Ухвала

від 02.04.2014 по справі 2а-0770/272/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2014 року Справа № 9104/40835/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Макарика В.Я., Судової-Хомюк Н.М.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Великоберезнянський райагротехсервіс» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року в адміністративній справі за позовом прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Закарпатського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства «Великоберезнянський райагротехсервіс» про стягнення штрафу,

встановив:

У грудні 2010 року прокурор м. Ужгорода звернувся до суду в інтересах держави в особі Закарпатського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Закарпатського ТУ ДКЦПФР) із адміністративним позовом до відповідача ВАТ «Великоберезнянський райагротехсервіс», в якому просив стягнути з відповідача 5100 грн. штрафу на користь держави.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року позов задоволено. Стягнено з ВАТ «Великоберезнянський райагротехсервіс» до державного (місцевого) бюджету штраф за правопорушення на ринку цінних паперів у сумі 5100 грн..

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального і матеріального права, а тому оскаржена постанова суду підлягає скасуванню із підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що відповідач не одержував постанови Закарпатського ТУ ДКЦПФР від 13.07.2010 р. № 101/10-ЗК, № 102/10-ЗК та № 103/10-ЗК про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів, а тому відповідач був позбавлений можливості їх оскаржити. Крім цього, зазначає апелянт, що судом першої інстанції не було досліджено законність винесення постанов про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів. Зокрема, станом на дату розгляду справ про правопорушення на ринку цінних паперів та винесення вищевказаних постанов про накладення штрафних санкцій обіг акцій відповідача не було відновлено. Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затверджене рішенням ДКЦПФР, на яке посилається уповноважена особа в постановах про накладення штрафних санкцій, не передбачає подання регулярної річної інформації ліквідаційною комісією відкритого акціонерного товариства. Всі показники річної звітності, що мають бути висвітлені в примірних таблицях вищевказаного Положення стосуються товариства, яке не перебуває в процесі ліквідації.

За наслідками апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду від 26.09.2011 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову та скасувати постанови Закарпатського ТУ ДКЦПФР № 101/10-ЗК, № 102/10-ЗК та № 103/10-ЗК від 13.07.2010 р. про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що така апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що Закарпатським ТУ ДКЦПФР виявлено порушення ВАТ «Великоберезнянський райагротехсервіс» п. 1 глави 7 розділу 5 Положення про порядок розкриття інформації емітентами цінних паперів, а саме: - не опубліковано у офіційному друкованому виданні річну інформацію за 2009 р.; - не розміщено в установлений законом термін в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії річну інформацію за 2009 р.; - не подано у встановлений законом термін до територіального управління Комісії річну інформацію за 2009 р.. Факти правопорушень оформлені Актами про правопорушення на ринку цінних паперів від 05.07.2010 р. № 66/10-ЗК, № 68/10-ЗК, № 67/10-ЗК (а.с. 12, 19, 27).

На підставі вказаних вище Актів про правопорушення на ринку цінних паперів Закарпатським ТУ ДКЦПФР винесено 13.07.2010 р. відносно позивача постанови № 101/10-ЗК про накладення 1700 грн. штрафу; № 102/10-ЗК про накладення 1700 грн. штрафу та № 103/10-ЗК про накладення 1700 грн. штрафу, за вказані вище порушення на ринку цінних паперів (а.с. 9, 17, 25). Загальна сума штрафних санкцій становить 5100 грн..

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції що позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафів в загальній сумі 5100 грн. за правопорушення на ринку цінних паперів підлягає задоволенню, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» державне регулювання ринку цінних паперів здійснює ДКЦПФР. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», ДКЦПФР здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Комісія може делегувати надані її повноваження центральному апарату і територіальним органам шляхом прийняття відповідного рішення, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 14 ст. 8 вказаного Закону передбачено, що ДКЦПФР має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Згідно ч. 3 ст. 11 цього Закону, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді. У разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом ДКЦПФР.

Право на примусове стягнення штрафів у судовому порядку також передбачено Розділом XVIII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій від 11.12.2007 р. № 2272.

Також, суд апеляційної інстанції враховує, що в матеріалах справи немає доказів про оскарження відповідачем постанов позивача від 13.07.2010 року про накладення санкцій чи про сплату таких штрафів у добровільному порядку.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що питання законності (правомірності) вказаних вище постанов позивача від 13.07.2010 року № 101/10-ЗК, № 102/10-ЗК та № 103/10-ЗК про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів не являється предметом судового розгляду по даній адміністративній справі.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно і об'єктивно встановлено обставини, що мають значення для справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 26.09.2011 року прийнята у відповідності до норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Великоберезнянський райагротехсервіс» - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року в адміністративній справі за позовом прокурора м. Ужгорода в інтересах держави в особі Закарпатського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до відкритого акціонерного товариства «Великоберезнянський райагротехсервіс» про стягнення штрафу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: В.Я. Макарик

Н.М. Судова-Хомюк