вантажу для перевезення, які передбачені Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 10.06.99р. №146.

В розрахунок за придбані паливно-мастильні матеріали ФОП ОСОБА_1, здійснено оплату ТОВ "Парма ЛТД" в сумі 285029,24 грн., ПДВ 57005,86 грн., що підтверджується наданими на перевірку платіжними дорученнями.

Також, ФОП ОСОБА_1 були надані фото автомобілів та пояснення, згідно якого загальна ємкість топливних баків складає 5200 літрів, залишки дизпалива при постачанні зливаються в бочку.

Згідно наданих на перевірку товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, встановлено відгрузка пального 25.09.2013р. отримано д/паливо підвищ. якості Євро м-В, в-ІІ в кількості 5203 літрів. Згідно Заявки ТОВ "АлереЛогістик Україна" на перевозку груза №3322/4264 від 24.09.2013р. по маршруту Прилуки-Лозова-Краматорськ, водій ОСОБА_6, тягач НОМЕР_3, причіп НОМЕР_4, фірма перевізник ФОП ОСОБА_1, дата погрузки 24.09.2012р., дата доставки 25.09.2012р. та згідно акта виконаних робіт №384 від 25.09.2012р. підстава: Заявка №3322/4264 від 24.09.2013р. перевезення - по маршруту Прилуки-Лозова-Краматорськ, можливо зробити висновок про відсутність даного транспортного засобу тягача НОМЕР_3 причіп НОМЕР_4 25 вересня 2012 року в м. Прилуки для здійснення заправки.

Згідно Заявки ТОВ "АлереЛогістик Україна" на перевозку груза №3327/4269 від 24.09.2013р. по маршруту Прилуки-Черкаси-Кіровоград водій ОСОБА_1 тягач НОМЕР_8 причіп НОМЕР_7, фірма перевізник ФОП ОСОБА_1, дата погрузки 24.09.2012р., дата доставки 25.09.2012р. та згідно до акта виконаних робіт №385 від 25.09.2012р. підстава: Заявка №3327/4269 від 24.09.2013р. перевезення-маршруту Прилуки-Черкаси-Кіровоград, можливо зробити висновок про відсутність даного транспортного засобу тягача НОМЕР_8 причіп НОМЕР_7 25 вересня 2012 року в м.Прилуки для здійснення заправки.

Згідно Заявки ТОВ "АлереЛогістик Україна" на перевозку груза №3328/4270 від 24.09.2013р. по маршруту Дніпропетровськ-Мелітополь-Маріуполь водій ОСОБА_7, тягач НОМЕР_5 причіп НОМЕР_6, фірма перевізник ФОП ОСОБА_1, дата погрузки 24.09.2012р., дата доставки 25.09.2012р. та згідно акта виконаних робіт № 387 від 25.09.2012р. підстава: Заявка №3328/4270 від 24.09.2013р. перевезення по маршруту Дніпропетровськ-Мелітополь-Маріуполь, можливо зробити висновок про відсутність даного транспортного засобу тягача НОМЕР_5 причіп НОМЕР_9 вересня 2012 року в м. Прилуки для здійснення заправки. Аналогічні факти встановлені і по наступних датах поставок ПММ.

Таким чином, Прилуцька ОДПІ прийшла до висновку, що фактично у ФОП ОСОБА_1 відсутні умови для заправки автомобілів та умови зберігання залишків дизельного пального. Крім того, не можливо підтвердити факт заправки всіх транспортних засобів одночасно, які використовуються в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1, так як на дату вігрузки пального транспортні засоби виконували перевезення по маршрутах в інших містах України, тобто поза межами міста Прилуки, що підтверджують копії актів виконаних робіт, ТТН та заявки на перевозку груза.

Від ДПІ у м. Чернігові Прилуцька ОДПІ отримала довідку від 25.04.2013р. № 123/22/37298925 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Парма ЛТД" (код 37298925) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за вересень-грудень 2012 року, січень, лютий 2013 року", згідно якої операції ТОВ "Парма ЛТД" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим, посадові особи ТОВ "Парма ЛТД" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

При відпрацюванні платника встановлено, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, а отже операції задекларовані ТОВ "Парма ЛТД" за вересень 2012 року - лютий 2013 року по придбанню товарів, робіт (послуг) на суму ПДВ 3166902,0 грн. та операцій дереалізації товарів, робіт (послуг) на суму ПДВ 3138023,0 грн. не містять реального характеру.

Таким чином, Прилуцька ОДПІ зазначає, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують факти заправки та зберігання товарів.

Як вже було зазначено вище, жодних первинних документів фінансово-господарської діяльності ТОВ "Парма ЛТД" за період вересень 2012 року - лютий 2013 року до перевірки не надано.

В зв'язку з тим, що ТОВ "Парма ЛТД" є постачальником ФОП ОСОБА_1, відповідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки. ТОВ "Парма ЛТД" від 25.04.2013р. № 123/22/37298925, згідно якого операції задекларовані ТОВ "Парма ЛТД" за вересень 2012 року - лютий 2013 року по придбанню товарів, робіт (послуг) на суму ПДВ 3166902,0 грн., та операції по реалізації товарів, робіт (послуг) на суму ПДВ 3138023,0 грн. не містять реального характеру, перевіркою повноти визначення валових витрат ФОП ОСОБА_1 під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ "Парма ЛТД" встановлено їх завищення у сумі 285029,24 грн. у т.ч.:за 2012р. у сумі 285029,24 грн.

У зв'язку з чим, Прилуцька ОДПІ вважає, що ФОП ОСОБА_1 порушено статтю 138, пункт 177.2, пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

Таким чином, перевіркою встановлено, що сукупний чистий доход отриманий платником від здійснення підприємницької діяльності, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходів становить в 2012 році - 329080,92 грн.

В результаті встановленого завищення валових витрат за 2012 рік на суму 285029,24 грн., та в порушення статті 138, пункту 177.2, пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу донараховано податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 42754,39 грн.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок встановлено заниження сум доходу на який нараховується єдиний внесок за 2012 рік (вересень - грудень) у зв'язку з тим, що ТОВ "Парма ЛТД" є постачальником ФОП ОСОБА_1, відповідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.04.2013р. № 123/22/37298925, згідно якого операції задекларовані ТОВ "Парма ЛТД" за вересень 2012 року - лютий 2013 року по придбанню товарів, робіт (послуг) на суму ПДВ 3166902,0 грн. та операції по реалізації товарів, робіт (послуг) на суму ПДВ 3138023,0 грн. не містять реального характеру, перевіркою повноти визначення валових витрат ФОП ОСОБА_1 під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ "Парма ЛТД" встановлено їх завищення у сумі 285029,24 грн.

Перевіркою встановлено, що сукупний чистий доход отриманий платником від здійснення підприємницької діяльності, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходів становить в 2012 році - 329080,92 грн.

Відповідно перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7%, встановлено його заниження за 2012 рік

Перевіркою встановлено порушення повноти відображення нарахування єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування від чистого оподатковуваного доходу.

Встановлено порушення пункту 2 частини першої ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Донараховано єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 34,7% у сумі 21285,01 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 рік, встановлено його завищення на 57006 грн. в т.ч. за вересень 2012 року на 16064 грн.. за жовтень 2012 року на 16238 грн., за листопад 2012 року на 16585 грн., за грудень 2012 року на 8119 грн., оскільки в періоді з вересня 2012 року по грудень 2012 року ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту включені податкові накладні ТОВ "Парма ЛТД" на придбані паливно-мастильні матеріали на загальну суму 342035,10 в т.ч. ПДВ 57005,86 грн.

В зв'язку з тим, що ТОВ "Парма ЛТД" є постачальником ФОП ОСОБА_1, відповідно акту документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Парма ЛТД" від 25.04.2013 року № 123/22/37298925, згідно якого операції задекларовані ТОВ "Парма ЛТД" за вересень 2012 року - лютий 2013 року по придбанню товарів, робіт (послуг) на суму ПДВ 3166902,0 грн. та операції по реалізації товарів, робіт (послуг.) на суму ПДВ 3138023,0 грн. не містять реального характеру, перевіркою повноти визначення податкового кредиту ФОП ОСОБА_1, під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ТОВ "Парма ЛТД" встановлено його завищення у сумі 57006,00 грн. у т.ч.: за вересень 2012 року на суму ПДВ 16064 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 16238 грн., за листопад 2012 року на суму ПДВ 16585 грн., за грудень 2012 року на суму ПДВ 8119 грн.

Таким чином, підприємцем порушено вимоги п. 198.1,. п. 198.2, гі. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит сумі 57006 грн., в т. ч. за вересень 2012 року на суму ПДВ 16064 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 16238 грн., за листопад 2012 року на суму ПДВ 16585 грн., за грудень 2012 року на суму ПДВ 8119 грн.

Донараховано податку на додану вартість в сумі 57006 грн. в т. ч. за вересень 2012 року на суму ПДВ 16064 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 16238 грн., за листопад 2012 року на суму ПДВ 16585 грн., за грудень 2012 року на суму ПДВ 8119 грн.

Дослідивши фактичні обставини нарахування податкового зобов'язання, судом враховано, що згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну "податкове зобов'язання", вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Так, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити визначені 201.1 cт. 201 Податкового кодексу України вимоги.

В силу пп. 9.1.3 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України податок на додану вартість відноситься до загальнодержавних податків та зборів, та враховуючи, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), саме пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

При вирішенні даного спору суд враховує, що відповідно до п. 177.2. ст. 177 Податкового кодексу, об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4. ст. 177 Податкового кодексу, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно, в даних правовідносинах враховується п. 44.1 ст. 44 Кодексу, яким встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

В даному випадку необхідно зазначити, що відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Як встановлено вище, одним з видів діяльності, які здійснював ФОП ОСОБА_1 в превіряємий період була діяльність автомобільного вантажного транспорту.

При перевірці податкової правосуб'єктності учасників даної господарської операції, судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ "Парма ЛТД" (продавець) у перевіряємий період був укладений усний договір на поставку паливно-мастильних матеріалів.

При цьому, судом встановлено, що на момент укладання договору позивач та його контрагент у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Судом встановлено, що основним видом економічної діяльності контрагента позивача - ТОВ "Парма ЛТД" згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27.11.2013 № 17656624, є: 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що господарські операції ФОП ОСОБА_1 з контрагентом ТОВ "Парма ЛТД" були вчинені між право дієздатними особами.

При цьому, слід зауважити, що на підтвердження даної господарської операції позивачем були надані: податкові накладні № 3 від 13.09.2012 року; № 7 від 24.09.2012 року; № 13 від 08.10.2012 року; № 41 від 23.10.2012 року; № 6 від 05.11.2012 року; № 9 від 09.11.2012 року; № 5 від 20.12.2012 року; платіжне доручення № 707 від 13 вересня 2012 року; платіжне доручення № 722 від 24 вересня 2012 року; платіжне доручення № 741 від 08 жовтня 2012 року; платіжне доручення № 754 від 23 жовтня 2012 року; платіжне доручення № 769 від 05 листопада 2012 року; платіжне доручення № 781 від 09 листопада 2012 року; платіжне доручення № 6 від 20 грудня 2012 року; видаткові накладні: № П-00000025 від 17 вересня 2012 року; № П-00000029 від 27 вересня 2012 року; № П-00000049 від 12 жовтня 2012 року; № П-00000069 від 26 жовтня 2012 року; № П-00000084 від 6 листопада 2012 року; № П-00000088 від 13 листопада 2012 року; № П-00000091 від 26 грудня 2012 року; товарно-транспортні накладні: DNP № 061052 від 17 вересня 2012 року; DNP № 065866 від 25 вересня 2012 року; DNP № 067183 від 12 жовтня 2012 року; DNP № 057677 від 26 жовтня 2012 року; DNP № 069725 від 6 листопада 2012 року; DNP № 060310 від 13листопада 2012 року; DNP № 071123 від 26 грудня 2012 року; сертифікати якості та пломби, якими опломбовувались автомобільні цистерни (а.с. 52 - 95 Т.1).

При цьому, досліджуючи рух активів у процесі здійснення даної господарської операції, а саме при дослідженні фізичних, технічних та технологічних можливостей контрагента позивача та самого ФОП ОСОБА_1 судом було встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки для обслуговування гаражів по вул. Густинській, 22/1-Г ФОП ОСОБА_1 (орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1393 кв.м. на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна, нежитлові приміщення (гаражі) (а.с. 18-21 Т.2), а відповідно до Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.01.2006 (а.с. 31,36 Т.2) ФОП ОСОБА_1 є власником гаражів № 1, 2, 3, 4, 5, 6 по вул. Густинська (Комінтерна), буд. 22, м. Прилуки, Чернігівська обл.

Також, судом було встановлено, що відповідно до договору зберігання від 01.06.2011 року № 2455 ПАТ "Дніпронафтопродукт" (Зберігач) та ТОВ "Парма ЛТД" (Поклажодавець), в порядку та на умовах визначених цим договором Зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності, які передаються Поклажодавцем, і повернути їх Поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою (а.с. 104-105 Т.1). При цьому, позивачем були надані Протоколи узгодження ціни до даного договору з відповідними рахунками-фактурами до них та акти приймання-передачі послуг згідно договору від 01.06.2011 № 2455 (а.с. 106-114 Т.1).

Договором на перевезення пального укладеного між ТОВ "Парма ЛТД" (Замовник) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (Перевізник) від 1 червня 2011 року № 2458 (а.с. 115-116 Т.1)передбачено, що Перевізник зобов'язується доставляти ввірений йому для перевезення вантаж до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на отримання вантажу, а замовник зобов'язується оплатити послуги перевезення в повному обсязі та в порядку, який передбачений цим договором. Згідно додаткової угоди до договору від 01.06.2011 3 2458, строк дії названого договору продовжено до 31.12.2015 року (а.с. 118 Т.1).

До даного договору позивачем надано акти приймання-передачі виконаних послуг, рахунки-фактури та реєстри до актів виконаних робіт (а.с. 119-126 Т.1).

Таким чином, згідно наданих первинних документів суд зазначає, що вважати надані на перевірку позивачем товарно-транспортні накладні (DNP № 061052 від 17 вересня 2012 року; DNP № 065866 від 25 вересня 2012 року; DNP № 067183 від 12 жовтня 2012 року; DNP № 057677 від 26 жовтня 2012 року; DNP № 069725 від 6 листопада 2012 року; DNP № 060310 від 13 листопада 2012 року; DNP № 071123 від 26 грудня 2012 року), які на думку відповідача складені з порушенням вимог чинного законодавства, підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань не можна, оскільки згідно п. 1 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 № 207 для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах необхідні: - фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка; товарно-транспортна накладна; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Для водія юридичної особи необхідним є також дорожній лист з відмітками про проведення передрейсових медичного огляду водія та огляду технічного стану транспортного засобу.

Однак, відповідно до п. 2 вказаного Переліку, у випадку здійснення вантажних перевезень водієм юридичної особи або фізичної особи-підприємця для власних потреб серед необхідних документів товарно-транспортна накладна не значиться, а лише зазначена накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Суд зазначає, що згідно описаних вище товарно-транспортних накладних, Замовником перевезення дизельного палива виступало ТОВ "Парма ЛТД", Автопідприємством - Бориспільська філія ПАТ "Дніпронафтопродукт", тому і товарно-транспортні накладні, дорожні листи вантажного перевезення, свідоцтва водіїв та узгоджені маршрути дорожнього перевезення ФОП ОСОБА_1 для підтвердження даної господарської операції не потрібні, тому що вони знаходяться на автопідприємстві та підтверджують витрати, яких ФОП ОСОБА_1 не поніс.

При цьому, позивачем було наголошено, що придбання ПММ будівельних матеріалів було здійснено з метою їх подальшого використання в господарській діяльності ФОП ОСОБА_1, на підтвердження чого позивачем було надано заявки на перевезення вантажу за вересень, жовтень, листопад, грудень 2012 року, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, договори по виконанню транспортних послуг (а.с. 100-250 Т.2, а.с. 1-250 Т.3, а.с. 1-197 Т.4).

Про те, попри встановлені обставини, судом було з'ясовано, що придбане дизпаливо у ТОВ "Парма ЛТД" загальною кількістю 36470 л. (у т.ч. за вересень 2012 року - 10420 л., за жовтень 2012 року - 10420 л., за листопад 2012 року - 10420 л., за грудень 2012 року - 5210 л.) на суму 342035,10 грн. (у т.ч. ПДВ - 57005,86 грн.) позивач зливав у баки автомобілів, які використовує у господарській діяльності. Так, згідно пояснень від 22.11.2013 № 14 (а.с. 208 Т4), ФОП ОСОБА_1 є власником 6 автомобілів, а згідно пояснень від 02.12.2013 № 16 (а.с. 209 Т.4) загальна ємкість паливних баків цих автомобілів складає 5200 л. Залишки придбаного дизпалива зливаються в бочку.

Таким чином, для перевірки фізичних та технічних можливостей ФОП ОСОБА_1 в частині зберігання придбаних паливно-мастильних матеріалів, а в даному випадку зливання придбаного дизпалива у баки автомобілів, які позивач використовує у власній господарській діяльності, суд просив надати позивача докази ємкості паливних баків автомобілів власником яких є ФОП ОСОБА_1, як-то тех. паспорти цих автомобілів.

Позивачем зазначені документи суду надані не були. Натомість позивач надав накладні від 06.10.2009 року № 414 та від 28.11.2009 року № 521, у яких зазначено про ємкість у 600, 800 та 200 літрів (а.с. 198, 199 Т.4) та надано фотокопії бочок, куди зливаються залишки придбаного дизпалива (а.с. 201 - 207 Т.4). Зазначені документи суд не приймає до уваги, оскільки по-перше накладні № 414 та № 521 складені у 2009 році, а господарська операція вчинена у 2012 році, при цьому у даних накладних не можливо ідентифікувати про ємкість яких предметів у них йде мова, а по-друге бочки були не єдиними резервуарами для зберігання придбаного дизельного палива, оскільки, як встановлено, воно відразу зливалось у паливні баки автомобілів ємкість яких достеменно з'ясувати не виявилось можливим. Встановлення саме цих обставин надало б змогу встановити відповідність ємкості баків автомобілів позивача кількості придбаного палива за один раз (5210 літрів).

Оскільки суд зобов'язаний надавати оцінку обставинам з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що дана господарська операція не спричинила реальні зміни майнового стану ФОП ОСОБА_1, оскільки позивачем не було підтверджено факту зберігання придбаних ПММ шляхом зливання його у паливні баки автомобілів, що використовуються ним у господарській діяльності, у зв'язку з чим суд констатує відсутність ділової мети під час вчинення даної господарської операції та зауважує, що не приймає на підтвердження даних податкового обліку ФОП ОСОБА_1 надані первинні документи, оскільки вони у своїй сукупності не підтверджують фактичне здійснення даної господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

І оскільки в силу абзацу "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Також, суд зазначає п. 198.3 ст. 198 Кодексу яким визначається податковий кредит звітного періоду та п. 200.1 ст. 200 Кодексу щодо визначення та розрахунку суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених документів.

Враховуючи вказане, суд дійшов до висновку, що позивачем було порушено статтю 138, пункту 177.2, пункт 177.4 статті 177 Податкового кодексу та завищено валові витрати за 2012 рік на суму 285029,24 грн.; порушено п. 198.1, п.198.2 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у зв'язку з чим завищено податковий кредит в сумі 57006 грн. в т. ч. за вересень 2012 року на суму ПДВ 16064 грн., за жовтень 2012 року на суму ПДВ 16238 грн., за листопад 2012 року на суму ПДВ 16585 грн., за грудень 2012 року на суму ПДВ 8119 грн.

З урахуванням дослідженої господарської операції, суд прийшов до висновку, що за належних доказів Прилуцька ОДПІ мала всі підстави для винесення оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень від 30.12.2013 року № 0006691703, № 0006681703.

Щодо вимоги позивача про скасування рішення від 30.12.2013 № 0006701703 про донарахування єдиного внеску в сумі 31927,52 грн., у т.ч. податку - 21285,01 грн., штрафних санкцій - 10642,51 грн. (а.с. 13), суд зазначає, що дане рішення Прилуцької ОДПІ є відкликаним.

До такого висновку суд прийшов зважаючи на те, що рішенням ГУ Міндоходів Чернігівської області від 28.01.2014 року № 90/Б/25-0140-05-15 (а.с. 96-99 Т.1), скарга позивача була частково задоволена, а саме скасоване рішення Прилуцької ОДПІ від 30.12.2013 року № 0006701703 про донарахування єдиного внеску в частині застосування штрафних санкцій у сумі 9578,26 грн. В іншій частині скарги було відмовлено.

Так, відповідно до пункту 4.4 Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 452 (далі - Порядок), орган доходів і зборів при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржуються, і приймає одне з таких рішень: скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині.

При цьому, відповідно до пункту 4.5 цього Порядку, у разі скасування вимоги або рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення органу доходів і зборів вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного органу доходів і зборів.

Оскільки судом було встановлено, що ГУ Міндоходів Чернігівської області прийняло рішення від 28.01.2014 року № 90/Б/25-0140-05-15 про часткове задоволення скарги позивача, то в силу вимог пункту 4.5 Порядку, на час розгляду справи предмет спору в цій частині вже був відсутній, внаслідок нечинності оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені, а рішення від 30.12.2013 року № 0006701703 скасованим, оскільки воно є відкликаним.

Приписами ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, суд вважає, що Прилуцькою ОДПІ було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення та констатуючи спірність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по податку на додану вартість та податку на доходи з фізичних осіб, згідно вимог Податкового кодексу України, враховуючи ст. 19 Конституції України та ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнав, що податкові повідомлення-рішення від 30.12.2013 року № 0006691703, № 0006681703, рішення від 30.12.2013 року № 0006701703 - не підлягають скасуванню, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 - не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: Ю.О.Скалозуб