Рішення

від 24.04.2014 по справі 925/455/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2014 року Справа № 925/455/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі», Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс «Ямельня-1», (поштова адреса: с. Івано-Франкове, п/с № 5)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», Черкаська область, Смілянський район, с. Ротмистрівка, вул. Шевченка, 34

про стягнення 43 345,44 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Кравчук А.І. - за довіреністю,

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провімі» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода» про стягнення заборгованості за поставлений товар (концентрат комбікорму) згідно договору поставки від 19.07.2013р. №110 в розмірі 43 345,44 грн., в тому числі: 40 543,10 грн. основного боргу, 2 802,34 грн. пені, та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив не подав, представника у судове засідання втретє не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності відповідачем відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.

19.07.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Провімі» (Постачальником - Позивач по справі), в особі директора Ігнатюк Н.О., що діє на підставі Статуту, та товариством з обмеженою відповідальністю «Злагода» (Покупцем - Відповідач по справі), в особі генерального директора Борисенко В.С., що діє на підставі Статуту, було укладено договір поставки №110 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари, в тому числі, але не виключно комбікорми, кормові добавки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (далі - товар) на умовах, зазначених в даному договорі. Асортимент, кількість, ціна, умови поставки та пункт поставки товару визначається у рахунку-фактурі (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 12.1 Договору даний Договір вступає в силу з дати підписання і діє до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до п. 2.1 Договору товар поставляється на умовах FCA (в редакції Інкотермс 2010) за адресою, що зазначається у рахунку-фактурі або СРТ (в редакції Інкотермс 2010), за адресою, що зазначається у рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 2.3 Договору датою поставки товару є дата зазначена на товарно-транспортній накладній: для поставок на умовах FCA - це дата товарно-транспортної накладної; для поставок на умовах СРТ - це дата доставки зазначена в товарно-транспортній накладній.

Відповідно до п. 2.4 Договору замовлення товару здійснюється Покупцем за 5 робочих днів до його очікуваного відвантаження та передається в письмовій формі на факс, або у електронній формі на адресу електронної поштової скриньки Постачальника, або засобами телефонного зв'язку.

Відповідно до п. 3.1 Договору базова ціна на товар визначається в додатку «Прайс-листа» до даного договору. Базова ціна визначається з урахуванням ПДВ та без урахування знижок, які надаються згідно умов визначених в додаткових угодах. Остаточна ціна на товар, яка підлягає оплаті, визначається в рахунках-фактури Постачальника з урахуванням знижок..

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість товару за даним договором визначається як загальна вартість усіх поставок, погоджених сторонами.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за цим договором здійснюються шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, що зазначений у рахунках-фактури.

19.07.2013р. між Постачальником та Покупцем було підписано додаткову угоду до Договору, в п. 1 якої сторони погодили, що оплата за товар Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 28 календарних днів з дати рахунку-фактури Постачальника.

На виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку, а Покупець прийняв товар - товар (концентрат комбікорму), що підтверджується видаткової накладною від 29.07.2013р. №2713 на загальну суму 80 543,10, в тому числі ПДВ 13 423,85 грн. (а.с. 9) та товарно-транспортною накладною (а.с. 10).

Товар був отриманий Покупцем без зауважень та претензій по якості згідно замовлення покупця від 24.07.2013р. № 3231 на суму 80 543,10 грн. (а.с. 30).

Покупцю був виставлений рахунок на оплату від 24.07.2013р. № 3231 на суму 80 543,10 грн. (а.с. 31).

04.10.2013р. на адресу Покупця Постачальник направив вимогу за №102 (а.с. 11) з метою беззаперечного виконання зобов'язань за договором та недопущення погіршення партнерських відносин, в якій просить Покупця погасити заборгованість за поставлену продукцію на загальну суму 80 543,10 грн.

Вказана вимога залишилась без відповіді та задоволення.

За отриманий товар Покупець розрахувався частково в сумі 40 000,00 грн., що підтверджується витягами з банківського реєстру від 20.11.2013р., 10.12.2013р., 16.12.2013р. та 29.01.2014р.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Відповідач вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не подав. Суд враховує відсутність заяв відповідача суду про об'єктивну неможливість подати суду заперечення проти позову. Доказів погашення однорідних вимог сторонами - не подано.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За правовою природою договір поставки від 19.07.2013р. №110 є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки від 19.07.2013р. №110 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець передає, а Покупець приймає й оплачує товар (концентрат комбікорму) - асортимент, кількість, ціна, умови поставки та пункт поставки якого визначається у рахунку-фактурі (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Позивач 29.07.2013р. поставив Відповідачу товар (концентрат комбікорму) на загальну суму 80 543,10 грн., що підтверджується замовленням покупця, рахунком-фактурою, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості отриманої продукції не заявлено.

Факт наявності заборгованості підтверджується копією Договору та додаткової угоди, копіями замовлення покупця, рахунку-фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, податкової накладної. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриману продукцію (комбікорм), в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 1 додаткової угоди до Договору - оплата за товар Покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів розрахунковий рахунок Постачальника з відстрочкою платежу 28 календарних днів з дати рахунку-фактури Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, товар був поставлений Відповідачу 29.07.2013р. згідно видаткової накладної №2713 (а.с. 9).

Суд враховує, що згідно вимоги позивача відповідач повинен був сплати заборгованість в досудовому порядку в розмірі 80543,10 грн.

Відповідач здійснив часткову проплату в розмірі 40 543,10 грн.. що враховано позивачем при зверненні до суду.

Отже, Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки з 27.08.2013р.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 40 543,10 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 9.3 Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань Покупцем він сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

У відповідності до п. 9.3 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 2 802,34 грн. пені за період прострочення з 27.08.2013р. по 09.12.2013р. з мотивів прострочення оплати.

Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням строку прострочення оплати партії поставки, облікової ставки НБУ за період прострочення. Розрахунок вимоги виконано невірно. 1 516,20 грн. пені підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. В решті вимоги належить відмовити.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Злагода», Черкаська область, Смілянський район, с. Ротмистрівка, вул. Шевченка, буд. 34, код ЄДРПОУ 32810166, номер рахунку в банку невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Провімі», Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс «Ямельня-1», (поштова адреса: с. Івано-Франкове, п/с № 5), код ЄДРПОУ 32730400, номер рахунку в банку невідомий

40 543,10 грн. основного боргу, 1 516,20 грн. пені та 1 827,00 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 25.04.2014р.

Суддя Г.М. Скиба