Постанова

від 08.04.2014 по справі 805/3061/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2014 р. Справа № 805/3061/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Аканова О.О. розглянувши у письмовому проваджені адміністративну справу за позовом Кіровського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства "Саночистка" про стягнення податкового боргу з екологічного податку у розмірі 155 211,42 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Саночистка" про стягнення податкового боргу з екологічного податку у розмірі 155 211,42 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з екологічного податку у розмірі 155 211,42 грн., яка виникла на підставі податкових декларацій.

Прокурор та представник позивача надали заяви про розгляд справи в письмовому провадженні, на позовних вимогах наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, до суду надіслав заяву про визнання позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Підстав для неприйняття судом визнання адміністративного позову не встановлено. Таке визнання позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

За приписами ч.1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд встановив.

Відповідач - Комунальне підприємство "Саночистка" є юридичною особою, ідентифікаційний номер 33974620.

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податки та збори, зокрема, екологічний податок.

Згідно п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Керуючись п.240.1 ст.240 цього кодексу, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Також, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. (п.240.2 ст.240 Податкового кодексу України)

За приписами п.249.1 ст.249 Податкового кодексу України зазначено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу). Податкові агенти, які визначені підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, обчислюють суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 250.1 ст.250 Кодексу передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем самостійно поданні до податкового органу податкові декларації з екологічного податку № 4820 від 07.05.2012 року, якою визначено суму податку за І квартал 2012 року за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та пересувними джерелами, забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 12479,38 грн.; податкова декларація № 8976 від 09.08.2012 року, якою визначено суму податку за ІІ квартал 2012 року за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та пересувними джерелами, забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 19275,33 грн.; податкова декларація № 9070237725 від 09.11.2012 року, якою визначено суму податку за ІІІ квартал 2012 року за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та пересувними джерелами, забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 18824,39 грн.; податкова декларація № 9085714876 від 22.01.2013 року, якою визначено суму податку за ІV квартал 2012 року за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та пересувними джерелами, забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 15952,16 грн.; податкова декларація № 9021120982 від 17.04.2013 року, якою визначено суму податку за І квартал 2013 року за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та пересувними джерелами, забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 25402,98 грн.; податкова декларація № 9046174863 від 30.07.2013 року, якою визначено суму податку за ІІ квартал 2013 року за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та пересувними джерелами, забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 28421,34 грн.; податкова декларація № 9065707743 від 17.10.2013 року, якою визначено суму податку за ІІІ квартал 2013 року за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами та пересувними джерелами, забруднення, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у розмірі 32855,84 грн.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ( який діяв на момент винесення податкових вимог) та ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Податковим органом відповідачу направлені перша податкова вимога від 19.11.2009 року №1/239 та друга податкова вимога від 31.12.2009 року №2/277, які були отримані відповідачем, про що є поштові повідомлення про вручення.

Таким чином, за відповідачем обліковується загальний податковий борг з екологічного податку у розмірі 155 211,42 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 183-3, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Кіровського міжрайонного прокурора, який діє в інтересах держави в особі Шахтарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства "Саночистка" про стягнення податкового боргу з екологічного податку у розмірі 155 211,42 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство "Саночистка" (ЄДРПОУ 33974620.) в рахунок погашення податкового боргу з екологічного податку у розмірі 155 211,42 грн., (надходження від розміщення відходів спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах) на користь місцевого бюджету, банк отримувача УДКС м. Кіровському, ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 37980638, рахунок № 33112364700057.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.