Ухвала

від 06.03.2014 по справі 241/1519/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

22-ц/775/380/2014(м)

241/1519/13-ц

Головуючий у 1 інстанції Скудін В.Є.

Категорія 23 Доповідач Баркова Л.Л.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Баркової Л.Л.

Гаврилової Г.Л., Сорока Г.П.

при секретарі Макаровій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_3 до дочірнього підприємства «Ілліч-Агро Донбас» Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Першотравневого районного суду Донецької

області від 28 січня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

Рішенням Першотравневого районного суду Донецької області від 28 січня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК імені Ілліча» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляційну скаргу, представника ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ «ММК імені Ілліча» Танача Ю.А., яка просила апеляційну скаргу відхилити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволені позову, суд виходив з того, що відсутні підстави для визнання договору оренди недійсним, оскільки він відповідає вимогам закону, належно зареєстрований, відсутність волевиявлення на укладення не доведено.

Не погодитися з таким висновком суду не можна.

Звертаючись у листопаді 2013 року з даним позовом, ОСОБА_3, як спадкоємець за законом на підставі свідоцтва про право на спадщину від 17.06.2011 року після смерті батька ОСОБА_5, посилався на те, що укладений останнім з ДП «Ілліч-Агро Донбас» договір оренди земельної ділянки має істотні порушення, оскільки підпис у акті приймання-передачі земельної ділянки, що є невід'ємною частиною договору, померлому не належить, в акті не зазначено дату передачі земельної ділянки, у розірванні договору оренди йому відповідач відмовив, тому просив визнати його недійсним та повернути земельну ділянку.

Частинами 1-3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є, в тому числі умови, що визначені законом як істотні.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з його істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11,17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За ч.4 ст.15 цього Закону акт приймання-передачі об'єкта оренди є невід'ємною частиною договору.

Статтею 17 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Як встановлено судом, 11 березня 2009 року між ОСОБА_5 і ДП «Ілліч-Агро Донбас» ПАТ«ММК імені Ілліча» було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 6,530 га, що розташована на території Ялтинської селищної ради Першотравневого району строком на 13 років. Договір оренди зареєстровано у Першотравневому РВ ЛРФ ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам» 14.01.2010 року, за Р.№041016600124.

Відповідно до п.10.1 договору оренди до нього залучено акт приймання-передачі земельної ділянки (а.с.8-10)

ІНФОРМАЦІЯ_1 орендодавець ОСОБА_5 помер. 17.06.2011 року позивач ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на орендовану відповідачем земельну ділянку. (а.с.26,15)

При розгляді справи позивач не заперечував, що зазначений договір орендодавець ОСОБА_5 власноручно підписав, що за попереднім договором оренди спірна земельна ділянка і раніше знаходилась у користуванні відповідача, що орендатор за договором оренди до цього часу сплачує орендну плату, але в подальшому, будучи фермером, він бажає обробляти земельну ділянку самостійно, як спадкоємець.

Посилання позивача на те, що акт приймання-передачі земельної ділянки померлий орендодавець не підписував, що його підписала його мати ОСОБА_6, яка перебувала у зареєстрованому шлюбі та проживала з батьком однією сім'єю, на висновки суду не впливає, оскільки остання будучи допитаною в якості свідка, підтвердила, що підписувала його за згодою чоловіка, який схвалював передачу земельної ділянки відповідачеві, але за станом здоров'я, не міг цей акт підписати.

Більш того, своє волевиявлення на укладення договору оренди ОСОБА_5 виявив в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, у тому числі і строку передачі відповідачеві земельної ділянки, що підтверджується складанням та скріплення власноручним підписом цього договору, і цей факт позивачем визнається.

За таких обставин суд обґрунтовано не погодився з посиланнями позивача на те, що сторонами не були узгоджені суттєві умови договору оренди земельної ділянки і є законні підстави для визнання його недійсним в межах заявленого позову.

Доводи апеляційної скарги не належать до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість скасування або зміни оскаржуваного рішення, вони зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду.

Відповідно до положень ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні належних у справі доказів в їх сукупності.

Результати оцінки доказів судом першої інстанції відображені в оскаржуваному рішенні, в якому наведені і мотиви їх неприйняття .

Рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 10, 60, 213-214 ЦПК України та положенням ст. ст. 210, 638,640 ЦК України, ст. ст. 14, 15, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Першотравневого районного суду Донецької області від 28 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді