Ухвала

від 15.04.2014 по справі 487/3810/14-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 6/487/441/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2014 Заводський районний суд м.Миколаєва

у складі: головуючого судді - Притуляк І.О.,

при секретарі судового засідання - Будикіній А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Миколаєві подання старшого державного виконавця Ленінського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В :

15.04.2014 р. головний державний виконавець Ленінського ВДВС ММУЮ звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що останній не виконує зобов'язання, покладені на нього судовим рішенням.

До судового засідання головний державний виконавець не з'явився, надав до суду заяву, в якій подання підтримав, просив розглянути його за його відсутності.

Дослідивши матеріали подання, суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На виконанні у Ленінському відділі ДВС ММУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі Миколаївського окружного адміністративного суду №814/609/13-а від 22.07.2013 року, про стягнення з Приватного підприємства «Снат-2008» (код ЄДРПОУ 35723328), на користь державного бюджету податкову заборгованість у сумі 2184,15 грн.

09. 10.2013 року державним виконавцем Терещенко А. О. в порядку ст..25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження, з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду №814/609/13-а від 22.07.2013 року, про стягнення з Приватного підприємства «Снат-2008» (код ЄДРПОУ 35723328), на користь державного бюджету податкову заборгованість у сумі 2184,15 грн. про що винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої за вих.. №49511 направлено сторонам виконавчого провадження для відома виконання. Боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 16.10.2013 року.

В строк встановлений державним виконавцем для самостійного виконання, виконавчий документ не виконаний.

05.11.2013 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії якої за вих. №56157 від 05.11.2013 року направлено Приватному підприємству «Снат-2008», УДАІ УМВС України у Миколаївській області для виконання.

Згідно довідок баз даних АІС «Автомобіль» за боржником транспортні засоби не зареєстровані.

03.04.2014 року здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, з результатами виходу складено відповідний акт державного виконавця.

Згідно акту державного виконавця Приватне підприємство «Снат-2008» за вказаною адресою не знаходиться і майно на яке можливо звернути стягнення відсутнє.

Згідно довідки з Інформаційно - ресурсного центру керівником Приватного підприємства «Снат-2008» є ОСОБА_1 та Приватне підприємство «Снат-2008» не перебуває в процесі припинення.

Згідно відповіді ДПС України боржник має розрахункові рахунки в Миколаївське регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» МФО 326803. Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» МФО 328384, філія Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" у м. Миколаїв МФО 326825.

05.11.2013 року винесено постанову про арешт коштів боржника, копії за вих. 56158 від 05.11.2013 року направлено до банківських установ для виконання та боржнику для відома. Згідно відповіді банків постанова про арешт коштів прийнята до виконання, залишок коштів на рахунках на рахунках боржника відсутній.

Згідно Інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно за боржником нерухоме майно не зареєстровано.

В обґрунтування вимог цього подання головний державний виконавець посилається на те, що боржник рішення суду не виконав, сума боргу становить - 2184,15 грн.

Зі змісту ч.1 ст.377-1 ЦПК України вбачається, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцем знаходження органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця.

Порядок здійснення права громадянами України на виїзд з України і в'їзд в Україну регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» (далі - Закон).

Відповідно до ст.33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Стаття 6 Закону передбачає декілька видів обмеження у виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту та тимчасового відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст.6 Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Таким чином, необхідною підставою для задоволення даного подання є наявність обставин та підтверджуючих їх відповідних доказів про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон, його дії свідчать про намір виїхати за кордон або безпосередньо перебуває за кордоном.

Проте жодних доказів головним державним виконавцем до суду надано не було.

Згідно з п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Таким чином, при зверненні до суду з даним поданням, органи державної виконавчої служби зобов'язані не тільки посилатись на ухилення боржника від виконання судового рішення, а обґрунтувати такі обставини та підтвердити їх відповідними доказами.

В даному випадку головний державний виконавець таких обставин не навів і належними доказами їх не підтвердив, доказів про проведення жодних дій з виконання судового рішення крім арешту майна боржника (постанова від 05.11.2013 року) не надав, а послався лише на наявність у ОСОБА_1 боргових зобов'язань як на підставу звернення до суду з даним поданням.

Крім того при направленні матеріалів подання до суду державним виконавцем було порушено п. 11.1.5 розділу ХІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 р. №512/5, а саме: не було надано доказів на підтвердження повідомлення боржника про направлення подання до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення даного подання відсутні.

Керуючись ст.377-1 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Приватного підприємства - ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Заводський районний суд м.Миколаєва протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

СУДДЯ І.О. ПРИТУЛЯК