Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 квітня 2014 р. Справа № 805/4617/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного
управління Міндоходів у Донецькій області
до публічного акціонерного товариства «Горлівський завод будівельних
машин»
про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,
за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб в розмірі
164781,27 гривень
Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Горлівський завод будівельних машин» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 164781,27 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - публічне акціонерне товариство «Горлівський завод будівельних машин» знаходиться на обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, є платником земельного податку. Станом на 20.02.2014 року відповідач має заборгованість перед бюджетом України по земельному порядку на загальну суму 164781,27 гривень, яка виникла внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань згідно з декларацією від 12.02.2013 року, дата виникнення податкового боргу за період з 30.06.2013 року по 31 січня 2014 року. З метою погашення податкового боргу податковою інспекцією сформовано податкові вимоги № 1/233 від 16.09.2009 року та № 2/246 від 19.10.20109 року. Майно платника податків згідно акту опису взяті у податкову заставу, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 27.01.2014 року № 43283832. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб.
Через канцелярію суду представник позивача надав клопотання від 24 квітня 2014 року, в якому просив розглянути справу в письмовому провадженні. Також просив вважати відповідачем публічне акціонерне товариство «Горлівський завод будівельних машин».
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідач - публічне акціонерне товариство «Горлівський завод будівельних машин», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 01234935, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5, 8, 28), перебуває на обліку в Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 28 листопада 1994 року за № 519, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми № 4-ОПП від 19 лютого 2014 року № 1405711400342 (а.с. 6).
12 лютого 2013 року відповідачем надано до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області декларацію з земельного податку за звітний податковий період 2013 рік, якою було визначено річну суму земельного податку - 270482,22 гривень, щомісячну суму з січня по листопад 2013 року - по 22540,19 гривень та за грудень 2013 року - 22540,13 гривень (а.с. 22-23).
Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
Наявною в матеріалах справи податковою декларацією (а.с. 22-23) підтверджено визначення відповідачем зобов'язань з земельного податку в загальній сумі 180321,46 гривень за звітний період травень-грудень 2013 року. Зазначене зобов'язання не було сплачене в повному обсязі у встановлені Податковим кодексом України строки.
Як вбачається із зворотного боку облікової картки за відповідачем обліковується заборгованість з земельного податку за звітний податковий період травень-грудень 2013 року в розмірі 164781,27 гривень (а.с. 24-25).
Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
16 вересня 2009 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/233 (а.с. 19), яка отримана головним бухгалтером товариства, що підтверджується корінцем першої податкової вимоги (а.с. 19).
19 жовтня 2009 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/246 (а.с. 19), яка отримана головним бухгалтером товариства, що підтверджується корінцем другої податкової вимоги (а.с. 19).
Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.
Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.
Відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що податкові вимоги вважаються відкликаною, не надано.
19 листопада 2009 року заступником начальника Горлівської ОДПІ винесено рішення № 26/24/01234935 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податку - відповідача в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 25).
09 січня 2014 року заступником начальника Горлівської ОДПІ винесено рішення № 24 про опис майна відповідача у податкову заставу (а.с. 26).
27 січня 2014 року податковим керуючим Соловко Ж.І., призначеною наказом Горлівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 17 січня 2014 року № 52, на підставі рішення начальника Центрально-Міського відділення Горлівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 09 січня 2014 року № 24, проведено опис майна публічного акціонерного товариства «Горлівський завод будівельних машин» у податкову заставу та встановлено відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, про що складено акт опису майна № 62/05-71-15 (а.с. 17).
Податкова застава майна відповідача згідно акту опису № 62/05-71-15 від 27 січня 2014 року зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 18).
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з земельного з юридичних осіб та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до публічного акціонерного товариства «Горлівський завод будівельних машин» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 164781,27 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків публічного акціонерного товариства «Горлівський завод будівельних машин» (код ЄДРПОУ 01234935) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 164781 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят одна) гривня 27 копійок.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 24 квітня 2014 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.04.2014 |
Оприлюднено | 29.04.2014 |
Номер документу | 38398273 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Голубова Л.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні