Постанова

від 23.04.2014 по справі 812/2419/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2419/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

за участю:

представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «Вісмут» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток за січень - лютий 2013 року в сумі 68801,11 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «Вісмут» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток за січень - лютий 2013 року в сумі 68801,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 11.03.2014 року відповідач має податковий борг з податку на прибуток в сумі 68801,11 грн.

Платник податків визначився з податковими зобов'язаннями самостійно, надавши до податкового органу податкові декларації №9087469488 від 11.02.2013 року де задекларував податкові зобов'язання в сумі 67608,11, №9090724092 від 26.02.2013 року де задекларував податкові зобов'язання в сумі 1193,00 грн.

Безспірність податкового боргу та його наявність визначена та підтверджується наступними документами: довідкою Алчевської ОДПІ про суми податкового боргу, обліковою карткою платника податків, податковими деклараціями.

У зв'язку з викладеним позивач просить суд стягнути податковий борг з податку на прибуток за січень - лютий 2013 року на користь бюджету в сумі 68801,11 грн. з Приватного підприємства «Вісмут».

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлявся, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю їх повноважних представників, для реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.

В зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

В судовому засіданні встановлено, що Приватне підприємство «Вісмут» (ідентифікаційний код юридичної особи 32722871) зареєстроване виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області в якості юридичної особи 11.01.2006 року за реєстраційним номером № 1 384 120 0000 001117 (а.с.5-6). Крім того, відповідно до довідки №293/29-0-76 від 08.10.2010 року Приватне підприємство «Вісмут» знаходиться на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області з 16.12.2003 року за №122/572-03 (а.с.7). Відповідно до свідоцтва №100305581 ПП «Вісмут» є платником податку на додану вартість з 14 жовтня 2010 (а.с.7).

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг відповідача з податку на прибуток підприємства в розмірі 68801,11 грн. виник через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства №9090724092 від 26.02.2013 року та №9087469422 від 11.02.2013 року (а.с.10-12, 13).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, орган державної податкової служби надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі..

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що через несплату відповідачем суми узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства в установлені законодавством строки, позивач на адресу останнього направив податкову вимогу форми «Ю» від 26.07.2012 №130 на суму 3373,67 грн. (а.с.14). Зазначену вимогу відповідач отримав 27.08.2012, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи на корінці податкової вимоги (а.с.14).

Даних про оскарження відповідачем зазначеної податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чиною на час розгляду справи.

Всі вжиті позивачем заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з абзацом першим пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Приватного підприємства «Вісмут» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток за січень - лютий 2013 року в сумі 68801,11 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Вісмут» (ік. код 32722871) на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на прибуток, що виникла за період січень - лютий 2013 року у розмірі 68801,11 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот одна гривня 11 копійок), шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Стягнуті кошти в сумі 68801,11 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот одна гривня 11 копійок) перерахувати на р/р 31116009700027, код платежу 11021000 податок на прибуток приватних підприємств, одержувач - Відділення держказначейства у м. Алчевськ (код 37907097) в установі банку ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 23 квітня 2014 року.

Суддя ОСОБА_1