Рішення

від 16.04.2014 по справі 914/376/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 р. Справа № 914/376/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Л.В.С.", с.Розсошенці Полтавської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА", с.Сокільники Пустомитівського району Львівської області

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного підприємства "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП", м.Львів

про стягнення 26 171,12 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився;

від третьої особи не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Приватного підприємства "Л.В.С." до Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА" про стягнення 25 295,00 грн. основного боргу. Згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог до стягнення заявлено 26 171,12 грн., з яких 25 295,00 грн. основного боргу 598,06 грн. три відсотки річних та 278,06 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 08.02.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.02.2014р. Ухвалою суду від 26.02.2014р. розгляд справи відкладено на 19.03.2014р. Ухвалою суду від 19.03.2014р. розгляд справи відкладено на 02.04.2014р. Ухвалою суду від 02.04.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне підприємство "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП", продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 16.04.2014р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника не повідомив.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвал суду не повідомив. Станом на 16.04.2013р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 02.04.2013р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Однак, слід зазначити, що відповідач отримав ухвалу суду від 08.02.2014р. про порушення провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення від 10.02.2014р. - вручено 13.02.2014р., а також ухвали суду від 26.02.2014р. та від 19.03.2014р. про відкладення розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення від 03.03.2014р. - вручено 28.03.2014р. та від 24.03.2014р. - вручено 28.03.2014р. Станом на 16.04.2014р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог ухвали суду не виконала, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Даний спір розглядається судом з врахуванням поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд -

встановив:

18.02.2013р. між Приватним підприємством "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП" (надалі - експедитор) та Приватним підприємством "Л.В.С." (надалі - перевізник) укладено договір №18/02/13Г про надання послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні і транспортно-експедиторське обслуговування.

Відповідно до п.1.1. договору цей договір регулює взаємини сторін при виконанні перевізником доручень експедитора по плануванню, організації перевезень і транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів у міжнародному сполученні, а також при розрахунках за виконані послуги.

Як зазначено у позовній заяві, відповідно до замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА", позивач зобов'язався перевезти вантаж по маршруту із Німеччини (м.Марі) до України (м.Дніпропетровськ), а Приватне підприємство "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП" зобов'язалось провести оплату за надані послуги. Сума послуг становить 25 295,00 грн.

Як стверджує позивач, він свої обов'язки за договором виконав і автомобілем ВІ 9024 ВІ н/ пр. ВІ 6849 ХР перевіз вантаж по вищезазначеному маршруту.

Разом з тим, як зазначає позивач, Приватне підприємство "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП" надіслало позивачу лист з договором від 23.04.2013р. №27/С про відступлення права вимоги (цесії), яким передаються всі зобов'язання взяті Приватним підприємством "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП" на Товариство з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА"

Як вбачається з матеріалів справи 23.04.2013р. між Приватним підприємством "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП" (надалі - первісний кредитор), Приватним підприємством "Л.В.С." (надалі - новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА" (надалі - боржник) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №27/С, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору №2/20-12 від 27.11.2012р. між первісним кредитором і боржником.

Відповідно до п.2 договору цесії новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: оплати 25 295,00 грн. до 31.05.2013р.

Згідно із п.3. договору цесії право вимоги засновано на договорі 2/20-12 від 27.11.2012р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що він направив відповідачу рахунок від 28.05.2013р. №48 та податкову накладну від 28.05.2013р. №66.

Однак, як стверджує позивач, відповідач умов договору цесії не виконав, 25 295,00 грн. до 31.05.2013р. не сплатив.

Відтак, позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути на його користь з відповідача 25 295,00 грн. основного боргу.

Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач на підставі ч.2 ст.625 ЦК України також нарахував відповідачу 598,06 грн. 3% річних та 278,06 грн. інфляційних втрат.

Отже загальний розмір заборгованості який позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 26 171,12 грн., з яких 25 295,00 грн. - основний борг, 598,06 грн. - 3% річних та 278,06 грн. - інфляційні втрати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.316 ГК України та ст.929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Як вбачається із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА" та Приватним підприємством "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП" в підтвердження надання експедиторських послуг по перевезенню вантажу за договором №2-20/12 від 27.11.2012р. підписано акт надання послуг №0055-13. Відповідно до вказаного акту експедитором згідно договору №2-20/12 від 27.11.2012р. були надані експедиторські послуги по перевезенню вантажу за маршрутом Німеччина - Дніпропетровськ (України) автомобілем ВІ 9024 ВІ / ВІ 6849 ХР.

Додатком від 20.03.2013р. до договору № 2/20-12 від 27.11.2012р. встановлено, що відповідно до п.4.9. і п.5 укладеного договору № 2/20-12 від 27.11.2012р. між Експедитором - приватним підприємством «ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП» та Замовником - товариством з обмеженою відповідальністю «АсМАП ЛОГІСТИКА» досягнута домовленість про те, що Замовник проводить розрахунки за виконані Перевізниками роботи по перевезеним вантажам безпосередньо на розрахункові рахунки перевізників. Замовник бере на себе відповідальність по укладеним договорам та транспортним замовленням між експедитором та перевізниками.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, між Приватним підприємством "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП" та Приватним підприємством "Л.В.С." в підтвердження надання послуг по міжнародному перевезенню вантажу підписано акт надання послуг №72. Відповідно до вказаного акту перевізником надано послуги по міжнародному перевезенню вантажу за маршрутом Німеччина - Дніпропетровськ (України) автомобілем ВІ 9024 ВІ / ВІ 6849 ХР. Загальна вартість послуг складає 25 801,00 грн.

В матеріалах справи також міститься копія міжнародної транспортної накладної CMR, яка підтверджує здійснення позивачем міжнародного перевезення вантажів автомобілем ВІ 9024 ВІ / ВІ 6849 ХР за маршрутом Німеччина - Дніпропетровськ (України).

Як зазначалося вище, 23.04.2013р. між Приватним підприємством "ГАРАНТ КЕПІТАЛ ГРУП" (надалі - первісний кредитор), Приватним підприємством "Л.В.С." (надалі - новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА" (надалі - боржник) укладено договір відступлення права вимоги (цесії) №27/С, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору №2/20-12 від 27.11.2012р. між первісним кредитором і боржником.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2 договору відступлення права вимоги (цесії) №27/С від 23.04.2013р. новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних обов'язків: оплати 25 295,00 грн. до 31.05.2013р.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи відсутні докази здійснення відповідачем оплати в розмірі 25 295,00 грн. Відзив на позов відповідач також не надав.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Приватного підприємства "Л.В.С." про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА" 25 295,00 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення на його користь з відповідача 598,06 грн. трьох відсотків річних та 278,06 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 598,06 грн. трьох відсотків річних та 278,06 грн. інфляційних втрат були заявлені позивачем у заяві про збільшення розміру позовних вимог (вх.№1459/14 від 19.03.2014р.), в той час як у позовній заяві позивачем до стягнення було заявлено лише 25 295,00 грн. основного боргу.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві . Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (пункт 3.10. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Отже, враховуючи те, що розміри 3% річних та інфляційних втрат, які були заявлені у заяві про збільшення розміру позовних вимог не є збільшенням кількісних показників за тією вимогою, яку було заявлено в позовній заяві, а за своєю суттю є окремими вимогами, то суд дійшов висновку відмовити у їх задоволенні.

Відтак, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 25 295,00 грн. грн. основного боргу. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 598,06 грн. трьох відсотків річних та 278,06 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було сплачено 1 827,00 грн. судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.

Оскільки позов слід задоволити частково, то у відповідності до ст.49 ГПК України на відповідача слід покласти витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 765,84 грн.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АсМАП ЛОГІСТИКА" (81110, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна Вода, вул. Тичини, 2, код ЄДРПОУ 36499371) на користь Приватного підприємства "Л.В.С." (38751, Полтавська область, Полтавський район, с.Розсошенці, вул.Фрунзе, 28, Код ЄДРПОУ 32016865) заборгованість в розмірі 25 295,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 765,84 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 22.04.2014р.

Суддя Петрашко М.М.