Рішення

від 25.04.2014 по справі 248/2175/14-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/2175/14-ц

2/248/893/2014

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014р. Харцизький міський суд Донецької області в складі :

головуючого судді - Мурашової Н.А.

при секретарі - Омельяненко Є.Є.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Капралової Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Комуналсервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що він працював на підприємстві відповідача з 30.09.2013р. по 05.02.2014р. В період його роботи на підприємстві постійно мались порушення строків виплати заробітної плати у зв'язку з чим утворилась заборгованість. На день його звільнення також малась заборгованість в розмірі 1659,грн.. В день звільнення вона виплачена не була, а була виплачена тільки 11.03.2014р. Невиплата заборгованості в день звільнення є підставою для застосування ст. 117 КЗпП України і стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку. За проведеним ним розрахунком ця сума становить 2379,32грн . Також вважає, що такими діями йому спричинена моральна шкода в сумі 500,00грн., оскільки у зв'язку з невиплатою заробітної плати у встановлені строки та непроведенням розрахунку в день звільнення був порушений його звичний спосіб життя, він вимушений був шукати гроші для утримання своєї родини, в якій є двоє неповнолітніх дітей, брати кредити, повертати їх. Просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 2379,32грн. та моральну шкоду в сумі 500,00грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, подала письмові заперечення, згідно з якими на підприємстві дійсно мається заборгованість по заробітній платі, але ця заборгованість виникла у зв'язку з несвоєчасним та неповним надходженням коштів у вигляді оплати населення за житлово-комунальні послуги, які надаються підприємством, та від несплати вартості виконаних підприємством робіт іншими підприємствами, організаціями. Тому вини підприємства у виникнення заборгованості по заробітній платі, в т.ч і позивачу, немає, що в свою чергу, є підставою для звільнення підприємства від відповідальності у вигляді сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП. Також вважає, що немає вини підприємства у спричиненні позивачу моральної шкоди. На даний час заборгованість позивачу уся виплачена. Просить в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться у день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд встановив, що позивач працював в КП «Комуналсервіс» електрогазозварником з 30.09.2013р. по 05.02.2014р.

Звільнений 05.02.2014р. за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України.

Згідно довідки відповідача від 17.04.2014р. станом на 05.02.2014р. заборгованість по заробітній платі позивачу становила 5865,29грн., з яких заробітна плата за грудень 2013р. - 1736,62грн., за січень 2014р. - 2469,63грн., розрахункові - 1659,04грн.

Сплачено 07.02.2014р. - 1000,00грн., 10.02.2014р. - 2000,00грн., 24.02.2014р. - 957,00грн., 28.02.2014р. - 249,25грн., 11.03.2014р. - 1659,04грн.

Таким чином, остаточний розрахунок з позивачем було здійснено 11.03.2014р.

Вказані обставини сторони в судовому засіданні не оспорювали.

Оцінивши обставини справи, проаналізувавши вимоги діючого законодавства, суд вважає, що відповідач в порушення вимог ст. 116 КЗпП України в день звільнення позивача не провів з ним повний розрахунок сум, що підлягали виплаті, у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 117 КЗпП України має право вимагати стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

При цьому, суд не знаходить підстав для звільнення відповідача від сплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у невиплаті належних позивачу сум в день звільнення.

При постановленні рішення суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо відсутності вини підприємства в невиплаті заробітної плати в силу наявності заборгованості перед підприємством з боку населення за житлово-комунальні послуги, з боку інших підприємств, оскільки сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Відповідні роз'яснення містяться в постанові Пленуму ВСУ №13 від 24.12.1999р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».

При визначенні розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку суд застосовує Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100., згідно якого основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки КП «Комуналсервіс» від 17.04.2014р. заробітна плата позивача за останні два місяця роботи, що передували дню звільнення становить: грудень 2013р. - 3970,49грн., січень 2014р.. - 3013,95грн. Відпрацьовано в ці місяці відповідно 22 та 21 робочих дня.

Середньоденна заробітна плата позивача буде становити: (3970,40грн. + 3013,95грн) : (22+21) = 162,42грн.

Строк затримки розрахунку з 05.02.2014р. по 11.03.2014р. за встановленим робочим тижнем роботи підприємства ( по 01.03.2014р. - 5 робочих днів, з 01.03.2014р. - 4 робочих дня) відповідача становить 21 день.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку становить: 162,42грн. х 21день = 3410,82грн.

Суд не приймає до уваги наведений позивачем в позові розрахунок суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки він проведений не у відповідності до вищевказаного Порядку та на підставі непідтверджених даних. При цьому, в ході судового розгляду після роз'яснення позивачу права на можливість уточнення своїх вимог, їх збільшення та зменшення, позивач таким правом не скористався, наполягав на стягненні середнього заробітку саме в заявленому ним розмірі.

Враховуючи те, що на підставі ст. 11 ЦПК України суд розглядає справу виключно в межах заявлених вимог, позивач правом на збільшення розміру своїх позовних вимог не скористався, суд вважає необхідним стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні саме в розмірі 2379,32грн., як того просить позивач.

Крім того, ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником чи уповноваженим ним органом моральної шкоди робітнику, що здійснюється у випадку, якщо порушення законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих стосунків і потребують від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оцінивши обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями відповідача, які виразилися в порушенні строків виплати позивачу заробітної плати та проведенні з ним повного розрахунку при звільненні, позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки порушення законних прав на належну оплату праці призвело до душевних страждань, він хвилювався, нервував, був порушений звичний спосіб його життя та життя його родини, в якій утримується двоє неповнолітніх дітей, і він змушений був докладати додаткових зусиль для його організації, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України є підставою для стягнення моральної шкоди.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд відповідно до ст. 23 ЦК України враховує характер правопорушення, глибину фізичних і моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, беручи до уваги, що наявна на момент звільнення позивача заборгованість по заробітній платі була виплачена в найкоротші строки, а також вимоги розумності та справедливості і те, що моральна шкода є умовним поняттям і її визначення не піддається математичним формулам. За вказаних обставин суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 200,00грн.

Заявлений позивачем розмір моральної шкоди в сумі 500,00грн. суд знаходить перебільшеним.

На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір за вимоги майнового характеру (стягнення вихідної допомоги) - 243,60грн. та за вимоги немайнового характеру (зміна формулювання причини звільнення та стягнення моральної школи) - 121,80грн.

Керуючись ст.116,117,237-1 КЗпП України, Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. № 100, ст.3,4,10,11,60,61,88,212-215,218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до КП «Комуналсервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з КП «Комуналсервіс» (м.Харцизьк, вул..Октябрьська, 86а, р/р 26009300154709 в філії Донецького обласного УАТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄРДПОУ 03343172) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ур. с.Ново_покровка Богородицького р-ну Тульської обл.., середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 2379,32грн., моральну шкоду в сумі 200,00грн., усього 2579,32грн. (дві тисячі п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 32 копійки).

Стягнути з КП «Комуналсервіс» (м.Харцизьк, вул..Октябрьська, 86а, р/р 26009300154709 в філії Донецького обласного УАТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄРДПОУ 03343172) на користь держави (рр 31218206700088 в ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач УДКСУ м. Харцизька, ЄРДПОУ 37980439, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 243,60грн. (за вимоги майнового характеру) та 121,80грн. (за вимоги немайнового характеру).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 25.04.2014р.

Суддя: