Постанова

від 15.04.2014 по справі 826/3279/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2014 року 12:13 № 826/3279/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Бабич Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні за участі представника позивача Діденко І.Г., відповідача Єленіної С.М. адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал СМС»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.09.2013 №0006172208, №0006182208

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал СМС» з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, в якому просить визнати протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000362201, №0000372201 від 28.01.2014р.

Позовні вимоги ґрунтуються на наявності підстав для віднесення сум, сплачених контрагентам до витрат, а сум ПДВ - до податкового кредиту.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з огляду на правомірність прийнятих рішень. Посилання відповідача збігаються з висновками акту перевірки, на підставі якого прийнято оспорюванні рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач) проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт від 13.01.2013р. № 26/26-58-22-01-17/38241382 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глобал СМС» (код ЄДРПОУ 38241382) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2012р. по 30.09.2013р. (далі - акт перевірки).

Актом перевірки було сформульовано висновок про порушення позивачем вимог:

1) п. 138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на прибуток за період з 01.09.2012 р. по 31.12.2012 р. в сумі 2 163 435 грн., в тому числі: III квартал 2012 р. - 513 237 грн.; V квартал 2012 р. - 1 650 198 грн.;

2) п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та п. 4 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України від 23.06.1997 року за №233/2037, зі змінами та доповненнями, в результаті чого безпідставно завищений податковий кредит на загальну суму 6 629 067 грн., в т.ч. по періодам: вересень 2012р. - 488797 грн., жовтень 2012р. - 529802 грн., листопад 2012р. - 508728 грн., грудень 2012р. - 533087 грн., січень 2013р. - 653970 грн., лютий 2013р. - 634992 грн., березень 2013p - 652957 грн., квітень 2013р. - 756151грн., травень 2013р. - 544904 гри., червень 2013р. - 517482грн., липень 2013р. - 447602 грн., вересень 2013р.-36059грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 28.01.2014р. № 0000362201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 2 163 435 грн., за штрафними санкціями - 540 859 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013р. № 0000362201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем - 6 629 067 грн., за штрафними (фінансовими санкціями (штрафними) - 1 657 267 грн.

Прийняття зазначених рішень мотивовано наступними висновками акту перевірки.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Глобал СМС» було віднесено до складу витрат суми витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Інтелліджент Нетворк» (код ЄДРПОУ 38217915) та з ТОВ «Телеком Стайл» (код ЄДРПОУ 37995432) за період з 01.09.2012 по 31.12.2012 у розмірі 10302070 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту, за період з 01.09.2012р. по 30.09.2013р., встановлено його завищення на загальну суму 6 629 067 грн.

Зокрема встановлено, що до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Глобал СМС» включено податкові накладні по взаємовідносинам з ТОВ «Інтелліджент Нетворк» та ТОВ «Телеком Стайл».

ТОВ «Глобал СМС» (Замовник) та ТОВ «Інтелліджент Нетворк» (Виконавець) було укладено договори про надання послуг №1/10/12 від 01.10.2012р. та №31п/1/04 від 01.04.2013р. щодо надання послуг СМС розсилки.

На виконання умов вказаних договорів були оформлені первинні документи, зокрема, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки.

Також, ТОВ «Глобал СМС» здійснювало фінансово-господарські відносини з ТОВ «Телеком Стайл» на підставі укладених договорів про надання послуг №16/07-12 від 16.07.2012р. та №26п/1/03 від 01.03.2013р. щодо надання послуг СМС розсилки.

На виконання умов вказаних договорів були оформлені первинні документи, зокрема, податкові накладні, які зазначені в акті перевірки.

В акті перевірки вчинено запис, що ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 14.11.2013р. №514/3-22-08-38217915 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтелліджент Нетворк» (код ЄДРПОУ 38217915) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 01.12.2012 року по 31.08.2013 року», а також ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 29.09.2013 №1009/2201/37995432 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Телеком Стайл» (код ЄДРПОУ 37995432) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2012р. по 1.11.2012р., 01.1.2013р. по 31.04.2013р. та 01.06.2013р. по 31.07.2013р.

Ухвалою про відкриття провадження у справи у позивача було витребувано, зокрема, письмові пояснення керівника та відповідальних осіб позивача щодо осіб, які представляли контрагентів позивача при укладенні угод та виконанні робіт (передачі товарів), засобів комунікації з контрагентами та укладення угод. Також у позивача було витребувано докази фактичного виконання робіт (передачу товару) - транспортування, зберігання, введення в експлуатацію тощо, а також документи, на підставі яких позивачем було використано в господарській діяльності отримане від контрагентів (зберігання, продаж, використання).

На виконання вимог зазначеної ухвали директором позивача було надано пояснення, що контрагенти позивача надавали послуги щодо розсилки смс - повідомлень. Проте, жодних пояснень щодо осіб, якими виконувались вказані послуги, позивачем не надано.

На підтвердження використання у господарській діяльності позивачем отриманих послух від контрагентів ТОВ «Телеком Стайл», ТОВ «Інтелліджент Нетворк» було надано роздруківку смс - повідомлень.

Проте, наданий доказ суд не бере до уваги, оскільки, за даною роздруківкою не можливо ідентифікувати споживача телекомунікаційних послуг, який замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги від операторів мобільного зв'язку. Також, дана роздруківка не містить текст повідомлення, зв'язок повідомлення з замовленою позивачу розсилкою, відомості про таку розсилку, тощо.

Відповідно до приписів пункту 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд доходить висновків, що з урахуванням вищезазначених правових норм Податкового кодексу та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Також суд вважає, що пунктом 14.1.36 статті 14.1 Податкового кодексу України встановлено такий критерій господарської діяльності, як направлення діяльності на отримання доходу.

Згідно з п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються, серед іншого, згідно з п. 138.10.3 цієї статті.

Згідно з пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу інших витрат включається, серед іншого, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема витрат на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із частини другої ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність.

Частиною першою ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Частиною 2 визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

На переконання суду, наявність у замовника (позивача) первинних документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та віднесення до валових витрат, зокрема, укладених договорів, податкових накладних, не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат та включення до податкового кредиту витрат на придбання послуг, оскільки податковий орган довів, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг фактично не мали реального характеру, оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян