Постанова

від 07.04.2014 по справі 826/2133/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 квітня 2014 року 14:03 № 826/2133/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Шулежка В.П.,

при секретарі Пасічнюк С.В.,

за участю сторін:

представник позивача - Орловський С.О.,

представник відповідача - Зломинога Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013р. № 0000262204,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» (надалі - ТОВ «ТРК «Мега-Сіті», позивач) до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013р. № 0000262204, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 498 843,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 249 421,00 грн.

Свої позовні вимоги ТОВ «ТРК «Мега-Сіті», обґрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що підлягають скасуванню.

На думку позивача, перевіряючий орган неправомірно кваліфікував правочини між позивачем та ТОВ «Мегасітібуд» як нікчемні, так як ДПІ у Дніпровському районі м. Києва не надано жодного доказу наявності вини однієї зі сторін правочинів.

Позивач зазначає, що розбіжності у податковій звітності позивача та його контрагентів, неподання останніми податкової звітності не впливають на результати діяльності ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» та не можуть бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» зареєстроване в Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.04.2006р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР № 10651020000006287. Код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ 34290059.

ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 07.04.2006р. за № 17959, та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 08.04.2011р. № 100331507, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, індивідуальний податковий номер 342900526514, товариство є платником ПДВ.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі наказу від 06.08.2013р. № 372, згідно з пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ТРК «Мега-Сіті», код за ЄДРПОУ 34290059, з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість та по податку на прибуток за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Мегасітібуд» (код за ЄДРПОУ 37653792).

За результатами перевірки складено акт від 16.08.2013р. № 508-26-53-22-04-21-34290059 про результати документальної позапланової виїзної перевірки (надалі - акт перевірки).

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, встановлено порушення ТОВ «ТРК «Мега-Сіті»:

- пп. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п.198. 6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за грудень 2012року на суму 498 843,00 грн.;

- п. 139.1.9 п. 139.1. ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток за рік 2012 в сумі 523 785,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року в сумі 523 785,00 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ТОВ «Мегасітібуд» є нереальними, а укладені договори є нікчемним, а отже ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» протиправно віднесло до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства суми за операціями із зазначеним контрагентом.

Окрім того, під час проведення перевірки первинні документи, на підставі яких ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» сформовано валові витрати та податковий кредит, до перевірки не надано.

На підставі висновків, викладених у Акті перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013р. № 0000262204, яким донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 498 843,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 249 421,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічні вимоги містяться в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Відповідно до абз. 2 п.2.1 Положення №88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

За змістом п. 2.2 Положення №88 первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Отже, будь-які документи, у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача проведена щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Мегасітібуд» (код ЄДРПОУ 37653792).

Перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування при взаємовідносинах з ТОВ «Мегасітібуд» встановлено їх завищення на загальну суму 2494215 грн.

При проведенні перевірки податковим органом використовувались наступні документи та джерела інформації:

- податкова декларація TOB «ТРК «Мега-Сіті» з податку на додану вартість за грудень 2012 року №9085389537 від 21.01.2013р.;

- додаток № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі Контрагентів» до декларації з ПДВ за грудень 2012 року;

- податкова декларація TOB «ТРК «Мега-Сіті» з податку на прибуток з 2012 рік №9087274677 від 11.02.2013р.;

- інформація комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи ДПІ у Дніпровському районі м. Києві - Податковий блок;

- акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 11.04.2013р. №1268/22-520/37653792 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мегастгібуд» (код ЄДРПОУ 37653792) за грудень 2012р.

Зокрема, вбачається, що ДПІ Дніпровському районі м. Києва отримано податкову інформацію, а саме: акт від 11.04.2013р. № 1268/22-520/37653792 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Мегасітібуд» з питань підтвердження господарських відносин за період з 01.12.2012р. по 31.12.2012р., згідно якого не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами з урахуванням відсутності діяльності підприємства та неможливості формування податкового кредиту та податкового зобов'язання.

З вказаного акту вбачається, що податковим органом встановлено відсутність на підприємстві основних засобів, виробничих потужностей, транспортних засобів, складських приміщень, крім того, первинних документів, на підставі яких ТОВ «Мегасітібуд» сформовано податковий облік до перевірки не надано.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, суду необхідно з'ясувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської діяльності визначається нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

При цьому у відповідності до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Надаючи оцінку твердженням позивача про правомірність віднесення до складу валових витрат у грудні 2012 року, суд зазначає, що на підтвердження здійснення оподатковуваних операцій позивачем не надано первинні документи (договорів, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, актів приймання передачі, банківських виписок тощо), що свідчить про недоведеність факту реальності господарської операції, хоча про необхідність їх надання судом зазначалось у судових засіданнях.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.02.2014 року запропоновано позивачу надати у судове засідання докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а в разі неможливості надати пояснення із зазначенням причин неможливості подання таких доказів, а також належним чином завірені копії установчих документів підприємства.

Однак, позивачем вказані вимоги ухвали суду не виконані та не надано відповідних належних та допустимих доказів на обґрунтування позовних вимог.

На вимогу суду в судовому засіданні про надання письмових доказів, позивач стверджував, що в даному спорі обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в акті перевірки від 16.08.2013 р. зафіксовано, що первинних документів, на підставі яких сформовано валові витрати, ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» до перевірки не надано.

Таким чином, податковим органом з урахуванням відсутності первинних документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Мегасітібуд», опрацювавши інформацію по контрагенту, зокрема, акт від 11.04.2013 р. №1268/22-520/37653792 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мегасітібуд» (код ЄДРПОУ 37653792) за грудень 2012 року», зроблено висновок про відсутність у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, в тому числі для визначення валових витрат, а тому укладені угоди з контрагентами мають ознаки відсутності реальності здійснення господарської операції.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин у справі, проаналізувавши норми законодавства, виходячи з наявних матеріалів справи, суд погоджується з твердженнями податкового органу щодо неправомірного декларування позивачем витрат.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд виходить з того, що об'єктом оподаткування є певна операція між конкретними суб'єктами господарювання, яка має бути підтверджена необхідними первинними документами.

Підставою для відсутності у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем бухгалтерського обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу, в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позиція Вищого адміністративного суду України викладена в листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11, зокрема, про те, що встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованого умислу платників податку - учасників відповідної операції.

Отже, операції, що формують валові витрати для цілей визначення оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, встановлених обставин у справі, позиції Вищого адміністративного суду України, відповідачем обґрунтовано та об'єктивно зроблено висновок, про порушення ТОВ «ТРК «Мега-Сіті» п. 139.1.9 п. 139.1. ст.139, п.198. 6 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому таке податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.

Натомість, позивачем не доведено суду факту здійснення господарських операцій, в порушення вищезазначених норм закону, первинну бухгалтерську документацію суду не надав та не довів неможливість подання таких доказів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-розважальний комплекс «Мега-Сіті» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний 11.04.2014 року.

Суддя В.П. Шулежко