Рішення

від 22.04.2014 по справі 913/794/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

22 квітня 2014 року Справа № 913/794/14

Провадження №3/913/794/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаж Дістрібюсьон», м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Ко ЛТД», смт Білокуракине Луганської області,

про стягнення 321 802 грн. 93 коп.

суддя Секірський А.В.

секретар судового засідання Степаненко Ю.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - Зайнудінов А.М., довіреність б/н від 03.03.2014;

від відповідача - представник не прибув ,

в с т а н о в и в:

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Візаж Дістрібюсьон» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Ко ЛТД» (далі - відповідач) заборгованості у сумі 300 176,63 грн., 3% річних - 18324,36 грн., інфляційних нарахувань - 3301,94 грн. за договором поставки №251111СД від 25.11.2011.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно договору поставки №251111СД від 25.11.2011 позивач здійснив поставку відповідачу товарів - парфумерно-косметичні вироби, відповідач отримав товар, але зобов'язання по оплаті вказаного товару у повному обсязі не виконав у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 300 176,63 грн. Крім того, за порушення строків оплати товару позивачем нараховано та заявлено до стягнення: 3% річних за користування коштами у сумі 18 324,36 грн., інфляційні нарахування у сумі 3301,94 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.

Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: смт Білокуракине Луганської області, вул. Чапаєва, 94, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою.

Згідно з приписами пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

25.11.2011 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 251111СД (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов'язується приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість в порядку та на умовах даного договору (а.с. 33-35).

Як зазначено у п. 2.1 Договору, вартість товарів, асортимент та кількість, що поставляються, зазначено в видаткових накладних, що з моменту їх підписання, є невід'ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 5.2 договору покупець повинен оплатити вартість поставлених товарів не пізніше 30 календарних днів з дати виконання поставки.

Позивач належно виконав свої зобов'язання та здійснив поставки парфумерно-косметичних виробів відповідачу на загальну суму 517 753,62 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 36-73).

Товар був отриманий відповідачем належним чином, без заперечень, що підтверджується підписами уповноважених осіб.

Відповідачем було частково оплачено товар в розмірі 217 576,99 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором на момент звернення з позовом складає 300 176,63 грн.

На суму боргу між сторонами складено та підписано акт звіряння взаємних розрахунків (а.с. 74).

18.02.2014 позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості, але відповіді відповідач не надав.

Крім того, за невиконання умов договору на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 18324,36 грн. та суму інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 3301,94 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача у позовній заяві.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма Цивільного кодексу України кореспондується з положеннями статті 265 Господарського кодексу України.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Фактичні обставини свідчать, що позивач на виконання умов договору поставляв відповідачеві парфумерно-косметичні вироби, а відповідач не в повному обсязі здійснив оплату поставленого товару у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 300 176,63 грн., яка підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у сумі 18324,36 грн., що підтверджено відповідним розрахунком позивача в позовній заяві.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань судом встановлено, що позивачем під час здійснення розрахунку було допущено помилку.

Перерахувавши заявлений позивачем розмір інфляційних нарахувань суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає сума інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 3299,39 грн.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково з віднесенням на відповідача судових витрат у справі, пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 44, 49, 75, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Ко ЛТД», 92202, смт Білокуракине Луганської області, вул. Чапаєва, 94, ідентифікаційний код 13377870, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаж Дістрібюсьон», 01010, м. Київ, Дніпровський узвіз, 1, ідентифікаційний код 32247661, заборгованість за договором поставки №251111СД від 25.11.2011 в розмірі 300 176 грн. 63 коп. (триста тисяч сто сімдесят шість гривень 63 копійки), 3% річних в розмірі 18 324 грн. 36 коп. (вісімнадцять тисяч триста двадцять чотири гривні 36 копійок), інфляційні витрати в розмірі 3299 грн. 39 коп. (три тисячі дев'яносто дев'ять гривень 39 копійок) та витрати зі сплати судового збору в сумі 6436 грн. 01 коп. (шість тисяч чотириста тридцять шість гривень 00 копійок), видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.04.2014.

Суддя А.В. Секірський