Рішення

від 22.04.2014 по справі 922/894/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р.Справа № 922/894/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Карчевської Д.Л.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал", м. Харків до Державного комунального підприємства "Малороганський комунгосп", с. Мала Рогань про стягнення заборгованості в розмірі 38 125,41 грн. за участю представників сторін:

позивача - Сашко А.О., за довіреністю № 158/810 від 19.02.2014 року,

відповідач - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Харківводоканал", м. Харків (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного комунального підприємства "Малороганський комунгосп", с. Мала Рогань про стягнення заборгованості в розмірі 38 125,41 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором на відпуск та споживання води № 16141 від 31.12.2009 року, в частині повної та своєчасної оплати за отримані послуги водопостачання за період з 26.07.2013 року по 24.01.2014 року, з урахуванням чого та враховуючи приписи ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 36 854,52 грн., 1270,89 грн. пені та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.03.2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 31.03.2014 року о 11:00 годині.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2014 року розгляд справи було відкладено на 22.04.2014 року о 11:00 годині.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав. Проте, до господарського суду Харківської області 18.04.2014 року повернулась ухвала суду від 31.03.014 року, з поштовою довідкою з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18, відповідно до якої зазначено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 зазначено, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про належне повідомлення учасників процесу про час та місце судового засідання.

Відповідач правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, тому вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

31.12.2009 р. між Комунальним підприємством "Харківводоканал", м. Харків (позивачем) та Державним комунальним підприємством "Малороганський комунгосп", с. Мала Рогань (відповідачем) був укладений договір №16141 на відпуск та споживання води, із змінами, внесеними додатковими угодами від №7273-ДС від 29.09.2011 р. та від 27.01.2012 р., які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до п.1.1. Договору, предметом договору є відпуск і споживання води із системи централізованого питного водопостачання позивача для відповідача, як суб'єкта господарювання, що отримує воду для надання послуги власними споживачами.

Згідно з п.2.1. Договору, позивач зобов'язався відпускати питну воду відповідачеві на об'єкти, що знаходяться на балансі, в експлуатації, обслуговуванні відповідача відповідно до Додатку №1 "Перелік об'єктів водопостачання", у межах дозволеного обсягу, встановленого відповідно до виконавчих технічних умов, а відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі проводити оплату за питну воду відповідно до затверджених тарифів на послуги централізованого водопостачання та оплату пені, та інших передбачених чинним законодавством штрафних санкцій у встановленому порядку (п.3.2.2. договору).

Згідно з п.4.1. договору усі розрахунки за воду здійснюються відповідачем щомісяця на підставі рахунків позивача і затверджених тарифів за обсяги спожитої води, що визначені за показниками засобів обліку або нормами водопостачання. За узгодженням із позивачем відповідач може робити розрахунки за воду іншим способом, не забороненим чинним законодавством. Відносини по розрахунках можуть здійснюватися на основі договірного списання коштів з рахунка відповідача у порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з п.4.4. договору рахунки позивача за водопостачання є обов'язковими до приймання відповідачем.

Відповідно до п.4.5. договору розрахунковим періодом є місяць. Відповідач робить оплату за водопостачання протягом п'яти банківських днів від дня одержання рахунка позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, в період з 26.07.2013 р. по 24.01.2014 р. надав відповідачеві послуги з водопостачання на загальну суму 36 854,52 грн. та виставив відповідні рахунки на оплату: № 1072618 від 09.09.13 р. на суму 6 618,38 грн.; № 1084161 від 07.10.13 р. на суму 5 870,92 грн.; № 1095787 від 07.11.13 р. на суму 6 478,26 грн.; № 1107874 від 09.12.13 р. на суму 6 073,37 грн.; № 1119659 від 09.01.14 р. на суму 5 691,51 грн.; № 1131153 від 07.02.14 р. на суму 6 122,08 грн. (арк.с. 32-39).

Проте відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором, за отримані послуги на загальну суму 36 854,52 грн. не розрахувався.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини і той факт, що відповідач не надав до суду доказів на підтвердження повної або часткової сплати ним боргу за послуги водопостачання в розмірі 36 854,52 грн., суд вважає дані позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, доведеними матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1270,89 грн.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.4.5. Договору передбачено, що при несплаті або частковій несплаті рахунка відповідачеві нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми несплати за кожний прострочений день до повного погашення заборгованості, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд визначив, що позивачем правомірно нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1270,89 грн., у зв'язку з чим суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України та постановою № 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 12, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Малороганський комунгосп" (63506, Харківська область, Харківський район, смт. Мала Рогань, вул. Комінтерна, 10, код ЄДРПОУ 31465091, р/р 26004010362 в ХФАК Кредит Банк "Україна", МФО 350415) на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" (61013, м. Харків, вул. Шевченко, 2, код ЄДРПОУ 03361715, р/р 26004010085522 в АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) заборгованість за послуги водопостачання в розмірі 36854,52 грн., пеню в розмірі 1270,89 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.04.2014 р.

Суддя А.М. Буракова

922/894/14