Ухвала

від 03.04.2014 по справі 872/15862/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2014 рокусправа № 808/4615/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року у справі № 808/4615/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лексол» до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лексол» (далі - Позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому просило: визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000011500 від 13.02.2013 року у сумі 221699, 70 грн., винесене Відповідачем у відношенні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лексол».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача ґрунтуються лише на фактах, викладених в акті позапланової перевірки ПП «Авикс - Групп» від 10.07.2012 року, де досліджені правовідносини між цим підприємством та його контрагентами. При проведенні перевірки, перевіряючим було проігноровано факт наявності у позивача, видаткових накладних та інших документів на поставку товару на адресу позивача, що підтверджує реальність товаропотоку, надходження товару і в свою чергу спростовують висновки перевіряючих про нікчемність угод і відсутність настання реальних наслідків обумовлених угодами. Посилання податкового органу на норми Цивільного кодексу України є безпідставними, так як зазначені в акті перевірки норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів нікчемними в судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області від 13.02. 2013 року № 0000011500.

Приморська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області, не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Лексол» відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не належно оцінив доводи податкового органу щодо непідтвердження факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Еккомтех» на ПП»Авикс - Групп» по ланцюгу постачання, та як наслідок, факту реалізації їх подальшим покупцям, а саме ТОВ « ТД «Лексол».

На думку апелянта, суд взагалі не дослідив зв'язок доказів у їх сукупності, щодо нереальності руху товару у процесі здійснення господарської операції, згідно наявних документів.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Примрорської МДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності ТОВ ТД «Лексол» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Авикс - групп» (ЄДРПОУ 34667315) у серпні - вересня 2011 року, за результатами якої був складений акт від 27.12.2012 року № 299/2202/37547195.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем:

-ст.185, ст..188, ст..198, ст. 201 Податкового Кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року, перевіркою встановлено завищення ТОВ ТД «Лексол» податкового кредиту по господарських взаємовідносинам ТОВ «Авикс - Групп» всього на суму 154225,88 грн., у тому числі у серпні 2011 року в сумі 67543, 96 грн., у вересні 2011 року в сумі 86681,92 грн.;

- п .138.1, ст..138, п.п. 138.8.1. п.138.1. ст.138, п.п. 139.1.9 ст.139 Податкового Кодексу України №2755 - VI від 02.12.2010 року, що призвело до завищення ТОВ «ТД «Лескол» витрати на суму 771129,40 грн. та заниження податку на прибуток за перевіряємий період у розмірі 177359,76 грн., а саме за 3 кв. 2011 року в умі 177359, 76 грн.

Також, акт перевірки містить посилання податкового органу на результати акту перевірки Бердянської ОДПІ від 10.07.2012 року №039/22-1408/34667315 про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Авикс - Групп», за яким вбачається, що згідно пояснення ПП «Авекс - Групп» вих. №37 від 07.07.2012 року, сировина та матеріал придбані у постачальника ТОВ «Еккометтех», використані у виробництві готової продукції та у серпні, вересні 2011 року реалізовано ТОВ «ТД «Лексол», відповідно до наведених податкових та видаткових накладних. Окрім того, за відсутності товарно-транспортних накладних, які не були надані ПП «Авикс - Групп», які б свідчили про факт транспортування ТМЦ від постачальників ТОВ «Еккомтех», податковий орган прийшов до висновку про відсутність факту транспортування ТМЦ від постачальників до покупця. Оскільки, за думкою податкового органу, факт передачі товарів (послуг) від ТОВ «Еккометтех» на ПП «Авикс - Групп» непідтверджений, то їх подальша реалізація неможлива.

На підставі зазначеного акту, 13.02.2013 року відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000011500, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 221699,70 грн., в тому числі за основним платежем - 177359,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44339,94 грн.

Правомірність та обґрунтованість податкового повідомлення - рішення № 0000011500 від 13.02.2013року є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки відповідача фактично не містить навіть опису самого порушення з боку позивача.

Також, суд зазначив, що акт перевірки Бердянської ОДПІ контрагента позивача ПП «Авикс - Групп» сам по собі не може бути достатнім та допустимим доказом нездійснення господарських операцій, оскільки жодний висновок зазначеного акту перевірки не підтверджений належним та допустимими доказами у зв'язку з чим, висновки акту перевірки носять характер припущень. Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

За змістом акту перевірки вбачається, що підставою для визначення грошового зобов'язання за основним платежем з податку на додану вартість на суму 177359,76 грн. та штрафними санкціями на суму 44339,94 стала відсутність, на думку податкового органу, належного підтвердження реальності здійснення господарських операцій із контрагентом позивача ПП «Авекс - Групп».

У зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства контрагентами ПП «Авекс - Групп», податковий орган дійшов висновку про відсутність реальності настання наслідків обумовлених господарськими операціями між позивачем та ПП «Авекс - Групп».

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз вказаних норм матеріального права вказує на те, що до підстав формування платником податків податкового кредиту віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між ПП «Авикс - Групп» (продавець) та ТОВ «Торговий Дім «Лексол» (покупець) укладено Договір купівлі - продажу мастильних матеріалів №5 від 22.03.2011 р., відповідно до якого, продавець зобов'язується передати у власність Покупця мастильні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти товар і на умовах цього договору оплатити його.

На думку податкового органу вказаний правочин укладено без мети реального настання наслідків обумовлених цим правочином.

Тобто, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення став висновок Акту перевірки про заниження податку на прибуток з огляду на господарську діяльність контрагента позивача, яка, на думку податкової служби, свідчить про фіктивність укладених договорів.

Надаючи оцінку акту перевірки, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковою службою, фактично, не досліджувалась реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з ПДВ, а підставою для донарахування спірних податкових зобов'язань стали висновки ДПІ про відсутність факту реального настання наслідків укладеного договору, ним обумовлених, які зроблено лише з огляду на аналіз фінансово-господарської діяльності контрагента позивача.

Враховуючи принцип адміністративного судочинства - офіційне з'ясування обставин справи суд апеляційної інстанції, встановив суть, зміст та обсяг господарських операцій, які мали місце між позивачем та ПП «Авекс - Групп».

Факт виконання умов договору №5 від 22.03.2011 року , та здійснення господарських операцій, підтверджують наступні документи: видаткова накладна № СФ - 0000095 від 08.08.2011 року, видаткова накладна № СФ - 0000094 від 08.08.2011 року, видаткова накладна № СФ - 0000109 від 15.08.2011 року, видаткова накладна № СФ - 0000105 від 25.08.2011 року, видаткова накладна № СФ - 0000106 від 25.08.2011 року, видаткова накладна № СФ - 0000108 від 26.08.2011 року, видаткова накладна № СФ - 0000111 від 29.08.2011 року, видаткова накладна № СФ - 0000140 від 27.09.2011 року, податкова накладна №5 від 08.08.2011 року, податковою накладною №6 від 08.08.2011 року, податковою накладною №10 від 15.08.2011 року, податковою накладною №14 від 25.08.2011 року, податковою накладною №15 від 25.08.2011 року, податковою накладною №17 від 26.08.2011 року, податковою накладною №20 від 29.08.2011 року.

Перелічені вище документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» щодо своєї форми та змісту, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Авекс - Групп» наслідком яких є придбання товару.

Посилання відповідача на неподання товарно- транспортних накладних контрагентом ПП «Авикс Групп», щодо передачці товарів (послуг) від ТОВ «Еккомтех» на ПП «Авикс - Групп», та як наслідок факту реалізації їх подальшим покупцям, а саме : ТОВ «ТД «Лексол», та на те, що ТОВ «ТД «Лексол» остання ланка постачання, як на підставу вважати правочин безтоварним є необґрунтованим, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст..1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення, а тому є безпідставним твердження відповідача, що відсутність товарно-транспортної накладної, вказує на те, що господарські операції з поставки товару не здійснювалась..

Тобто, обставини, наведені відповідачем у актах перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Відповідачем, на якого відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено того, що сторонами укладено угоди не з метою реального настання правових наслідків, а з метою порушення публічного порядку.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності визначення позивачем суми податку на додану вартість, формування податкового кредиту за рахунок договору, укладеного позивачем з ПП «Авикс - Групп», на підставі належним чином оформлених первинних документів, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року є законною і обґрунтованою, а підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приморської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.08.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко