Рішення

від 03.04.2014 по справі 569/2568/14-ц

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/2568/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2014 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді - Панас О.В.

при секретарі - Райковській О.К.

з участю: позивачки: - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Рівненська лінійна СЕС на Львівській залізниці" МОЗ України" про стягнення несвоєчасно виплаченої вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до Державного закладу "Рівненська лінійна СЕС на Львівській залізниці" МОЗ України" про стягнення несвоєчасно виплаченої вихідної допомоги, матеріальної допомоги на оздоровлення при звільненні та відшкодування моральної шкоди у зв"язку з ліквідацією Державного закладу "Рівненська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Львівській залізниці" МОЗ України.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 квітня 1990 року її прийнято згідно наказу підприємства від 18.04.1990 р.№ 48 на посаду помічника санітарного лікаря з гігієни праці у Рівненську відділкову санітарно -епідеміологічну станцію на Львівській залізниці. 16.10.2007 р. згідно наказу № 51 ЦСАН Рівненська лінійна СЕС на Львівській залізниці перейменована в Державний заклад „ Рівненська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Львівській залізниці „

28 грудня 2012 року вона була звільнена у зв'язку з ліквідацією ДЗ «Рівненська лінійна CEC на Львівській залізниці» та наказу Голови ліквідаційної комісії ДЗ «Рівненська лінійна CEC на Львівській залізниці» від 26.12.2012 року № 113 та згідно п.1 ст.40 КЗпП України, про що зроблена відмітка у трудовій книжці. У п.2 вищезгаданого наказу № 113 зазначено про проведення нарахування до виплати позивачу: вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку; одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі до посадового окладу (згідно з абзацом 4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 524 та п.5.6 Колективного договору на 2012-2015 р.р.). В супереч зазначеній нормі трудового законодавства установою в день звільнення - 28.12.2012 р. розрахунок з нею не проведений.

На день звільнення сума середнього заробітку та матеріальна допомога на оздоровлення, яку відповідач зобов'язаний сплатити на її користь складає 3592,00 грн. (компенсаційна вихідна допомога- 1992,00 грн.; матеріальна допомога на оздоровлення - 1600 грн. У зв'язку з порушенням вимог ст.. 116 КЗпП України щодо строків проведення розрахунку при звільненні, відповідач установи, в якій вона працювала, зобов»язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з довідкою № 17/01-10-Л від 18.02.2013 р. середня місячна зарплата ОСОБА_1 за 2012 р. становить 1992 грн. , відповідно середній заробіток за весь час затримки розрахування з 28.12.2012 р. по 31.12.2013 р. становить 23904 грн.

Рішенням Рівненського міського суду від 08.04.2013 р. стягнуто на користь відповідача 3592 грн., в т.ч. 1992 грн. вихідної допомоги, 1600 грн. одноразової допомоги на оздоровлення. Проте їй було виплачено лише вихідну допомогу в сумі 1692,91 грн. Просила стягнути з відповідача на її користь матеріальну допомогу на оздоровлення в сумі 1600 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 28.12.2012 р. по 31.12.2013 р. - 23904 грн., та стягнути заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов частково, та просила стягнути на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 28.12.2012 р. по 31.12.2013 р. - 23904 грн., та стягнути заподіяну їй моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Просила позов задовольнити .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. З заявою про розгляд справи в їх відсутність до суду не звертався, заперечень на позов не подали. Суд прийшов до висновку, що представник відповідач не з'явився до суду без поважних причин. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.ст.224-228 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача , дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку що позовна заява підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що згідно наказу підприємства від 18.04.1990 р. № 48 ОСОБА_1 була прийнята на посаду помічника санітарного лікаря з гігієни праці у Рівненську відділкову санітарно -епідеміологічну станцію на Львівській залізниці, яка 16.10.2007 р. згідно наказу № 51 ЦСАН Рівненська лінійна СЕС на Львівській залізниці перейменована в Державний заклад „ Рівненська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Львівській залізниці» , звідки наказом № 113 від 26.12.2012 року 28.12.2012 р. була звільнена у зв'язку з ліквідацією, про що зроблена відмітка у трудовій книжці. Пунктом 2 згаданого наказу передбачено проведення позивачу нарахування та виплату зокрема вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку; одноразової допомоги на оздоровлення у розмірі до посадового окладу (згідно з абзацом 4 п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 р. № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та п.5.6 Колективного договору на 2012-2015 р.р.).

Згідно ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то належні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги звільненим працівником про розрахунок.

Згідно ст.117 КзПП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що на виконання рішення Рівненського міського суду від 08.04.2013 р. за виконавчим листом, ОСОБА_1 було виплачено 1692,91 грн.( з відрахуванням податків) компенсації вихідної допомоги. Залишок боргу становить 1600 грн. матеріальної допомоги .

Оцінюючи зазначені вимоги, розрахунки та докази сторони позивача, відповідно до положень ст.10 ч.3, ст. 60 ч.1 ЦПК України, при відсутності наданих відповідачем письмових заперечень проти позову, суд вважає їх доведеними, обгрунтованими, такими, що підлягають до задоволення за весь час затримки розрахунку за період з 28.12.2012 р. по 01.04.2014 р., що становить 25896,00 грн.з розрахунку: 1992 грн. (середня заробітна плата) х 13 місяців = 25 896 грн.

Відповідно до положень ст.237-1 КЗпП України, відшкодування моральної шкоди власником чи уповноваженим ним органом працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінюючи доводи та докази позивачки в частині стягнення відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку про доведеність неправомірних дій відповідача щодо затримки виплати розрахункових коштів, що потягло душевні хвилювання, зусилля, кошти та час, чим порушені законні трудові права позивачки.

Оцінюючи надані докази і встановлені обставини, суд вважає розумним доцільним часткове задоволення позовних вимог та стягнення із відповідача на користь позивача грошового відшкодування моральної шкоди в розмірі 500 гривень.

Судові витрати в справі у відповідності ст.88 ЦПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст..ст. 116.117 КЗпП України, роз'яснень Вищого Спеціалізованого суду України в розгляду цивільних і кримінальних справ " 10-1389/0/4-12 від 27.09.2012 «Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права», відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці», Постанова Кабміну № 100 від 08.02.1995р.,керуючись ст.ст. 10, 60, 82, 88, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Державного закладу "Рівненська лінійна СЕС на Львівській залізниці" Код ЄДРПОУ 21094888 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 25896 (двадцять п»ять тисяч вісімсот дев»яносто шість) грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 500 (п»ятсот) грн.

Стягнути з Державного закладу "Рівненська лінійна СЕС на Львівській залізниці" Код ЄДРПОУ 21094888 судовий збір в сумі 258 (двісті п»ятдесят вісім ) грн. 96 коп. в прибуток держави України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд з поданням в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.В.Панас