Ухвала

від 16.04.2014 по справі 816/7192/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2014 р.Справа № 816/7192/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2014р. по справі № 816/7192/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20 грудня 2013 року позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі- ФО-П ОСОБА_1, позивач), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000371701/63 від 29.07.2013.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки №54/17.3-08/НОМЕР_1 від 02.07.2013 (з урахуванням відповіді від 24.07.2013 №947/Є/16-03-17-01-12 на заперечення до акту перевірки) щодо порушення вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 116657,00 грн., є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Рензоукр" має реальний характер, повністю підтверджується наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000371701/63 від 29.07.2013 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.14 року позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29 липня 2013 року №0000371701/63.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 08.02.2007 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, номер запису про державну реєстрацію 2 585 000 0000 009405 (том 2 а.с. 4). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (том 2 а.с. 8).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.12.2013 р., видами діяльності позивача є: 46.32 оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (том 2 а.с. 6-7).

У період з 17.06.2013 по 21.06.2013 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку по питанню формування податкових зобов'язань та податкового кредиту фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.02.2013 по 21.06.2013.

За результатами даної перевірки відповідачем складений акт №54/17.3-08/НОМЕР_1 від 02.07.2013, за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.6, 198.1, 198.3, 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 98515,00 грн, у зв'язку з чим: - по деклараціях за лютий 2013 року зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 60259,00 грн; - по деклараціях за березень 2013 року зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 12500,00 грн; - по деклараціях за квітень 2013 року зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 6800,00 грн; по деклараціях за травень 2013 року зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 18956,00 грн (том 1 а.с. 9-16).

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними відповідачем в акті перевірки №54/17.3-08/НОМЕР_1 від 02.07.2013, направив до контролюючого органу заперечення на вказаний акт (том 1 а.с. 17-21), за результатами розгляду якого Кременчуцька ОДПІ підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ФО-П ОСОБА_1 вимог податкового законодавства (лист-відповідь від 24.07.2013 №947/Є/16-03-17-01-12 /том 1 а.с. 22-25/). Водночас, у відповіді на заперечення контролюючий орган зауважив, що в ході проведення документальної позапланової перевірки було допущено арифметичну помилку, а саме: при здійсненні розрахунків прийнято до уваги звітну податкову декларацію по ПДВ ФО-П ОСОБА_1 за лютий 2013 року від 18.03.2013 за №9013754005, але фізичною особою-підприємцем було надано нову звітну податкову декларацію по ПДВ від 19.03.2013 за №9014083253, в якій відображена сума податкового кредиту з ТОВ "Рензоукр" складає 78401,00 грн. У зв'язку з цим, висновок до акту №54/17.3-08/НОМЕР_1 від 02.07.2013 позапланової виїзної документальної перевірки ФО-П ОСОБА_1 за період з 01.02.2013 по 21.06.2013 викладено наступним чином: "документальною позаплановою перевіркою встановлені порушення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податку на додану вартість на суму 116657,00 грн, у тому числі по періодах: - по деклараціях за лютий 2013 року зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 78401,00 грн; - по деклараціях за березень 2013 року зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 12500,00 грн; - по деклараціях за квітень 2013 року зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 6800,00 грн; - по деклараціях за травень 2013 року зменшується сума податкового кредиту на суму ПДВ 18956,00 грн".

На підставі акта перевірки №54/17.3-08/НОМЕР_1 від 02.07.2013 (з урахуванням відповіді від 24.07.2013 №947/Є/16-03-17-01-12 на заперечення до акту перевірки), Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 №0000371701/63, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 174985,50 грн, в тому числі 116657,00 грн - за основним платежем та 58328,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 26).

За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Міністерства доходів і зборів України, скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 29.07.2013 №0000371701/63 - без змін (том 1 а.с. 28-52).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим повідомленням-рішенням від 29.07.2013 №0000371701/63 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як слідує зі змісту акта перевірки №54/17.3-08/НОМЕР_1 від 02.07.2013 (з урахуванням відповіді від 24.07.2013 №947/Є/16-03-17-01-12 на заперечення до акту перевірки), письмових заперечень №29 від 13.01.2014 та додаткових пояснень від 21.01.2014 №58 та від 18.02.2014 №486, висновок про порушення ФО-П ОСОБА_1 вимог податкового законодавства Кременчуцька ОДПІ обґрунтовує висновками акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва №998/1520-37880945 від 30.05.2013 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ "Рензоукр" у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року".

Так, згідно висновків вказаного акту, в ході проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року ТОВ "Рензоукр" встановлено, що сума ПДВ у розмірі 258612,00 грн включена до податкового кредиту на підставі податкових накладних від 21.02.2013 №2102, від 22.02.2013 №2202, від 25.02.2013 №2503, отриманих від ТОВ "Верона" (код 30574384), які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, ТОВ "Рензоукр" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року 02.03.2013, проте не подано додаток 8 та не надано копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як зазначено перевіряючими у акті №54/17.3-08/НОМЕР_1 від 02.07.2013 ФО-П ОСОБА_1 не надано на перевірку документів, які б підтверджували взаємовідносини між ним та ТОВ "Рензоукр", а саме: договори, товарно-транспортні накладні, видаткові та прибуткові накладні, банківські виписки. Вказані документи були надані разом із запереченнями на акт перевірки.

Відповідно до заперечень та додаткових пояснень Кременчуцька ОДПІ вказує на відсутність специфікації до договору та сертифікату якості на товар - кишкову оболонку баранячу. Згідно пояснення від 20.06.2013, наданого ФО-П ОСОБА_1 в ході перевірки, у зв'язку з неможливістю зберігання придбаного у ТОВ "Рензоукр" товару, продукція доставлялася частково, що суперечить записам в товарно-транспортних накладних та видаткових накладних. Договір позички транспортного засобу від 04.01.2013 б/н, укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та договір позички транспортного засобу від 04.01.2013 б/н, укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_3, нотаріально не посвідчені. При цьому, договір позички транспортного засобу від 04.01.2013 б/н між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладався останнім на підставі довіреності ВЕІ №578329 від 17.11.2006, якою не визначено повноваження на укладання договору позички відповідного транспортного засобу.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу вказаних норм слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як слідує з матеріалів справи, ФО-П ОСОБА_1 у лютому, березні, квітні та травні 2013 року віднесено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 116657,00 грн в результаті господарської операції з придбання у лютому 2013 року в ТОВ "Рензоукр" товарно-матеріальних цінностей (термосол-1 та кишкова оболонка бараняча) загальною вартістю 1576396,20 грн, в тому числі ПДВ - 262732,70 грн, згідно договору поставки №02/02 від 20.02.2013 з урахуванням специфікації №1 від 20.02.2013 до нього (том 1 а.с. 53-55).

На підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції позивачем до матеріалів справи долучено рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні (том 1 а.с. 56-61, 76-96).

Дослідивши податкові накладні, виписані ТОВ "Рензоукр" на користь ФО-П ОСОБА_1 в результаті здійснення вказаних господарських операцій, колегія суддів не має підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

Розрахунки за придбані товари ФО-П ОСОБА_1 на користь ТОВ "Рензоукр" здійснювалися у готівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи квитанціями до прибуткового касового ордеру (том 1 а.с. 62, 102-104). Зі змісту долучених представником позивача актів звірки взаєморозрахунків між ТОВ "Рензоукр" та ФО-П ОСОБА_1 слідує, що останній у повному обсязі розрахувався з продавцем за придбані у лютому 2013 року товарно-матеріальні цінності (том 1 а.с. 105-107).

При цьому, з огляду на значну загальну вартість придбаних товарів (1576396,20 грн) та здійснення позивачем розрахунків за придбані товари у готівковій формі, в ході розгляду справи судом першої інстанції з'ясовувалося питання щодо наявності у ФО-П ОСОБА_1 необхідної кількості готівкових коштів та їх походження.

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду справи, ФО-П ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи, є платником єдиного податку в розмірі 3% від доходу, платником ПДВ та має право згідно чинного законодавства вільно розпоряджатися власними грошовими коштами, запозичати грошові кошти та використовувати їх у своїй господарській діяльності. За період з січня 2012 року по лютий 2013 року ФО-П ОСОБА_1 зі свого розрахункового рахунку було знято грошові кошти для їх використання у господарській діяльності, які частково зберігалися останнім за місцем проживання. Крім того, з метою здійснення своєї господарській діяльності у лютому 2013 року позивач позичив додаткові грошові кошти у розмірі 1000000,00 грн у громадянина ОСОБА_4, які зобов'язувався повернути протягом 2013 року по мірі надходження коштів на його розрахунковий рахунок за реалізований товар, про що надав відповідну розписку.

Матеріали справи містять сертифікат відповідності на миючий засіб для видалення смоляних забруднень "ІНФОРМАЦІЯ_1" НОМЕР_5, терміном дії з 07.02.2013 до 09.02.2014, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на миючий засіб "ІНФОРМАЦІЯ_1" від 07.10.2011 №05.0302-03/98339, ветеринарне свідоцтво НОМЕР_4 від 21.02.2013 на кишкову оболонку баранячу та посвідчення якості НОМЕР_6 на кишкову оболонку баранячу (том 1 а.с. 66-67, 108-109).

З метою підтвердження транспортування придбаного у ТОВ "Рензоукр" термосолу-1, наявності в користуванні позивача транспортного засобу для здійснення такого транспортування, а також наявності у його власності гаражного приміщення, куди він доставлявся, до матеріалів справи представником позивача додані належним чином завірені копії: подорожнього листа вантажного автомобіля; товарно-транспортних накладних; договору позички транспортного засобу б/н від 04.01.2013, укладеного між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на автомобіль марки ЗІЛ, модель 431410, 1987 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2; акту приймання-передачі до договору позички транспортного засобу б/н від 04.01.2013; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; довіреності на право керування ОСОБА_2 транспортним засобом; документів на ім'я позичкодавця транспортного засобу та довідки №27 від 03.09.2013 про перебування ОСОБА_1 у складі гаражного кооперативу АДРЕСА_1 загальною площею 42 кв.м. (том 1 а.с. 63-65, 68-75, 125).

На підтвердження транспортування на користь позивача придбаної у ТОВ "Рензоукр" кишкової оболонки баранячої, наявності в користуванні ФО-П ОСОБА_1 транспортного засобу для здійснення такого транспортування, а також наявності у користуванні останнього будівлі гаражу для вантажного автомобіля та будівлі холодильника, куди вона доставлялася, представником позивача долучено: товарно-транспортні накладні; подорожні листи вантажного автомобіля; договір позички транспортного засобу б/н від 04.01.2013, укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на автомобіль Renault, марки Kangoo, 1999 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_3; акт приймання-передачі до договору позички транспортного засобу б/н від 04.01.2013; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; документи на ім'я позичкодавця транспортного засобу; технічний паспорт на громадський будинок (будівля гаражу для вантажного автомобіля та будівля холодильника), розташований за адресою: АДРЕСА_2; договір оренди холодильного обладнання б/н від 20.02.2013; акт приймання-передачі приміщення холодильної камери до договору б/н від 20.02.2013; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди холодильної камери; платіжне доручення №1 від 10.09.2013 на оплату оренди за холодильну камеру та документи на ім'я орендодавця холодильної камери (том 1 а.с. 65, 97-101, 110-124).

Посилання представника Кременчуцької ОДПІ на те, що договір позички транспортного засобу від 04.01.2013 б/н, укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та договір позички транспортного засобу від 04.01.2013 б/н, укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_3, нотаріально не посвідчені, що ставить під сумнів реальність транспортування придбаних ТМЦ, так як наслідок, свідчить про відсутність фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ "Рензоукр", колегією суддів відхиляються з огляду на наступне.

Так, відповідно до частини 4 статті 828 Цивільного кодексу України, договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Зі змісту вказаної норми слідує, що договір позички (безкоштовного користування) наземних самохідних транспортних засобів за участю фізичної особи не обов'язково посвідчувати нотаріально. При цьому, на даний час законодавством України чітко не визначено поняття "наземний самохідний транспортний засіб", а розшифровано лише термін "наземні транспортні засоби".

Згідно статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 №1961-IV, наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.

Підпункт "b" статті 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, здійснюючих міжнародні автомобільні перевезення (дата підписання 01.07.70, дата приєднання Україною 07.09.2005) визначає, що під "автомобілем" мається на увазі будь-який самохідний транспортний засіб, що використовується зазвичай для перевезення на дорогах людей або вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовуються для перевезення людей або вантажів; цей термін не включає сільськогосподарські трактори.

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким чином, можна зробити висновок, що автомобілі належать до наземних самохідних транспортних засобів, а відтак договір позички транспортного засобу від 04.01.2013 б/н, укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та договір позички транспортного засобу від 04.01.2013 б/н, укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ОСОБА_3, не потребують обов'язкового нотаріального посвідчення.

На підставі наданого позивачем витягу з журналу видачі довіреностей встановлено, що придбані позивачем товари отримувалися останнім на підставі відповідних довіреностей (том 2 а.с. 87-88).

Стосовно використання придбаних позивачем у лютому 2013 року в ТОВ "Рензоукр" товарно-матеріальних цінностей у своїй господарській діяльності, судом першої інстанції встановлено, що частину термосолу-1 та кишкової оболонки баранячої ФО-П ОСОБА_1 реалізовано на користь ПАТ "Кременчукм'ясо" на виконання умов договору поставки №001/12 від 04.01.2012 (том 1 а.с. 126-127), що підтверджується наявними у справі: актом звірки розрахунків, накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, подорожніми листами вантажного автомобіля, банківськими виписками, довіреностями на отримання ТМЦ (том 1 а.с. 131-201, том 2 а.с. 118-127).

Решта нереалізованих ТМЦ, у зв'язку з виникненням претензій з боку контролюючого органу щодо реальності фінансово-господарських взаємовідносин між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ "Рензоукр", були повернуті позивачем на користь продавця товарів - ТОВ "Рензоукр", про що свідчать накладні повернення, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, видаткові касові ордери, товарно-транспортні накладні, подорожні листи вантажного автомобіля, договір позички транспортного засобу б/н від 01.07.2013, акт приймання-передачі до договору позички транспортного засобу б/н від 01.07.2013, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, довіреності на отримання ТМЦ (том 1 а.с. 202-228, 237-239, том 2 а.с. 128-132, 185-189, том 3 а.с. 74-78).

При цьому, судом першої інстанції встановлено, що повернення нереалізованих ТМЦ на користь ТОВ "Рензоукр", складення розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, коригування відповідних сум податкового кредиту, здійснювалось ФО-П ОСОБА_1 у серпні та вересні 2013 року, тобто поза межами перевіряємого Кременчуцькою ОДПІ періоду.

На підтвердження отримання позивачем економічної вигоди, в результаті здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Рензоукр" термосолу-1 та кишкової оболонки баранячої згідно договору поставки №02/02 від 20.02.2013, представником позивача до матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку щодо розрахунку прибутку проданих товарів за період лютий 2013 року - липень 2013 року, з якої слідує, що дохід позивача в результаті придбання та подальшої реалізації товарно-матеріальних цінностей складає 23143,015 грн (том 2 а.с. 133). Вказана довідка підписана ФО-П ОСОБА_1 та скріплена його печаткою.

Стосовно посилань відповідача на висновки акту ДПІ у Деснянському районі м. Києва №998/1520-37880945 від 30.05.2013 "Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ "Рензоукр" у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2013 року" (том 2 а.с. 143-144) щодо порушення ТОВ "Рензоукр" вимог податкового законодавства, у зв'язку з включенням у лютому 2013 року до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальному розмірі 258612,00 грн на підставі податкових накладних від 21.02.2013 №2102, від 22.02.2013 №2202, від 25.02.2013 №2503, отриманих від ТОВ "Верона" (код 30574384) та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкового кодексу України, які покладено в основу висновку акту перевірки Кременчуцької ОДПІ №54/17.3-08/НОМЕР_1 від 02.07.2013, то суд зазначає, що в ході камеральної перевірки ТОВ "Рензоукр" контролюючим органом не перевірялися первинні документи, якими оформлено здійснення спірних господарських операцій підприємства з ФО-П ОСОБА_1

Щодо контрагента позивача - ТОВ "Рензоукр", то слід зазначити, що факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію на момент здійснення господарських операцій судом не встановлено; продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом від 15.01.2014 (том 2 а.с. 208-209).

Таким чином, дослідження наявних у справі доказів в їх сукупності, дає підстави для висновку про реальність господарської операції між ФО-П ОСОБА_1 та ТОВ "Рензоукр" з придбання товарно-матеріальних цінностей. А відтак, колегія суддів вважає, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за відповідні періоди суму податку на додану вартість в загальному розмірі 116657,00 грн, в тому числі: до складу податкового кредиту за лютий 2013 року суму ПДВ у розмірі 78401,00 грн, до складу податкового кредиту за березень 2013 року суму ПДВ у розмірі 12500,00 грн, до складу податкового кредиту за квітень 2013 року суму ПДВ у розмірі 6800,00 грн та до складу податкового кредиту за травень 2013 року суму ПДВ у розмірі 18956,00 грн.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, незважаючи на вимогу частини 2 статті 71 цього Кодексу щодо процесуального обов'язку відповідача, не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно ФО-П ОСОБА_1 чи посадових осіб його контрагента - ТОВ "Рензоукр", судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.02.14 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2014р. по справі № 816/7192/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М.