Рішення

від 16.04.2014 по справі 914/558/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2014 р. Справа № 914/558/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт", м.Рубіжне, Луганська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Житлопромбуд", м.Миколаїв, Львівська область

про стягнення 36 104,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Горланов М.О. - представник (довіреність №62/2013 від 18.10.2013р.);

від відповідача Туркевич М.С. - директор.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Житлопромбуд" про стягнення 36 104,13 грн., з яких 29526,55 грн. основного боргу, 2476,04 грн. пені, 342,79 грн. інфляційних втрат та 3 758,75 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою суду від 18.02.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.03.2014р.

У судовому засіданні 05.03.2014р. судом оголошено перерву до 26.03.2014р.

У судовому засіданні 26.03.2014р. судом оголошено перерву до 16.04.2014р.

Представник позивача підтвердив факт часткової оплати відповідачем основного боргу на загальну суму 8 000,00 грн. Позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості в розмірі 8 000,00 грн.

Представник відповідача долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень на загальну суму 8000,00 грн., а саме: №184 від 21.03.2014р. на суму 2 000,00 грн.; №185 від 25.03.2014р. на суму 1 500,00 грн.; №190 від 02.04.2014р. на суму 2 500,00 грн.; №201 від 15.04.2014р. на суму 2 000,00 грн.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечив проти наявності заборгованості. Несплату пояснив важким фінансовим становищем. Нормативно та документально обґрунтований відзив на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

20.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Житлопромбуд" (покупець) було укладено договір №328 (далі по тексту - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язувався поставити, а покупець зобов'язувався прийняти і оплатити труби, комплектуючі та обладнання, а також супутні товари (надалі - товар), партіями в кількості, асортименті та за цінами, узгодженими сторонами в рахунках - фактурах або специфікаціях (додатках) до цього договору чи визначеними в порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до п.4.4. договору поставка партії товару повинна супроводжуватись передачею покупцю накладної постачальника та/або акта здавання-приймання вантажу до перевезення, підписання кожного з яких представником покупця або експедитором (у випадку доставки товару перевізником), буде свідчити про отримання покупцем товару. Представник покупця повинен надати постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання матеріальних цінностей (довіреність ТМЦ). На момент передачі товару допускається узгодження довіреності ТМЦ від покупця за факсом, з наступною передачею оригіналу в порядку п.4.5. договору.

За умовами п.4.6. договору в разі здійснення поставки товарів на умовах централізовано-кільцевих перевезень покупець зобов'язаний надати постачальникові перелік уповноважених ним осіб на приймання товару та зразки печаток (штампів), якими ці особи завірятимуть свої підписи на супровідних документах при отриманні товару, по що оформлюється відповідний додаток за підписом керівника та головного бухгалтера підприємства покупця, який є невід'ємною частиною цього договору. В такому разі відпуск постачальником товарів може здійснюватись без довіреності.

Відповідно до п.5.1. договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

Позивач свої зобов'язання згідно договору виконав повністю, поставив відповідачу товар за період з 28.05.2013р. по 01.08.2013р. на загальну суму 84 172,71 грн.

Проте, відповідач оплатив його частково в сумі 54 646,16 грн., внаслідок чого станом на 10.02.2014р. (дату оформлення позовної заяви) у нього виникла заборгованість в сумі 29 526,55 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив борг в сумі 8 000,00 грн. Відтак, основний борг станом на дату прийняття рішення складає 21 526,55 грн.

Позивач керуючись умовами п.8.3. та п.8.4. договору, у зв'язку із простроченням оплати за поставлений товар, нарахував відповідачу пеню та 20% річних, які згідно поданого ним розрахунку становлять 2 476,04 грн. пеня та 3 758,75 грн. 20% річних.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 342,9 грн. інфляційних втрат.

Загальна сума заборгованості, станом на 10.02.2014р. становила 36 104,13 грн., з яких 29 526,55 грн. основного боргу, 2 476,04 грн. пені, 342,79 грн. інфляційних втрат та 3 758,75 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Після порушення провадження у справі відповідач оплатив основний борг на загальну суму 8 000,00 грн., відтак основний борг станом на 16.04.2014р. складає 21 526,55 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними за період з 28.05.2013р. по 01.08.2013р. на загальну суму 84 172,71 грн., а саме: №ЕТП ЛВ2805/010 від 28.05.2013р. на суму 29 061,66 грн.; №ЕТП КЛ0706/010 від 07.06.2013р. на суму 22 584,50 грн.; №ЕТП КЛ0108/005 від 01.08.2013р. на суму 32 526,55 грн.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.5.1. договору оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника не пізніше 30 календарних днів з моменту передачі товару, якщо інший порядок розрахунків не визначений в рахунку-фактурі або в специфікації, в порядку передбаченому даним договором.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар по спливу 30 календарних днів, як це визначили сторони.

Відповідач оплатив заборгованість в сумі 54 646,16 грн., що підтверджується банківськими виписками за період з 07.06.2013р. по 29.11.2013р. про поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відтак, станом на 10.02.2014р. (дата складання позовної заяви) у відповідача існував основний борг в сумі 29 526,55 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач частково сплатив борг в сумі 8 000,00 грн. Факт оплати підтверджується платіжними дорученнями: №184 від 21.03.2014р. на суму 2 000,00 грн.; №185 від 25.03.2014р. на суму 1 500,00 грн.; №190 від 02.04.2014р. на суму 2 500,00 грн.; №201 від 15.04.2014р. на суму 2 000,00 грн.

Враховуючи, що позивач не подавав заяви про зменшення позовних вимог, в частині позовних вимог про стягнення 8 000,00 грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору відносно цієї суми.

Відтак, основний борг станом на дату прийняття рішення складає 21 526,55 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 21 526,55 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позовних вимог судом встановлено, що позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних, 20% річних та пені, наслідком чого є невірне визначення періодів прострочки, що впливає на суму вказаних нарахувань.

Відповідачем було проведено наступні часткові оплати: 07.06.2013р. - 8000,00 грн.; 08.07.2013р. - 10 000,00 грн.; 24.07.2013р. - 10 646,16 грн.; 16.09.2013р. - 23 000,00 грн.; 29.11.2013р. - 3 000,00 грн.

По накладній №ЕТП ЛВ2805/010 від 28.05.2013р. на суму 29 061,66 грн. позивач нараховує інфляційні, 20% річних та пеню за період з 28.06.2013р. по 24.07.2013р. Отже, з 28.06.2013р. по 07.07.2013р. борг становив 21 061,66 грн.; з 08.07.2013р. по 23.07.2013р. борг становив 11 061,66 грн., а 24.07.2013р. борг становив 415,50 грн.

По накладній №ЕТП КЛ0706/010 від 07.06.2013р. на суму 22 584,50 грн. позивач рахує інфляційні, 20% річних та пеню за період з 09.07.2013р. по 15.09.2013р. Відтак з 09.07.2013р. по 15.09.2013р. борг становив 22 584,50 грн., 16.09.2013р. борг по цій накладній оплачено.

По накладній №ЕТП КЛ0108/005 від 01.08.2013р. на суму 32 526,55 грн. позивач рахує інфляційні, 20 % річних та пеню за період з 03.09.2013р. по 05.02.2014р. Відтак, з 03.09.2013р. по 28.11.2013р. борг становить 32 526,55 грн., а з 29.11.2013р. по 05.02.2014р. борг становить 29 526,55 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Провівши розрахунок інфляційних втрат з врахуванням вищевказаних періодів, за розрахунками суду інфляційні втрати становлять 402,40 грн. Водночас, враховуючи відсутність заяв позивача про збільшення позовних вимог, та неможливість суду виходити за межі позовних вимог, до стягнення підлягає заявлена позивачем сума 342,79 грн. інфляційних втрат.

Сторони в п.8.4. договору встановили, що у випадку прострочення покупцем термінів оплати поставленого йому товару, покупець згідно ч.3 ст.692 та ч.5 ст.694 ЦК України зобов'язаний сплатити, на вимогу постачальника, проценти за використання чужих коштів в розмірі 20% річних за весь період прострочення оплати.

Згідно проведеного судом розрахунку до стягнення підлягає 3733,43 грн. 20% річних.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.8.3. договору у випадку невиконання (прострочення) термінів оплати товару постачальник має право вимагати від покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Згідно п.6 ст.232 ГК України сторони домовились, що нарахування вказаної штрафної санкції припиняється через один рік від дня, коли оплата мала бути здійснена.

Згідно проведеного судом розрахунку до стягнення підлягає 2 459,02 грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку підставності позовних вимог до задоволення частково. З відповідача підлягає до стягнення 28 061,79 грн., з яких 21 526,55 грн. основного боргу, 2 459,02 грн. пені, 342,79 грн. інфляційних втрат та 3 733,43 грн. 20% річних. В частині позвних вимог про стягнення 17,02 грн. пені та 25,32 грн. 20% річних слід відмовити.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №27221 від 10.02.2014р. на суму 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно до суми задоволених позовних вимог, водночас враховуючи що часткова полата боргу в сумі 8000,00 грн. проведена після порушення провадження у справі, а спір доведений до суду з вини відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232, 265 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, 82-85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Житлопромбуд" (81600, Львівська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, вул.Лисенка, буд.45; код ЄДРПОУ 34421481, п/р 26000354806 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Євротрубпласт" (юридична адреса: 93009; Луганська область, м.Рубіжне, вул.Трудова, буд.1; поштова адреса: 02660, м.Київ, вул.Алма-Атинська,8, код ЄДРПОУ 33090871) основний борг в сумі 21 526,55 грн., 2 459,02 грн. пені, 342,79 грн. інфляційних нарахувань, 3 733,43 грн. 20% річних та 1 824,24 грн. судового збору.

3 . В частині стягнення 8 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 17,02 грн. пені та 25,32 грн. 20% річних відмовити.

5. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

7. Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повний текст рішення

виготовлено 22.04.2014р.

Суддя Сухович Ю.О.