ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2014 року м. Київ К/9991/41142/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Чалого С.Я.,
Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України на постанову Господарського суду Київської області від 28 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі за позовом комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання нечинною постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів,
в с т а н о в и л а:
Комунальне підприємство Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державної інспекції з енергозбереження, в якому просив визнати нечинною постанову відповідача від 06 лютого 2008 року № 2 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, за якою до позивача було застосовано подвійну плату за нераціональне використання природного газу в об'ємі 35 593 мі у розмірі 48 833,60 грн.
Позовні вимоги мотивовано протиправністю оскаржуваної постанови як такої, що винесено на підставі хибних висновків щодо використання комунальним підприємством Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» паливно-енергетичних ресурсів із систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенням інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
Постановою Господарського суду Київської області від 28 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року, позов задоволено: скасовано постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Київській області та м. Києву від 06.02.2008 року № 2.
У поданій касаційній скарзі Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Київській області та м. Києву 06.02.2008 проведено комплексну перевірку КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» на предмет стану використання паливно-енергетичних ресурсів, за результатами якої складено акт від 06.02.2008 №18/1/7-12.
Перевіркою встановлено факт нераціонального використання природного газу на котлі КВГ-7,56 ст. №1 (коефіцієнт корисної дії котла було визначено нижче нормативного) та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пункту «є» статті 27 Закону України «Про енергозбереження».
На підставі акту перевірки від 06.02.2008 №18/1/7-12 начальником Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Київській області та м. Києву винесено постанову від 06.02.2008 №2 про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, згідно з якою вирішено стягнути з КП Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» подвійну плату за нераціональне використання природного газу у розмірі 48 833,60 грн..
Вказуючи на протиправність постанови від 06.02.2008 №2, Комунальне підприємство Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» звернулось до суду із зазначеним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності з боку відповідача наявності факту використання комунальним підприємством Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» паливно-енергетичних ресурсів із систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушень інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту "є" статті 27 Закону України «Про енергозбереження» відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть, зокрема, особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів
Згідно з висновком судової технічної експертизи від 30.11.2010 №11778/11779, проведеної за ініціативою суду першої інстанції, на момент проведення експертного огляду котел КВГ-7,56 ст. №1 перебував у непрацюючому стані, у той час як працював інший котел, встановлений у цій котельні. Також судами попередніх інстанцій вказано, що в матеріалах справи не міститься інформації щодо наявності приладу, за допомогою якого проводилося вимірювання витрат енергоносія на досліджуваному котлі, а також доказів про застосування службовими особами відповідача належним чином затвердженої методики для визначення раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів на досліджуваному котлі.
У зв'язку із зазначеним при проведенні судової технічної експертизи судовий експерт був позбавлений можливості надати комплексну експерту оцінку щодо документального підтвердження висновків, викладених в акті перевірки №18/1/7-12 від 06.02.2008 в частині нераціонального використання природного газу піч час топки котла КВГ-7,56 ст. №1.
Судами попередніх інстанцій в обґрунтування судових рішень також вказано, що відповідач як суб'єкт владних повноважень також не довів правомірності свого рішення та не зазначив суду обставин та доказів, що їх підтверджують: інформації про прилад, за допомогою якого проводилось вимірювання витрат енергоносія на досліджувану котлі; документу про застосовану, відповідним чином затверджену методику, за допомогою якої визначало використання паливно-енергетичних ресурсів на досліджуваному котлі.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З урахуванням викладеного, зважаючи на недоведеність з боку відповідача доказами, які б були визнані судами попередніх інстанцій належними та допустимими, обґрунтованості висновків акту перевірки, на підставі яких відповідачем прийнято оскаржуване рішення, колегія суддів погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України відхилити, а постанову Господарського суду Київської області від 28 лютого 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2014 |
Оприлюднено | 25.04.2014 |
Номер документу | 38387018 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Гончар Л.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні