Рішення

від 16.04.2014 по справі 910/3358/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3358/14 16.04.14 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Малого приватного підприємства «Аква»

про стягнення 209007,94 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Кравчик С.М. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Малого приватного підприємства «Аква» (далі - Відповідач) 188007,98 грн. заборгованості за активну електроенергію та 16874,61 грн. заборгованості за перетікання реактивної електроенергії за Договором про постачання електричної енергії № 3415309 від 29.10.2003, а також про стягнення нарахованих 3351,85 грн. пені та 773,50 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що Відповідач, всупереч умовам вищенаведеного договору, допустив виникнення заборгованості за спожиту активну електроенергію та за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав.

За клопотанням Відповідача (ліквідатора Верченко Д.В.) судове засідання, призначене на 31.03.2014, було перенесено на 16.04.2014.

У судове засідання 16.04.2014 представники Відповідача (або його ліквідатор особисто) не з'явилися, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду від 31.03.2014 про призначення судового засідання була надіслана на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та на адресу місцезнаходження згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та отримана Відповідачем (ліквідатором Верченко Д.В.) 10.04.2014, що вбачається з відмітки на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення.

Щодо посилань ліквідатора Відповідача, що ним не отримано копію позову, та отже є неможливою підготовка до розгляду справи та надання відзиву, то суд зазначає, що відповідно до ст. 56 ГПК України Позивачем було належним чином виконано свій обов'язок щодо направлення Відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення за офіційною адресою місцезнаходження Відповідача, яка відображена у ЄДР ЮО та ФОП, а позаяк Позивачем належним чином виконано покладені на нього ГПК України обов'язки, то будь-які несприятливі наслідки незнаходження Відповідача за адресою його офіційного місцезнаходження або неотримання там кореспонденції покладаються на самого Відповідача.

Суд зауважує, що норми чинного ГПК України не містять обов'язку Позивача додатково направляти Відповідачу копії позову з додатками до позову на адреси, за якими Відповідач бажає отримувати кореспонденцію, та які не є адресами його офіційного місцезнаходження згідно ЄДР ЮО та ФОП.

При цьому, ліквідатор Відповідача, Верченко Д.В., був обізнаний про розгляд даної справи № 910/3358/14 господарським судом міста Києва, а отже не був позбавлений права та можливості, враховуючи що, як він зазначає, Відповідачем не отримується кореспонденція за основною адресою місцезнаходження, з'явитися до суду та ознайомитися з матеріалами справи, необхідними для розгляду вимог Позивача. Однак даних дій ліквідатором Відповідача вчинено не було.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Клопотань про відкладення розгляду справи, призначеного на 16.04.2014, не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Позивач) та Відповідачем було укладено Договір про постачання електричної енергії № 3415309 (далі - Договір), який було викладено в новій редакції відповідно до Додаткової угоди від 01.10.2008, та за умовами п. 1 якого Позивач продає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується своєчасно оплачувати використану (куплену) електричну енергію та здійснює інші платежі, згідно з умовами Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 2 Додатку 2 до Договору, Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. За приписами підпункту 2.1 Додатку 2 до Договору, попередня оплата здійснюється до 24 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії, згідно з додатком до Договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам».

Підпункт 2.2 Додатку 2 до Договору зобов'язує Відповідача здійснити остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, та за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору на підставі самостійно отриманих Відповідачем у Позивача рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Обсяги електричної енергії, що підлягають оплаті Відповідачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7 Додатку 2 до Договору та підтверджуються Актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у Додатку до цього Договору, та який Відповідач надає Позивачу протягом доби після розрахункового періоду (п. 4.3 Додатку 2 до Договору).

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Так, до матеріалів справи Позивачем надано наступні докази на підтвердження обсягів та строків споживання Відповідачем електроенергії: копії актів про використану активну електроенергію за листопад та грудень 2013 року та копії актів про перетікання реактивної електроенергію за жовтень, листопад та грудень 2013 року, в яких Позивачем зафіксовано відповідні обсяги споживання активної та перетікання реактивної електроенергії, а також рахунки-розшифровки, рахунки на сплату та акти приймання-передачі товарної продукції (електричної енергії) за вказані періоди відповідно, та довідки про надходження коштів за спожиту електричну енергію та про надходження коштів в погашення боргу за перетікання реактивної електричної енергії.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що між сторонами існує спір або розбіжності щодо обсягів та якості поставленої Позивачем Відповідачу активної електроенергії, а також обрахованих обсягів перетоків реактивної електроенергії та здійснених Позивачем нарахувань.

У матеріалах справи також відсутні докази наявності у Відповідача заперечень щодо правильності відомостей, наведених у актах про використану активну електроенергію за листопад та грудень 2013 року та у актах про перетікання реактивної електроенергії за жовтень, листопад та грудень 2013 року.

За період листопада та грудня 2013 року Позивачем, на підставі вищеописаних документів та з застосуванням встановлених НКРЕ України тарифів, нараховано Відповідачу 227366,70 грн. оплати за спожиту активну електричну енергію та виставлено рахунки до сплати, які Відповідачем були оплачені частково (погашені шляхом зарахування в рахунок погашення заборгованості попереднього позитивного сальдо), та заборгованість по спожитій активній електроенергії в листопаді та в грудні 2013 року станом на 01.01.2014 становить 188007,98 грн.

Також, за період жовтня, листопада та грудня 2013 року Позивачем, на підставі вищеописаних документів та з застосуванням встановлених НКРЕ України тарифів, нараховано Відповідачу 16874,61 грн. оплати за перетікання реактивної електроенергії та виставлено рахунки, які залишились несплаченими Відповідачем, та заборгованість за перетоки реактивної енергії у жовтні, листопаді та грудні 2013 року станом на 01.01.2014 становить 16874,61 грн.

Судом вищевказані суми заборгованостей в розмірі 188007,98 грн. та 16874,61 грн. перевірені, та визнаються обґрунтованими і арифметично правильними.

Відповідачем не було погашено заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 188007,98 грн. та за перетікання реактивної електроенергії в сумі 16847,61 грн., і в матеріалах справи відступні докази протилежного, а відтак, позовні вимоги про стягнення даних сум заборгованостей визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому суд враховує, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, що введений ухвалою господарського суду міста Києві від 21.02.2011 у справі № 15/78-б (№15/78-б-49/102-2012) не поширюється на позовні вимоги у даній справі № 910/335/14, оскільки зобов'язання Відповідача, які є предметом даного судового розгляду, виникли після введення мораторію, а отже, відповідно до чинної на час порушення провадження у справі про банкрутство Відповідача редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є поточними кредиторськими вимогами, які можуть бути предметом окремого судового розгляду, та не обов'язково повинні заявлятися лише в межах справи про банкрутство.

Натомість, необґрунтованим є нарахування Позивачем пені на вищенаведені суми заборгованостей, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня).

Відповідно до ч. 7 ст. 12 вказаного Закону, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з відомостей, що мстяться в ЄДР судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/), ухвалою від 02.04.2014 строк ліквідаційної процедури у справі № 15/78-б-49/102-2012 було продовжено на шість місяців - до 02.07.2014.

Відтак, у частині позовних вимог про стягнення 3351,85 грн. пені суд відмовляє.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, нарахованих в порядку статті 625 ЦК України, то суд зазначає, що дія мораторію на них не поширюється та вони можуть бути нараховані Позивачем та підлягають стягненню, оскільки входять до складу грошових вимог кредитора (аналогічну правову позицію щодо застосування положень ст. 625 ЦК України викладено в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 18 грудня 2009 року № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство»).

Перевіривши доданий до позову розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість за наведені в ньому періоди нарахування, а відтак є обґрунтованою позовна вимога про стягнення 773,50 грн. 3% річних.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Аква» (м. Київ, пр. Оболонський, 28-Г; ідентифікаційний код 23726067) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 00131305, 188007 (сто вісімдесят вісім тисяч сім) грн. 98 коп. заборгованості за активну електроенергію.

Видати наказ.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Аква» (м. Київ, пр. Оболонський, 28-Г; ідентифікаційний код 23726067) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) на розрахунковий рахунок №26090330718 АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305, 16874 (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн. 61 коп. заборгованості за реактивну електроенергію.

Видати наказ.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Аква» (м. Київ, пр. Оболонський, 28-Г; ідентифікаційний код 23726067) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 773 (сімсот сімдесят три) грн. 50 коп. 3% річних та 4113 (чотири тисячі сто тринадцять) грн. 12 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.04.2014

Суддя Сташків Р.Б.