Рішення

від 18.02.2014 по справі 410/152/14-ц

БРЯНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 410/152/14-ц

2-410/142/14 р.

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2014 р. м. Брянка

Брянківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Мігунової Л.С.

при секретарі: Дуванській А.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Брянка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок кримінального правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду, спричинену йому кримінальним правопорушенням.

В своїх вимогах посилається на те, що 21.01.2013 року відповідач ОСОБА_2, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, викрала із його барсетки гроші у сумі 500 доларів США. За цім фактом було порушено кримінальну справу. Вироком суду від 11.06.2013 року ОСОБА_2 було визнано винною у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Однак шкода, спричинена позивачу кримінальним правопорушенням не була відшкодована, тому позивач змушений звернутися до суду з позовом про відшкодування шкоди.

Позивач - до судового засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягає, проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач - до судового засідання не з'явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про отримання судової повістки. З заявою про розгляд справи у її відсутність або відкладення розгляду справи до суду не зверталася.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, та постановити по справі заочне рішення.

На підтвердження обставин, на які посилається позивач, судом досліджено копію вироку Брянківського міського суду по справі № 410/1149/13-к, НП 1-кп/410/72/13 від 11.06.2013 року (а.с. 4) з якого вбачається, що відповідач ОСОБА_2 21.01.2013 р. викрала з барсетки позивача ОСОБА_1 гроші у сумі 500 доларів США, чим спричинила останньому матеріальну шкоду у розмірі 3 995,00 грн. ОСОБА_2 була визнана винною у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. З копії вироку, також, вбачається, що цивільний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду. З довідки, наданої позивачем, (а.с. 5) вбачається, що станом на 20.01.2013 року курс долару США до гривні складав 7.9930 грн. за 1 долар США.

Вирок набрав чинності 11 липня 2013 року.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 Цивільно-процесуального кодексу України (ЦПК) суд розглядає справу у межах заявлених вимог.

З п. 1 ст. 22 ЦК України, вбачається, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно до положення ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному проваджені, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно до роз'яснень Верховного суду України, викладених у постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи вищезазначене, викладені у позові обставини суд вважає достатніми, достовірними та такими, що не підлягають доказуванню, на підставі вироку суду, який набрав чинності.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України , особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої в наслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знеціненням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань потерпілого.

Відповідно до ст.1167 ЦК України , моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дослідивши матеріали позову, суд вважає, що позивачем не наведено достатніх доказів, на підтвердження завданої йому моральної шкоди та її розміру.

Таким чином, з урахуванням вказаних позивачем обставин та норм Закону, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а саме, вимогу, щодо відшкодування матеріальної шкоди, слід задовольнити, а в задоволені вимоги, щодо відшкодування моральної шкоди, необхідно відмовити, за необґрунтованістю.

Судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України за рахунок відповідача на користь держави судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23 , 1166 , 1167 ЦК України , ст.ст. 10-12 , 61 , 88 , 209 , 212-215 ЦПК України , ч. 7 ст. 128 КПК, постановою Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» , суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок кримінального правопорушення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням, у розмірі 3 995, 00 грн ( три тисячі дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 00 коп).

У задоволені решти вимог відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь державного бюджету, судовий збір в сумі 243,60 грн. із зарахуванням коштів на рах. № 31219206700017, код ЄДРПОУ 05380728, ККД 22030001, одержувач УДК у м. Брянка, код ОКРО отримувача 24048321, МФО 804013, банк отримувача ГУДКУ в Луганській області.

Згідно зі ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Згідно зі ст.223 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: