Рішення

від 14.04.2014 по справі 911/906/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа № 911/906/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСГ Холдинг», м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Бровари

про стягнення 15 707,87 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Зурова Є.П. - довіреність б/№ від 11.04.2014 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність б/№ від 11.04.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСГ Холдинг» (далі - позивач) з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 15 707,87 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором доручення на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом № 01/220813 від 22.08.2013 р. У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 15 707,87 грн. заборгованості, з якої: 14 330,00 грн. - основного боргу, 898,30 грн. пені, 207,50 грн. - 3% річних та 272,27 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2014 р. порушено провадження у справі № 911/906/14 та призначено її до розгляду на 14.04.2014 р.

14.04.2014 р. у судове засідання з'явились представники Позивача та Відповідача, які надали пояснення у справі. Представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити повністю. Представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, проте свою позицію не обґрунтував, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи надані представниками сторін пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2013 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (експедитор 1, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕСГ Холдинг» (експедитор 2, позивач у справі) укладено договір доручення на надання транспортно-експедиційних послуг автомобільним транспортом № 01/220813 (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) експедитор 1, будучи довіреною особою експедитора 2 і діючи за його дорученням, за даним договором здійснює пошук та підбір вантажовласників (вантажовідправників / вантажоотримувачів або їх довірених осіб) для забезпечення транспортних засобів, наданих експедитором 2, експортно-імпортними вантажами для здійснення перевезень у міжнародних сполученнях.

За умовами Договору (п. 2.2.), за кожним перевезенням погоджуються конкретні умови в разовій заявці, яка є невід'ємною частиною даного договору. Заявка, передана за допомогою факсимільного зв'язку, має юридичну силу нарівні з оригіналом.

За умовами п. п. 3.4., 3.5. Договору, експедитор 1 зобов'язаний своєчасно стягувати з вантажовласників оплату наданих експедитором 2 послуг; своєчасно здійснювати розрахунки з експедитором 2.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання Договору було надано транспортно-експедиційні послуги на загальну суму 112 260,00 грн., зокрема за рахунком-фактурою № СФ-0000143 від 09.09.2013 р. та актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000156 від 09.09.2013 р. на суму 56 130,00 грн. та за рахунком-фактурою № СФ-0000144 від 09.09.2013 р. та актом здачі-прийняття робіт № ОУ-0000157 від 09.09.2013 р. на суму 56 130,00 грн.

Факт надання вказаних послуг представником Відповідача у судовому засіданні не заперечувався.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання транспортно-експедиційних послуг за Договором.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання, вартість наданих транспортно-експедиційних послуг Відповідач оплатив лише частково, зокрема відповідно до акту звірки взаєморозрахунків, підписаного Позивачем, Відповідачем сплачено Позивачу грошові кошти на загальну суму 97 930,00 грн.

Доказів здійснення Відповідачем інших оплат за Договором до суду не надано. У судовому засіданні представник Відповідача пояснив, що невиконання Договору пов'язане з невиконанням контрагентами Відповідача (вантажовласниками) своїх зобов'язань за отримані послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача з претензією від 05.03.2014 р. № 76/14 про сплату заборгованості у сумі 14 330,00 грн., проте Відповідачем вказана претензія залишена без реагування.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становить - 14 330,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 14 330,00 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлена до стягнення з Відповідача пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 898,30 грн. за період з 22.09.2013 р. по 18.03.2014 р.

Пунктом 5.5. Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок Позивача, господарський суд встановив, що він є обгрунтований та арифметично вірний, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені за період з 22.09.2013 р. по 18.03.2014 р. підлягає задоволенню повністю в сумі 898,30 грн.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 207,50 грн. 3% річних за період з 22.09.2013 р. по 18.03.2014 р. та інфляційні втрати за період з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р. у сумі 272,27 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд встановив, що вони є обґрунтованими та арифметично вірними, а отже вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних за період з 22.09.2013 р. по 18.03.2014 р. та інфляційних втрат за період з жовтня 2013 р. по лютий 2014 р. у сумі 272,27 грн. підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСГ Холдинг» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 19/5; код ЄДРПОУ 38398362) 14 330 (чотирнадцять тисяч триста тридцять) грн. 00 коп. основного боргу, 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 30 коп. пені, 207 (двісті сім) грн. 50 коп. 3 % річних, 272 (двісті сімдесят дві) грн. 27 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 22.04.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.