Постанова

від 25.03.2014 по справі 16-18-2/129

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2014 року Справа № 16-18-2/129

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Кролевець О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуОСОБА_4 на рішеннявід 15.03.2011 господарського суду Закарпатської області та на постанову від 25.11.2013 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 16-18-2/129 господарського суду Закарпатської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Українська фінансова група" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 ОСОБА_4 простягнення кредитної заборгованості у сумі 17255653,95 грн. за рахунок предмета іпотеки В судове засідання прибули представники сторін: позивачане з'явились; відповідача-1не з'явились; відповідача-2не з'явились; третьої особиОСОБА_8 (дов. від 20.112013 № 2442); Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 17.03.2014 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий-суддя - Демидова А.М., судді - Волік І.М., Кролевець О.А.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2010 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний банк "Українська фінансова група" (надалі - ТОВ "КБ "Українська фінансова група") звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інекс" (надалі - ТОВ "Інекс", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Будіндустрія ХХІ століття" (надалі - ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття", відповідач-2) про стягнення кредитної заборгованості у сумі 17255653,95 грн., яка складається з 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків по кредиту, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків, яка виникла на підставі Кредитного договору № 4Ю/2008 від 15.02.2008, за рахунок предмету іпотеки переданого відповідачем-2 згідно Договору іпотеки № 13111 від 29.12.2008 шляхом процедури продажу іпотекодержателем від власного імені предмета іпотеки (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 13.01.2011)

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 15.11.2011 у справі № 16-18-2/129 (колегія суддів: Васьковський О.В. - головуючий, судді - Кадар Й.Й., Ремецькі О.Ф.), позов задоволено повністю; стягнуто з ТОВ "Інекс" на користь КБ "Українська фінансова група" - ТОВ суму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; звернуто стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття", а саме, квартири: НОМЕР_1, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,80 м 2 , загальною площею 59,60 м 2 ; НОМЕР_2, яка складається з 3 кімнат житловою площею 70,30 м 2 , загальною площею 115,20 м 2 ; АДРЕСА_1, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,50 м 2 , загальною площею 60,10 м 2 ; НОМЕР_3, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,40 м 2 , загальною площею 61,00 м 2 ; НОМЕР_4, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,30 м 2 , загальною площею 59,90 м 2 ; НОМЕР_5, яка складається з 3 кімнат житловою площею 77,00 м 2 , загальною площею 169,8 м 2 ; НОМЕР_6, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 129,5 м 2 ; НОМЕР_7, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,9 м 2 , загальною площею 131,5 м 2 ; №165, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,6 м 2 , загальною площею 132,2 м 2 ; НОМЕР_9, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,0 м 2 , загальною площею 128,8 м 2 ; НОМЕР_10, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,3 м 2 , загальною площею 120,8 м 2 ; НОМЕР_11, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 130,4 м 2 ; НОМЕР_12, яка складається з 2 кімнат житловою площею 53,5 м 2 , загальною площею 133,0 м 2 ; НОМЕР_13, яка складається з 3 кімнат житловою площею 68,30 м 2 , загальною площею 129,30 м 2 ; НОМЕР_14, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,1 м 2 , загальною площею 118,9 м 2 ; НОМЕР_15, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,4 м 2 , загальною площею 91,7 м 2 , у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Інекс" на користь КБ "Українська фінансова група" - ТОВ; суму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; застосовано до предмета іпотеки, на який звертається стягнення, процедуру продажу КБ "Українська фінансова група" - ТОВ будь-якій особі-покупцеві, відповідно до статті 38 Закону Україн "Про іпотеку".

У січні 2012 року з апеляційної скаргою на зазначене рішення звернулась ОСОБА_4 до апеляційного господарського суду, як особа, яка не брала участі у справі, оскільки оскаржуване рішення порушує її права та законні інтереси.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2012, до участі у справі залучено в якості тертьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - ОСОБА_4.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 (колегія суддів: Мельник Г.І. - головуючий, судді - Михалюк О.В., Новосад Д.Ф.), апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення; рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 у справі № 16-18-2/129 змінено та викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задоволити повністю; в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Інекс" перед КБ "Українська фінансова група" - ТОВ на суму 17255653,95 грн., у т.ч. 15000000,00 грн. основної заборгованості, 1537136,98 грн. відсотків, 564041,10 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 154475,87 грн. пені за прострочення сплати відсотків; суму 25500,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу - звернути стягнення на предмет іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття", а саме квартири: НОМЕР_1, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,80 м 2 , загальною площею 59,60 м 2 ; НОМЕР_2, яка складається з 3 кімнат житловою площею 70,30 м 2 , загальною площею 115,20 м 2 ; АДРЕСА_1, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,50 м 2 , загальною площею 60,10 м 2 ; НОМЕР_3, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,40 м 2 , загальною площею 61,00 м 2 ; НОМЕР_4, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,30 м 2 , загальною площею 59,90 м 2 ; НОМЕР_5, яка складається з 3 кімнат житловою площею 77,00 м 2 , загальною площею 169,8 м 2 ; НОМЕР_6, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 129,5 м 2 ; НОМЕР_7, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,9 м 2 , загальною площею 131,5 м 2 ; НОМЕР_8, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,6 м 2 , загальною площею 132,2 м 2 ; НОМЕР_9, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,0 м 2 , загальною площею 128,8 м 2 ; НОМЕР_10, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,3 м 2 , загальною площею 120,8 м 2 ; НОМЕР_11, яка складається з 2 кімнат житловою площею 52,2 м 2 , загальною площею 130,4 м 2 ; НОМЕР_12, яка складається з 2 кімнат житловою площею 53,5 м 2 , загальною площею 133,0 м 2 ; НОМЕР_13, яка складається з 3 кімнат житловою площею 68,30 м 2 , загальною площею 129,30 м 2 ; НОМЕР_14, яка складається з 2 кімнат житловою площею 51,1 м 2 , загальною площею 118,9 м 2 ; НОМЕР_15, яка складається з 1 кімнати житловою площею 23,4 м 2 , загальною площею 91,7 м 2 ; застосувати до предмета іпотеки, на який звертається стягнення, процедуру продажу КБ "Українська фінансова група" - ТОВ будь-якій особі-покупцеві, відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку".

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, третя особа - ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 скасувати в частині задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, і прийняти в цій частині рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушенно норм матеріального та процесуального права, і зокрема, ст. 5 Закону України "Про іпотеку" ст. ст. 4 7 , 43 ГПК України, оскільки задовольняючи позовні вимоги суди не встановили всіх обставин справи щодо належності прав на заставлені квартири третім особам, що є підставою для скасування оскаржуваних судових актів.

Сторони не скористалися правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзиви на касаційну скаргу третьої особи до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача, представника третьої особи та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 15.02.2008 між ТОВ "КБ "Українська фінансова група" (Банк) та ТОВ "Інекс" (Позичальник) укладений Кредитний договір № 4Ю/2008 (надалі - Кредитний договір) (з урахуванням змін та доповнень), за умовами якого Банк надає Позичальнику кредит у сумі 15000000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20,5 % з терміном погашення не пізніше 01.07.2010 (п. п. 2.1., 3.2. Кредитного договору).

29.12.2008 між ТОВ "КБ "Українська фінансова група" (Іпотекодержатель) та ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття" (Іпотекодавець) укладений Договір іпотеки, відповідно до умов якого Іпотекодавець (відповідач-2) з метою забезпечення виконання Позичальником зобоав'язань по Кредитному договору № 4Ю/2008 від 29.12.2008 щодо повернення останнім отриманого кредиту у розмірі 15000000,000 грн. у строки встановлені Кредитним договором, а також процентів за користування кредитом, сплати неустойки (штрафа, пені) та інших відшкодувань, передбачених Кредитним договором, передав Іпотекодержателю належне на праві власності Іпотекодавцю майно, а саме: квартири - НОМЕР_1, НОМЕР_2, АДРЕСА_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. За рахунок цього майна Іпотекодержатель має право отримати задоволення своїх вимог у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх кредитних зобов'язань у цілому чи у будь-якій його частині.

На виконання своїх зобов'язань Банк видав Позичальнику (відповідачу-1) кредит у сумі 15000000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 905 від 15.02.2008, № 856 від 18.02.2008, № 4969 від 30.09.2008 та виписками по особовим рахункам з 15.02.2010 по 17.05.2010 та з 05.05.2009 по 17.05.2010. Втім, Позичальник кредит у встановлені Кредитним договором строки не повернув, проценти не сплатив; майновий поручитель (відповідач-2) також залишив направлені Банком на його адресу вимоги та претензію (за вих. № 01/6-58 від 18.09.2009; вих. № 01/6-510 від 09.11.2009, вих. № 01/6-575 від 18.11.2009) без відповіді та реагування.

Таким чином, встановивши факт не виконання відповідачем-1 своїх зобов'язань щодо повернення кредиту у сумі 15 000 000,00 грн. та процентів за його користування у розмірі 1537136,98 грн. у строки встановлені Кредитним договором, місцевий господарський суд, з урахуванням вимог ст. ст. 1054, 1048 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 3, 33 Закону України "Про іпотеку", дійшов висновку щодо правомірності та обгрунтованості позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості та штрафних санкцій (пені) як з відповідача-1, так і за рахунок предмета іпотеки шляхом звернення стягнення на заставлені квартири - НОМЕР_1, НОМЕР_2, АДРЕСА_1, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, № НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належить ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття", шляхом застосування до предмета іпотеки, на який звертається стягнення, процедури продажу КБ "Українська фінансова група" - ТОВ будь-якій особі-покупцеві, відповідно до статті 38 Закону України "Про іпотеку".

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011, як особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої судом по даній справі вирішено питання про її права та обов'язки, оскільки зазначеним рішенням звернуто стягнення на кватиру АДРЕСА_1 яка придбана ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу опціонів № 0190806/N/1/01 від 22.02.2006, укладеного між ОСОБА_4 (Покупець), КБ "Українська фінансова група" у формі ТОВ (Продавець) та ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття" (Емітент), за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець з поставкою базового активу, яким є однокімнатна квартира АДРЕСА_1 на третьому поверсі, загальною площею 61,8 м 2 , у секції А, яка будується за адресою: АДРЕСА_1 Крім того, право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_4 визнано на підставі заочного рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 10.03.2010, яке набрало законної сили.

Апеляційний господарський суд повторно переглядаючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 виходив з того, що Договір купівлі-продажу опціонів № 0190806/N/1/01 від 22.02.2006 не є належним та допустимим доказом права власності ОСОБА_4 на АДРЕСА_1 оскільки на момент укладення між КБ "Українська фінансова група" у формі ТОВ та ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття" Договору іпотеки від 29.12.2008, право власності на зазначену квартиру було зареєстровано за ТОВ "Будіндустрія ХХІ століття", що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданим Фондом комунального майна Севастопольської міської ради від 14.11.2007.

Водночас, заочне рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 10.03.2010, було скасоване рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 13.12.2012, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на АДРЕСА_1

Рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 13.12.2012, було скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.05.2013, та залишено в силі заочне рішення Гагарінського суду міста Севастополя від 10.03.2010.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що заочним рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26.06.2013 у справі № 2702/397/12 позов ОСОБА_4 задоволено; скасовано свідоцтво про право власності Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 14.11.2007, яким за ТОВ "Будіндустрія XXI століття" було визнано право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнано частково недійсним договір іпотеки стосовно передачі в іпотеку однокімнатної квартири АДРЕСА_1, укладений 29.12.2008 між КБ "Українська фінансова група" - ТОВ та ТОВ "Будіндустрія XXI століття", засвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 13111; виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 8362907, про іпотеку квартири АДРЕСА_1; виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 8345319, про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Севастополі зняти заборону щодо проведення будь-яких дій з квартирою АДРЕСА_1.

З огляду цього, судом апеляційної інстанції зауважено, що оскаржуване рішення винесено 15.03.2011, а судові рішення на підставі яких за ОСОБА_4 визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 ухвалені пізніше, що свідчить про захист інтересів останньої у обраний нею спосіб, і відповідно до приписів частини 5 ст. 124 Конституції України, частини 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", зазначені судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а отже апелянт не позбавлений права звернутися у встановленому законом порядку для захисту своїх інтересів.

За встановленого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги апелянта, що стосуються квартири АДРЕСА_1 уже вирішені, а тому повторного вирішення не потребують. При цьому, щодо вимоги скаржника про скасування рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому, в тому числі по квартирах НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, то така вимога апелянта є необґрунтована жодними повноваженнями як з боку сторін у справі так і інших осіб, та не базується на вимогах законодавства, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що такі висновки господарських судів є передчасними та зробленими без належного з'ясування всіх обставин у справі з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 575 Цивільного кодексу України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотекою. Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави (ч. 2 ст. 583 зазначеного Кодексу).

Так, переглядаючи справу судом апеляційної інстанції не враховано те, що за Договором іпотеки від 29.12.2008 було передано в заставу квартири, одна з яких, а саме: квартира АДРЕСА_1, належала третій особі - ОСОБА_4, на підставі укладеного між сторонами у цій справі інвестиційного договору - Договору купівлі-продажу опціонів від 22.08.2006, і до цих правовідносин необхідно було застосовувати положення Законів України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" та "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", оскільки виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування, свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт. Розпорядження цими правами будь-ким, крім особи інвестора, який вчинив дії щодо набуття права власності на об'єкт будівництва або без його згоди на передачу майнових прав у заставу, порушує права інвестора.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (частина 1 ст. 1 Закону України "Про іпотеку").

В силу приписів ст. 6 Закону України "Про іпотеку" у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку. Майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників. Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників за умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості. Іпотекодавець зобов'язаний до укладення іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі та суд апеляційної інстанції лише змінюючи резолютивну частину рішення, неналежним чином застосували норми діючого процесуального законодавства та неповно дослідили обставини справи, у зв'язку з чим, прийняті у справі рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до частини 4 ст. 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання. Оскільки відповідно до частини 4 ст. 41 Основного закону та частини 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право приватної власності є непорушним та ніхто не може бути позбавлений права власності, господарські суди не повинні розглядати спори, що стосуються права власності, без участі самих власників спірного майна, оскільки їх участь у справі безпосередньо буде впливати на правильне вирішення спору.

Таким чином, судами також не з'ясовано хто є інвесторами інших заставлених квартир і чи прийняте рішення не буде порушувати права та інтереси інших осіб не залучених до участі у справі.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішеннях судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

При новому розгляді справи суду належить врахувати викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2013 та рішення господарського суду Закарпатської області від 15.03.2011 у справі № 16-18-2/129 скасувати.

Справу № 16-18-2/129 направити на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

О.А. Кролевець