Рішення

від 24.04.2014 по справі 904/1283/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.04.14р. Справа № 904/1283/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛТОРГ-ЛОГІСТІК", м.Світловодськ Кіровоградська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРАЇНСЬКІ ТЕХННОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ", м..Дніпропетровськ

про стягнення 158 204,79 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - Попенко Б.В., дов. від 15.12.2012р.,

- Денисенко В.В., дов. від 15.12.2012р.;

від відповідача - представник не з'явився.

Суть спору :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МОЛТОРГ-ЛОГІСТІК" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРАЇНСЬКІ ТЕХННОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ" (далі - відповідач) суму 56 683, 30 грн. основного боргу, 99 879,47 грн. пені, 1 642,02 грн. 3 % річних, а всього 158 204,79 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки №13 від 03.01.12р.

Заявою від 08.04.14р. позивач уточнив позовні вимоги, та просить суд стягнути з відповідача суму 56 683, 30 грн. основного боргу, 7 808,65 грн. пені, 1 646,68 грн. 3 % річних, а всього 66 138,63 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором поставки №13 від 03.01.12р.

Позивач наполягає на задоволенні уточнених позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач, вдруге, у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлено на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуто до суду у зв'язку закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

03.01.2012 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки №13 (далі - Договір).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 56 683,30 грн., що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних з відбитками печаток та підписами представників підприємств обох сторін (а.с.30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 265 Господарського кодексу України вказує, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

За умовами п.5.1 Договору розрахунки за поставлений товар здійснюється протягом 21 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд зазначає, що взяті на себе зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару відповідачем не виконані, у зв'язку із чим у останнього виникла основна заборгованість перед позивачем у розмірі 56 683, 30 грн., що підтверджується матеріалами справи.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Так, на підставі п.6.1 Договору та приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 7 808,65 грн. грн. та 3% річних у розмірі 1 646,68 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.82).

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, суд зазначає, що позивачем завищено її розмір, оскільки його було здійснено без врахування положень п.6 ст.232 Господарського кодексу України, яким встановлено, що розмір нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги положення зазначених норм чинного законодавства та умов Договору, господарський суд вважає вимоги позивача, пов'язані із стягненням пені, обґрунтованими частково за період з 05.12.12р. по 21.06.13р. на суму 4 254,19 грн., тоді як в решті нарахувань розміру пені відмовляє за безпідставністю.

Щодо нарахувань 3% річних, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Викладене є підставою для часткового задоволення уточнених позовних вимог.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

За умовами ч. 3 ст. 7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи, що ціна даного позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.04.14р. (а.с.80-81), становить 66 138,63 грн., розмір судового збору, який мав бути сплачений позивачем становить 1 827, 00грн. Оскільки позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 164,10 грн., суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "МОЛТОРГ-ЛОГІСТІК" суму надмірно сплаченого судового збору в розмірі 1 337,10 грн. (одну тисячу триста тридцять сім грн. 10 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №227 від 18.02.14р. про сплату судового збору на суму 702,50 грн. та №964 від 13.08.13р. про сплату судового збору на суму 2 461,20 грн., оригінали яких наявні у матеріалах справи №904/1283/14.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата решти судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "УКРАЇНСЬКІ ТЕХННОЛОГІЧНІ СИСТЕМИ" (49000, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, буд.38, кв.181; код ЄДРПОУ 25535676) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОЛТОРГ-ЛОГІСТІК" (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Крупської, 15; код ЄДРПОУ 37468009) суму 56 683,30 грн. (п'ятдесят шість тисяч шістсот вісімдесят три грн. 30 коп.) основного боргу, 4 254,19 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири грн. 19 коп.) пені, 1 646,68 грн. (одна тисяча шістсот сорок шість грн. 68 коп.) 3% річних, 1 728,81 грн. (одна тисяча сімсот двадцять вісім грн. 81 коп.) судового збору.

В решті позову - відмовити .

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "МОЛТОРГ-ЛОГІСТІК" (27500, Кіровоградська область, м.Світловодськ, вул. Крупської, 15; код ЄДРПОУ 37468009) суму судового збору у розмірі 1 337,10 грн. (одна тисяча триста тридцять сім грн. 10 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення №227 від 18.02.14р. про сплату судового збору на суму 702,50 грн. та №964 від 13.08.13р. про сплату судового збору на суму 2 461,20 грн., оригінали яких наявні у матеріалах справи №904/1283/14.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 24.04.2014р.