Постанова

від 23.04.2014 по справі 809/966/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2014 р. Справа № 809/966/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Підприємства "Магнолія-Плюс" Болехівського споживчого товариства про стягнення заборгованості в сумі 113631,00 грн., -

ВСТАНОВИВ :

01.04.2014 року Долинська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Підприємства "Магнолія-Плюс" Болехівського споживчого товариства (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 113631,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем добровільно не погашено податковий борг, що виник у зв'язку з невиконанням зобов'язань з податку на додану вартість, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0000932200 від 02.12.2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши 23.04.2014 року клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 77210, Івано-Франківська область, місто Болехів, село Міжріччя, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 03.04.2014 року, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП «Укрпошта» про неможливість вручення: «немає такого підприємства».

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС) України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм процесуального права, суд вважає, що відповідача повідомлено про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову, і є за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 23.10.2008 року проведено державну реєстрацію як юридичної особи Підприємства "Магнолія-Плюс" Болехівського споживчого товариства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 06.03.2014 року (а.с. 6-7). Відповідач станом на 31.03.2014 року згідно довідки позивача № 1199/10/09-05-18-019/369 від 31.03.2014 року перебуває на обліку в Долинській об'єднані Державні податкові інспекції як платник податків і зборів (а.с. 11).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивачем за наслідками проведеної перевірки складено акт № 1342/09-05-22/35799342 від 22.11.2013 року, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення: форми «Р» № 0000932200 від 02.12.2013 року, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 113631,00 грн. (а.с. 10).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлялося відповідачу та ним отримане 05.12.2013 року, що підтверджується копіями рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскального чека від 02.12.2013 року (а.с. 10).

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкового зобов'язання визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0000932200 від 02.12.2013 року, вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалося до адміністративного суду, то суд в даній справі дійшов висновку про те, що визначені позивачем грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 113631,00 грн., є узгодженими та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалася відповідачу податкова вимога форми «Ю» № 33-22 від 12.12.2013 року на суму 113631,00 грн., яка отримана відповідачем 14.12.2013 року, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується копіями довідки про суми податкового боргу № 1057 від 21.03.2014 року, корінцем податкової вимоги форми «Ю» № 33-22 від 12.12.2013 року, корінцем податкового повідомлення-рішення №0000932200 від 02.12.2013 року.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом до Підприємства "Магнолія-Плюс" Болехівського споживчого товариства про стягнення заборгованості в сумі 113631,00 грн. податкового боргу у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Підприємства "Магнолія-Плюс" Болехівського споживчого товариства про стягнення податкового боргу в сумі 113631,00 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Підприємства "Магнолія-Плюс" Болехівського споживчого товариства (ідентифікаційний код 35799342, що знаходиться за адресою: 77210, Івано-Франківська область, місто Болехів, село Міжріччя) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 113631 (сто тринадцять тисяч шістсот тридцять одну) гривню 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 23.04.2014 року.