Рішення

від 17.04.2014 по справі 911/854/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2014 р. Справа № 911/854/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе

до державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Київщина-Інформ-Ресурси», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе

про стягнення 45500,67 грн.

за участю представників:

від позивача: Кошман В.О. (дов. № 98 від 21.05.2013 р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Київщина-Інформ-Ресурси» (далі - відповідач) про стягнення 45500,67 грн., з яких 43431,09 грн. заборгованості за договором № 0128 від 26.11.2010 р. та 2069,58 грн. пені.

Сума позову відповідно до ст. 55 ГПК України визначена судом, оскільки позивачем в позовній заяві зазначена неправильна сума позову.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 0128 від 26.11.2010 р. про постачання електричної енергії в частині зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 43431,09 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі п. 4.2.1. договору нараховано відповідачу 2069,58 грн. пені.

В судовому засіданні 17.04.2014 р. позивачем надано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені у сумі 2069,58 грн., в якій він просить суд стягнути з відповідача суму боргу за використану активну електроенергію у розмірі 43431,09 грн. та відмовляється від позовної вимоги про стягнення пені.

Представник позивача в судовому засіданні 03.04.2014 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, а в судовому засіданні 17.04.2014 р. також з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог.

Представник відповідача в судові засідання 03.04.2014 р. та 17.04.2014 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, оскільки вся кореспонденція надсилалася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з офіційного веб-сайту ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 31.03.2014 р.). Відповідач відзив на позов суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року за № 18 за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.11.2010 р. між закритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (Постачальник), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго», яке змінило найменування на публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (п. 1.1. Статуту позивача), та державним підприємством МВС України «Київщина-Інформ-Ресурси» (Споживач) було укладено договір № 0128 про постачання електричної енергії (договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 31,6 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами договору.

Згідно з п. 2.2.2. договору постачальник зобов'язується продавати (постачати) споживачу електричну енергію як товар, з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико-технічних характеристик в межах 31,6 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 договору (Додаток № 2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу»).

Пунктом 2.3.3. договору встановлено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку».

Відповідно до п. 1.1. додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» розрахунковий період встановлено споживачу з 10 числа календарного місяця до 10 числа наступного місяця.

Пунктом 1.3. додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» встановлено, що обсяг спожитої електричної енергії для внесення авансового платежу визначається на основі обсягу договірної величини на відповідний розрахунковий період. Для розрахунку авансового платежу застосовуються середньозважені роздрібні тарифи, що склались у попередньому розрахунковому періоді.

Пунктом 1.5. додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» передбачено, що звірка балансу розрахунків з оформленням актів звірки заборгованості, актів про використану електроенергію, актів про прийняття-передавання товарної продукції виконується за вимогою однієї із сторін. При цьому інша сторона не має права відмовити у оформленні цих документів.

Згідно з п. 2.1. додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової плати та планових платежів з остаточним розрахунком по закінченні розрахункового періоду.

Відповідно до п. 1 додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку» покази розрахункових приладів обліку електричної енергії (лічильників) знімаються станом на дату закінчення розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період з серпня 2013 р. по лютий 2014 р. використано електричної енергії на загальну суму 71647,81 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками за активну електроенергію та доданими до них розрахунками витрат електроенергії.

Проте, відповідач в порушення умов договору отриману в період з серпня 2013 р. по лютий 2014 р. електроенергію оплатив лише частково на суму 28216,72 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про надходження коштів від ДП УМВС України «Київщина-Інформ-Ресурси», в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 43431,09 грн.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до суду відповідач не погасив вказану заборгованість, позивач просить суд стягнути з відповідача 43431,09 грн.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Згідно п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі - Правила) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем укладається один договір про постачання електричної енергії за усіма об'єктами споживача, які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За взаємною згодою сторін можуть бути укладені окремі договори про постачання електричної енергії за кожним об'єктом споживача.

В силу п. 6.1. Правил розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил.

Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп. 2 п. 10.2. Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 0128 від 26.11.2010 р. про постачання електричної енергії у сумі 43431,09 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 43431,09 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 2069,58 грн. пені за прострочення оплати отриманої електричної енергії.

Як вже зазначалось, в судовому засіданні 17.04.2014 р. позивачем надано заяву про відмову від позову в частині стягнення пені в сумі 2069,58 грн.

В судовому засіданні 17.04.2014 р. судом були роз'яснені позивачу наслідки відмови від позову.

Згідно з ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом приймається відмова позивача від позову в частині стягнення пені в сумі 2069,58 грн., оскільки вона не суперечить чинному законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Пунктом 4 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

Отже, враховуючи те, що позивач відмовився від позовної вимоги про стягнення з відповідача 2069,58 грн. пені, та те, що ця відмова прийнята судом, господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2069,58 грн. пені на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Київщина-Інформ-Ресурси» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-В, код 08576509) на користь публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, код 23243188) 43431,09 грн . (сорок три тисячі чотириста тридцять одну грн. 09 коп.) заборгованості та 1743,90 грн . (одну тисячу сімсот сорок три грн. 90 коп.) судового збору.

2. Провадження у справі в частині стягнення 2069,58 грн. пені припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 23.04.2014 р.