Постанова

від 02.04.2014 по справі 826/3599/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 квітня 2014 року № 826/3599/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полек-топ»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про скасування податкових повідомлень - рішень від 23.05.2013 №0002682250, №0002662250, та №0002672250

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полек-топ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.05.2013 №0002682250, №0002662250, та №0002672250.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач мав в наявності всі документи, для віднесення сум, сплачених ТОВ «Бізнеспленет» до валових витрат, а сум ПДВ, сплачених вказаним товариствам - до податкового кредиту. При цьому, позивач вказує на реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відповідач в судове засідання не прибув, письмові заперечення проти позову не надав, про причини не явки в судове засідання суд не повідомив.

З огляду на те, що в судове засідання представник відповідача не з'явився, справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС (Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві), на підставі п.п.78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 81, ст. 82 Податкового Кодексу України, відповідно до постанови слідчого СВ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Танигіна В.В. від 01.10.2012 по кримінальній справі №51-3417 та на підставі наказу від 19.10.12 №1551 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Полек-Топ» з питань дотримання вимог податного законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнеспленет» код ЄДРПОУ 34646206 за період з 01.01.10 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт від 09.11.2012р. №343/22-50/30300288 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки було сформульовано висновок про порушення позивачем вимог:

- пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР із змінам та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 2 167 667,00 грн., в тому числі за III квартал 2010 року на суму 411 139,00 грн., за IV квартал 2010 року на суму 1 756 528,00 гривень;

- пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся на загальну суму 414 980,00 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 414 980,00 грн., та завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 1 319 154,00 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 454 685,00 грн., за серпень 2011 року на суму мі 94 777,00 грн., за вересень 2011 року на суму 215 829,00 грн., за листопад 2011 року на суму 199 654,00 грн., за грудень 2011 року на суму 157 262,00 грн., за січень 2012 року на суму 108 310,00 грн., за квітень 2012 року на суму 88 637,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акта перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києві ДПС прийнято податкові повідомлення - рішення від 23.05.2013:

- №0002672250 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 414 980,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.;

- №0002662250 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2 167 667,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 541 916,75грн.;

- №0002682250 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1 319 154,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 432 235,50 грн.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.

Перевіркою встановлено, що TOB «ПОЛЕК-ТОП» (Покупець) і TOB «Бізнеспленет» (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу від 27.08.2010 №10-08/27/1.

TOB «Бізнеспленет» було оформлено первинні документи, а саме: від 01.09.2010 №9016, від 17.09.2010 №9173, від 01.10.2010 №10017, від 04.11.2010 №1/10215, від 21.10.2010 №10215, від 01.11.2010 №11015, від 19.11.2010 №11192, від 01.12.2010 №12015, від 15.12.2010 №12154, від 27.12.2010 №12278, суми ПДВ по яких включено до складу податкового кредиту за вересень - грудень 2010 року на суму ПДВ 1 734 132,40 грн., та відобразило їх у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за ці періоди.

Перевіркою встановлено, що TOB «ПОЛЕК-ТОП» до складу витрат за період перевірки включило вартість товарів (послуг), отриманих від TOB «Бізнеспленет» у розмірі 32 952 533,00 грн., які були включені до декларації з податку на прибуток за цей період.

В акті перевірки вчинено запис про те, що старшим лейтенантом міліції Танигіним В.В. слідчого відділу Голосіївського РУ ГУ МВС України у м.Києві було винесено постанову від 01.10.2012 про призначення позапланової документальної перевірки TOB «ПОЛЕК-ТОП» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з TOB «Бізнеспленет» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011.

Дана постанова була винесена в рамках кримінальної справи №51-3417, порушеної прокуратурою Голосіївського району м.Києва за ознаками складу злочину, передбаченого ч. І ст.205 КК України. В ході досудового слідства було встановлено, що гр. ОСОБА_2 зареєструвала на своє ім'я TOB «Бізнеспленет» за грошову винагороду без мети ведення господарської діяльності, на поточний рахунок TOB «Бізнеспленет» іншими СПД перераховувались грошові кошти з метою подальшого переведення їх у готівку та безпідставно формували податковий кредит. Було встановлено, що одним з таких СПД було TOB «ПОЛЕК-ТОП». За результатам свідчень гр. ОСОБА_2 було складено протокол допиту свідка від 09.02.2011.

Крім того, Святошинським районним судом м. Києва було винесено вирок від 24.12.2012 №1-1172/11 по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.27, ч. І ст.205 КК України, яким визнано винною ОСОБА_2 у вчиненні злочину, а її вину повністю доведеною, в тому, що вона з метою прикриття незаконної діяльності, була співучасником фіктивного підприємства. Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 дала покази та повністю визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй злочинів.

На підставі викладеного, актом перевірки сформульовано висновок, що податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, не можуть бути підставою для віднесення сум податку, сплаченого вказаному підприємству, до податкового кредиту, а укладена угода між ними є нікчемною.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.03.2014р. судом було витребувано у позивача: письмові пояснення керівника та відповідальних осіб щодо осіб, які представляли контрагента позивача при укладенні угоди та виконання робіт (передачі товарів), засобів комунікації з контрагентами та укладання угод; документи на підставі яких позивачем було використано в господарській діяльності отримане від контрагентів (зберігання, продаж, використання); докази фактичного використання робіт (передачу товару) - транспортування, зберігання, введення в експлуатацію тощо.

На вимогу суду директором ТОВ «Полек-ТОП» надано пояснення, за змістом яких вбачається, що особи, які здійснювали передачу товару, місце передачі товару, засоби його доставки позивачем не встановлювались.

Суд вважає, що передача товару особами, які залишилися невідомими позивачу, неможливо як об'єктивно, так і з точки зору виконання договору, укладеного позивачем.

Так, за умовами договору від 27.08.2010 №10-08/27/1 сторонами було узгоджено, що місцем поставки товару є склад продавця - ТОВ «Бізнеспленет». (п. 3.1). Одночасно з передачею товару продавець надає товаросупроводжувальні документи, зокрема рахунок - фактуру та гарантійний талон (п. 3.6). Документом про надання гарантійних зобов'язань є гарантійний талон, наданий продавцем (п. 6.2).

Натомість позивачем не надано зазначених документів, не повідомлено про місце, де позивач отримував товар, не надано жодних доказів його транспортування, приймання, передачі, отримання гарантійних зобов'язань та використання отриманого від контрагента у господарській діяльності.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну «первинний документ» наведено у статті 1 вищезазначеного Закону, згідно з якою первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частиною 2 ст. 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997р., право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особами, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві.

Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.

Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.

Оскільки контрагент позивача зареєстрований внаслідок вчинення злочину для прикриття протиправної діяльності, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян