Рішення

від 16.04.2014 по справі 905/1297/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.2014 Справа № 905/1297/14

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю. розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка, Донецька область

до Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський наркологічний диспансер м. Горлівки" м. Горлівка, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 3669,00 грн.

Представники сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

У судовому засіданні 26.03.2014р. було оголошено усну перерву на 16.04.2014р.

СУТЬ СПОРУ :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 м. Горлівка, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський наркологічний диспансер м. Горлівки" м. Горлівка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 3669,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору поставки №14 від 17.07.2013р., позивач зобов'язався відпустити товар відповідачу, а відповідач зобов'язався оплатити вартість товару, однак відповідач свої зобов'язання не виконав, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 3669,00 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525-527, 530, 610, 612, 615, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

26.03.2014р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №01-11/379 від 26.03.2014р., в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши подані стронами документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

17.07.2013р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 м. Горлівка, Донецька область (Продавець) та Комунальною лікувально-профілактичною установою "Міський наркологічний диспансер м. Горлівки" м. Горлівка, Донецька область (Покупець), укладено договір поставки №14.

Відповідно до п. 1.1 Договору, продавець зобов'язується відпустити кондиціонер SAMSUNG AQ 12 VGF згідно з накладною, а покупець зобов'язується оплатити вартість товару згідно з встановленим договором терміном.

Згідно з п. 1.2 Договору, вартість товару за договором становить 3669,00 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору, умови і форма оплати товару покупцем: безготівковий розрахунок, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно з п. 3.2 Договору, форма оплати: за фактично поставлений товар. Покупець здійснює оплату товару протягом 30 банківських днів з моменту отримання товару.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що термін дії договору - з моменту його підписання і до 31.12.2013р., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх обов'язків згідно договору.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Договор №14 від 17.07.2013р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч.3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору поставки №14 від 17.07.2013р., на підставі видаткової накладної №СВ-0000164 від 18.07.2013р.., Комунальна лікувально-профілактична установа "Міський наркологічний диспансер м. Горлівки" м. Горлівка, Донецька область отримало від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка, Донецька область товар на суму 3669,00 грн. (а.с. 9)

Зі сторони відповідача видаткова накладна №СВ-0000164 від 18.07.2013р. підписана ОСОБА_2 на підставі довіреності №497 від 17.07.2013р. на отримання ТМЦ. (а.с. 10)

17.07.2013р. позивачем було виставлено рахунок - фактуру №СВ-0000181 на суму 3669,00 грн. (а.с. 8)

Таким чином, сума невиконаного зобов'язання відповідача перед позивачем складає 3669,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.01.2014р., який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств. (а.с. 19)

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином

Відповідач доказів погашення суми боргу у розмірі 3669,00 грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Горлівка, Донецька область доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський наркологічний диспансер м. Горлівки" м. Горлівка, Донецька область (84638, Донецька область, м. Горлівка, вул. Безпощадного, б. 45, ЄДРПОУ 13490589) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 3669 (три тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання та підписання повного тексту рішення 22.04.2014 року.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу