Ухвала

від 17.04.2014 по справі 826/20913/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20913/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 квітня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.14р. у справі №826/20913/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкей Партнерз» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень - рішень від 31.07.13р. №0002842240 та №0002852240.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» не мали товарного характеру, що встановлено актом ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.05.13р. №1729/22.9/37266296 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.13р. по 28.02.13р.». Також апелянт вказав на те, що судом першої інстанції протиправно стягнуто судовий збір з рахунку податкового органу.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» за лютий 2013 року, за результатами якої складено акт від 11.07.13р. №324/2240/35531450.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 31.07.13р.:

№0002842240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму: 38 341 грн. - основний платіж.; штрафні (фінансові) санкції - 9 585,25 грн.;

№0002852240, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2013 року у розмірі 4 798 грн.

Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2013 року на суму 38 341 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується виключно на висновках акта ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.05.13р. №1729/22.9/37266296 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.13р. по 28.02.13р.», яким не встановлено факту реального здійснення господарських операцій при придбанні товарів (послуг) від постачальника ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого роду постачання або здійснення діяльності.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій з придбання товару, в межах звичайної господарської діяльності суб'єктів господарювання, оплата їх вартості, правомірність формування даних податкового обліку позивача на підставі видаткових накладних та інших документів бухгалтерського обліку, які відповідають вимогам законодавства та в їх сукупності розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В даному випадку, обставини справи та зібрані у ній докази у їх сукупності свідчать про те, що господарські операції позивача з його контрагентом мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Так, основним видом діяльності позивача відповідно до КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» (Постачальник) було укладено у спрощений спосіб договір поставки алюмінієвих композитних панелей.

Виконання умов договору підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною, яка відповідає вимогам ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок контрагента позивача.

Додатково, в підтвердження товарності вказаного правочину, позивачем надано докази подальшої реалізації придбаного товару на користь ТОВ «БМК Планета-Буд», згідно умов договору купівлі - продажу від 02.10.12р. №КА021012. Асортимент та кількість придбаного позивачем у ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» товару відповідає кількості та асортименту товару реалізованого на користь ТОВ «БМК Планета-Буд». При цьому, при перепродажу позивачем товару на користь ТОВ «БМК Планета-Буд» вбачається економічна вигода від здійснення господарських відносин.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи докази наявності у нього складських приміщень для зберігання придбаного товару та достатніх трудових ресурсів (штатний розпис). Матеріалами справи також підтверджується рух придбаного товару у складських приміщеннях позивача.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

Покликання податкового органу на ДПІ у Печерському районі м. Києва від 20.05.13р. №1729/22.9/37266296 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.02.13р. по 28.02.13р.» - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини що до вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались. На думку колегії суддів, заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних та інших бухгалтерських документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного вчинення таких дій, не можуть вважатися діями по проведенню зустрічної звірки.

Інших доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов'язань третіх осіб - податковим органом не надано

Слід зазначити, що на момент здійснення позивачем господарських операцій, ТОВ «УНІПРОК ТРЕЙД» було належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що податковим органом не заперечується.

Не заслуговують на увагу доводи апелянта про протиправність стягнення з рахунків податкового органу сплаченого позивачем судового збору за розгляд справи у суді, з огляду на наступне.

Так, під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.14р. у справі №826/20913/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.14р. у справі №826/20913/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.