Постанова

від 24.04.2014 по справі 920/129/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. Справа № 920/129/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Логоша О.М.

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Владас", с. Володимирівка (вх. №886С/3-9) на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.14 року у справі №920/129/14 про видачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 10.12.2013 року у справі №2/154-13

за позовом ПАТ "Компанія "Райз", м. Київ

до ТОВ "Владас", с. Володимирівка, Якимівський р-н., Запорізька обл.

про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2014 року у справі №920/129/14 (суддя Зайцева І.В.) заяву ПАТ "Компанія "Райз", м. Київ про видачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 10.12.2013 у справі № 2/154-13 - задоволено. Стягнуто з ТОВ "Владас" на користь ПАТ "Компанія "Райз" по договору поставки №10036/102 від 28.02.2013 року 74791,73 грн. основного боргу, 1055,09 грн. відсотків за неправомірне користування грошовими коштами, пені в сумі 428,63 грн., штрафу в сумі 12034,59 грн., а всього 88310,04 грн., а також витрати по оплаті третейського збору в сумі 5149,30 грн.;

ТОВ "Владас" з ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2014 року у справі №920/129/14 не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити позивачу у задоволенні заяви, судові витрати покласти на позивача.

Як зазначає апелянт у своїй скарзі, відповідно до ст. 16 Регламенту, у позовній заяві що подається до Третейського суду, повинні зазначатися найменування і юридичні адреси сторін, які є юридичними особами. Позивач при зверненні до Третейського суду, а також і третейський суд мав можливість з'ясувати дані про юридичну адресу ТОВ "Владас", зокрема через відомості, що розміщені на Інтернет сайті http://ir c.gov. ua (пошук в ЄДР), доступ до якого є відкритим. А відтак, на думку апелянта, зазначення неправильних відомостей про відповідача у позовній заяві є порушенням Регламенту. Крім того, згідно зі ст. 12 Регламенту, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом чи у інший спосіб.

В порушення вище зазначених положень Регламенту, Третейський суд не тільки прийняв до розгляду позовну заяву оформлену з відповідним порушенням, а й допустив порушення порядку вручення документів, що мало своїм наслідком невручення відповідачеві копії Положення про Третейський суд, Регламенту Третейського суду, Списку Третейських суддів та неповідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи. В порушення положень Регламенту та вимог Закону, третейський суд розглянув справу без участі відповідача, не надавши йому можливість вжити заходів для захисту своїх прав та інтересів при розгляді даної справи.

Вищезазначені дії Третейського суду щодо винесення рішення від 10.12.2013 року у справі №2/154-13, на думку апелянта є такими, що порушують принцип законності, а відтак апелянт вважає, що на підставі рішення ухваленого з порушенням принципу законності, компетентний суд не може видати виконавчий документ.

Крім того, апелянт звертає увагу господарського суду на ту обставину, що до початку третейського розгляду справи стороні відповідача не було запропоновано обрати кандидатуру третейського судді або вирішити питання про відводи (у разі їх наявності).

В зв'язку з тим, що відповідачем не реалізоване зазначене право, апелянт вважає, що склад третейського суду, який прийняв рішення, не відповідав вимогам закону.

Таким чином, третейський суд, склад якого не відповідав вимогам закону, з порушенням конституційного принципу законності не забезпечив дотримання права відповідача на участь у розгляді справи, і відповідно своїм рішенням вирішив питання про його права та обов'язки як особи, яка фактично не брала участі у розгляді справи. Апелянт свого представника в засідання судової колегії за поданою скаргою не направив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги. Про причини своєї неявки апелянт суд не повідомив. Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України ").

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Позивач вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про залишення ухвали господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 9 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених ст. 122 цього кодексу.

Судова колегія апеляційного суду вважає, що посилання апелянта на те, що в порушення ст. 16 Регламенту у позовній заяві, що подана до Третейського суду, позивач не зазначив найменування і юридичну адресу скаржника, є безпідставною.

Як вбачається з матеріалів справи, в договорі поставки укладеному між сторонами та в усіх видаткових документах на поставку товару скаржником -ТОВ "ВЛАДАС" зазначена адреса - м. Мелітополь, вул. Шмідта 5, кім 2. Крім того, на печатці підприємства зазначено "Запорізька область, м. Мелітополь". Таким чином, є всі підстави вважати, що місцезнаходження юридичної особи - відповідача зазначене в договорі поставки та фактичне місцезнаходження юридичної особи є м. Мелітополь, вул. Шмідта, 5, к. 2, Запорізької області.

Окрім того, відповідно до статті 12 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній біржі, якщо сторони не домовились про інше, документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи чи за юридичною адресою або місцезнаходженням юридичної особи рекомендованим листом чи в інший спосіб, що передбачає чинне законодавство та вважаються такими, що отримані, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено іншу сторону належним чином.

Позивачем при поданні позову було надано докази направлення копії позовної заяви Скаржнику.

Позовну заяву направлено на адресу, вказану в договорі від 28.02.2013 року № 10036/102, підписану директором ТОВ "Владас" Митрофановою Т.О., а саме: 72309, Запорізька область, Мелітопольський р-н, м. Мелітополь, вул. Шмідта, буд. 5, кв. 2.

За таких обставин, посилання апелянта на те, що позивач при зверненні до Третейського суду, а також і третейський суд повинні були з'ясувати дані про юридичну адресу ТОВ "Владас", зокрема через відомості, що розміщені на Інтернет сайті http://ir c.gov. ua (пошук в ЄДР), також є безпідставним, оскільки ні позивач, ні тим паче третейський суд не повинен встановлювати фактичну адресу відповідача, котрий не повідомив сторону та суд про її зміну. Тому, з матеріалів справи вбачається, що саме скаржник не скористався своїм правом на участь в засіданні Третейського суду

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, рішенням від 10 грудня 2013 року постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі (суддя Гриценко Б.М.) у справі №2/154-13 за позовом ПАТ "Компанія "Райз" до відповідача - ТОВ "Владас" про стягнення заборгованості, стягнуто з відповідача на користь позивача по договору поставки №10036/102 від 28.02.2013 року 74791, 73 грн. основного боргу, 1055,09 грн. відсотки за неправомірне користування грошовими коштами, пені в сумі 428,63 грн., штрафу в сумі 12034,59 грн., а всього 88310,04 грн., а також витрати по оплаті третейського збору в сумі 5149,30 грн.

У відповідності до ст. 55 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду у справі №2/154-13 від 10.12.2013 року набрало законної сили. Оригінал рішення, який міститься в матеріалах справи, засвідчений третейським суддею Б.М. Гриценко та директором Сумської міжрегіональної товарної універсальної біржі А.В. Дубровською, скріплений печаткою.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Згідно з абз. 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди", третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, договору поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту №10036/102 від 28 лютого 2013 року, укладеного між ПАТ "Компанія "РАЙЗ" та ТОВ "Владас" сторони дійшли згоди, що усі суперечки, розбіжності, вимоги і претензії, що виникли в ході виконання даного договору (контракту) або у зв'язку з ним, або випливає з його, підлягають остаточному розгляду в Постійно діючому Третейському суді при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі відповідно до регламенту зазначеного суду одним із суддів одноособово (пункт 9.8. договору).

Згідно зі ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України, питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду. Заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Оскільки третейський розгляд по справі відбувся за адресою: м. Суми, вул. Воскресенська, 7, кім. 49, а сторонами у справі є юридичні особи, господарський суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що заявник правомірно звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про видачу виконавчого документа. Заяву про видачу виконавчого документу подано в строк, передбачений законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про третейські суди", рішення третейського суду, яке не виконано добровільно, підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що компетентний суд (господарський суд) відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо: 1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом; 2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам Закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Твердження ТОВ "Владас" щодо того, що склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам закону - не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається з матеріалів третейської справи № 2/154-13, відповідно до статті 17 Закону України "Про третейські суди", статті 25 Регламенту третейського суду та третейського застереження викладеного у пункті 9.8 договору поставки насіння с/г культур на умовах товарного кредиту № 10036/102 від 28.02.2013 року, укладеного між сторонами, третейський суддя у згаданій справі Б.М. Гриценко призначений головою третейського суду та директором біржі ухвалою від 10.12.2013 року у відповідності до чинного законодавства.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно визнав, що заявникові не може бути відмовлено у видачі виконавчого документа на підставі пункту 6 статті 122-10 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується тверджень відповідача щодо неотримання ним ні позовної заяви з додатками, ні жодного процесуального документа від третейського суду, необхідно зазначити, що статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України чітко визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі виконавчого документа, проте серед них відсутні підстави на які посилається відповідач. В даному випадку ТОВ "Владас" міг (і може) скористатись своїм правом щодо оскарження рішення Третейського суду у відповідності із статтею122-1 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, при розгляді заяви про видачу виконавчого документа судом не встановлено визначених ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу виконавчого документа.

Як вбачається з наявних у справі документів, відомості про скасування компетентним судом рішення третейського суду відсутні, третейським судом розглянуто справу, яка виникає із господарських правовідносин і підвідомча відповідно до закону третейському суду, заявником не пропущено строк для звернення до суду за видачею виконавчого документа, рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому у вигляді третейського застереження в договорі, відомості про визнання третейської угоди недійсною відсутні, порушень при формуванні складу третейського суду відповідно до ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди" не виявлено, рішення третейського суду містить передбачені законами України способи захисту прав та охоронюваних інтересів, третейський суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" державною виконавчою службою підлягають виконанню накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду.

На підставі вищевикладеного, господарський суд першої інстанції правомірно визнав заяву ПАТ "Компанія "РАЙЗ" про видачу виконавчого документа на виконання рішення постійно діючого третейського суду при Сумській міжрегіональній товарній універсальній біржі від 10.12.2013 року у справі №2/154-13, правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з видачею відповідного виконавчого документа.

На підставі вищевикладеного, ухвала господарського суду Сумської області від 11.03.2014 року у справі №920/129/14 прийнята з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Таким чином, керуючись 2, 5, 6, 12, 55, 56, 57 Закону України "Про третейські суди", ст.ст. 33, 49, 99, 101, 104-106, 116, 122-7, 122-9, 122-10, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2014 року у справі №920/129/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 24.04.2014 року.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.