Рішення

від 23.04.2014 по справі 902/212/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 квітня 2014 р. Справа № 902/212/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", м.Дніпропетровськ

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЦЕНТР", м.Вінниця

про стягнення заборгованості 16 652 грн. 17 коп.

За участю секретаря судового засідання Нестерова Д.О.

За участю представників

позивача : Сауляк Є.В, довіреність № 1240-О від 24.04.2013 року, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області 30.12.2003 року.

відповідача: Шуткіна Т.С. - директор, згідно протоколу зборів № 2 від 11.09.2013 року, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Барським РВ УМВС України в Вінницькій області 11.07.2000 року.

ВСТАНОВИВ :

До господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЦЕНТР" про стягнення 16 652 грн. 72 коп., з яких 9 691 грн. 51 коп. основного боргу, 4 315 грн. 96 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 580 грн. 11 коп. пені та 1 064 грн. 59 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою суду від 26.02.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/212/14 та призначено її до розгляду на 03.04.2014 року.

В зв'язку з неявкою в засідання суду представника відповідача та ненаданням ним матеріалів витребуваних судом, розгляд справи ухвалою суду від 03.04.2014 року відкладено до 23.04.2014 року.

В засіданні суду 23.04.2014 року представник відповідача відзиву на позовну заяву та матеріалів витребуваних попередніми ухвалами суду не подала.

Разом з тим в усних поясненнях підтвердила, що дійсно колишній директор підприємства укладав договір з позивачем на відкриття кредитного рахунку від 13.05.2011 року, а отримані грошові кошти було використано на потреби підприємства.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повній сумі та просить їх задовольнити.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

13.05.2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНЦЕНТР" в особі директора Бурко Ю.А. (Клієнт, відповідач) було підписано з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в особі керівника відділення Франчук М.М. (Банк, позивач) заяву про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки на підставі якої Банком було відкрито поточний рахунок № 26002060755857 та картковий рахунок № 26054060725501 (а.с.29, т.1).

Вказаною заявою обумовлено кредитний ліміт на рахунок, а саме те, що Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів у межах ліміту про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку, що розміщенні в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

За умовами Заяви від 13.05.2011 року Клієнт банку, підписавши дану заяву погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку http:// www.privatbank.ua; http:// www.client-bank.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою із зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

Також у Заяві вказано, що з її підписанням сторони приєднуються та зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах Банку - Договір банківського обслуговування в цілому. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (http:// www.privatbank.ua; http:// www.client-bank.privatbank.ua або інші Інтернет/SMS-ресурс, зазначений Банком).

Сторони за Заявою від 13.05.2011 року також погодили, що при укладенні договорів, а також додаткових угод до них Банк та клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори та угоди до них від імені Банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Пунктом 3.18 Умов та Тарифів надання банківських послуг регулюються взаємовідносини між Клієнтом та Банком щодо умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів (а.с.30-39, т.1).

Зокрема, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнтів, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (п.3.18.1. Умов).

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення сплаті процентів та винагороди (п.3.18.1.3 Умов).

Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода") (п.3.18.1.8 Умов).

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших) (п.3.18.1.6 Умов).

Згідно п.3.18.1.12 Умов для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеної частини кредиту.

Пунктами 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3, 3.18.2.2.5 Умов визначено зобов'язання для Клієнта сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом, провести погашення кредиту не пізніше встановленого строку безперервного користування кредитом, повернути кредит в строки встановлені п.п.3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17.

Також, зазначеними Умовами та Тарифами надання банківських послуг регулюється порядок розрахунків.

Так, відповідно до п.3.18.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го по 25-го числа місяці (надалі "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов).

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню (п.3.18.4.1.1 Умов).

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язання (п.3.18.4.1.3 Умов).

Згідно п.3.18.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування лімітом у відповідності з п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, існуючого на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку встановленому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3; строків повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4; винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.18..5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (Трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом (п.3.18.5.4 Умов).

Пунктом 3.18.6.1 Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/ або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк 04.07.2011 року встановив Клієнту кредитний ліміт на рахунок 26002060755857 в розмірі 12 000,00 грн., що стверджується довідкою позивача № 08.7.0.0.0/140117142216 від 17.01.2014 року (а.с.40, т.1).

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку заяві від 13.05.2011 року про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, суд прийшов до висновку, що між сторонами при обопільному підписанні заяви від 13.05.2011 року виникли відносини, що підпадають під регулювання наступних статей чинного законодавства.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст.1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Отже, суд приходить до того висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку від 13.05.2011 року, містить істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку.

Також суд вважає, що підписання сторонами Умов та правил надання банківських послуг є дотриманням письмової форми такого змішаного договору.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач за період з 08.08.2011 року по 19.10.2012 року отримав від позивача кредитні кошти в сумі 35 388 грн. 68 коп., за які, відповідно до умов укладеного договору, повинен був здійснювати оплату відсотків за користування кредитом, сплачувати комісію по кредиту та здійснювати плату за обслуговування рахунку.

Загалом відповідачем повернуто позивачу грошових коштів в сумі 30 054 грн. 98 коп.

При цьому слід зазначити, що за період з 08.08.2011 року по 05.11.2012 року відповідачу нараховано і ним сплачено відсотки за користування кредитом в сумі 1 602 грн. 03 коп., комісію по кредиту в сумі 682 грн. 52 коп. та плату за обслуговування рахунку в сумі 120 грн. 18 коп.

Судом встановлено, що за період з 08.08.2011 року по 03.07.2012 року відповідач отримав від позивача кредитні кошти в сумі 23 188 грн.68 коп., за які, відповідно до умов укладеного договору, повинен був здійснити оплату відсотків за користування кредитом, сплатити комісію по кредиту і оплатити вартість обслуговування рахунку що ним було здійснено та стверджується випискою позивача по рахунку відповідача за період з 13.05.2011 року по 07.03.2014 року (а.с.64-68, т.1).

Розпочинаючи з 01.08.2012 року по 19.10.2012 року відповідач на умовах укладеного договору від 13.05.2011 року отримав від позивача кредитні кошти в сумі 12 200 грн. за користування якими також повинен був сплатити комісію та відсотки , що стверджується випискою позивача по рахунку відповідача за період з 13.05.2011 року по 07.03.2014 року та розрахунком заборгованості станом на 08.01.2014 року. (а.с.41-42, 64-68, т.1).

Як стверджується матеріалами справи, відповідач за період з 26.09.2012 року по 08.02.2013 рік сплатив позивачу 5 500 грн., що стверджується випискою позивача по рахунку відповідача за період з 13.05.2011 року по 07.03.2014 року (а.с.64-68, т.1)

Таким чином, з урахуванням всіх проплат, станом на 08.01.2014 року борг відповідача перед позивачем за отримані, але не повернуті кредитні кошти складає 9 691 грн. 51 коп. , що стверджується випискою позивача по рахунку відповідача за період з 13.05.2011 року по 07.03.2014 року та розрахунком заборгованості станом на 08.01.2014 року. (а.с.41-42, 64-68, т.1).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав суду доказів здійснення з позивачем розрахунків по сумі основного боргу в розмірі 9 691 грн. 51 коп. , а тому дані вимоги позивача підлягають задоволенню в повній сумі.

Крім того, відповідно до Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, відповідач повинен був сплатити позивачу проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (до 90 днів користування кредитними коштами - 24 %, з 91-го дня користування кредитом і далі - 48 %).

Таким чином, відповідач за період з 28.08.2012 року по 08.01.2014 року повинен був сплатити позивачу відсотки за користування кредитом в сумі 6 561 грн.

Фактично відповідачем за період з 28.08.2012 року по 08.01.2014 року було сплачено позивачу 2 245 грн. 04 коп. відсотків за користування кредитом.

Таким чином, прострочена заборгованість відповідача перед позивачем по відсоткам за користування кредитом складає 4 315 грн. 96 коп .

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати позивачу відсотків за користування кредитом чи доказів обґрунтованих підстав неможливості виконання даного зобов'язання, а тому дані вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3.18.1.17 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів при перерахуванні Клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки або пластикові карти, власниками якого є сам власник поточного рахунку або будь-які пов'язані з ним фізичні особи, з суми кожного із проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісія в розмірі 3 % від суми перерахувань.

На підставі п.п.3.18.4.4, 3.18.1.17 Умов обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів, позивачем за період з 03.09.2011 року по 31.12.2013 року нараховано до сплати відповідачем 1 542 грн. 51 коп. комісії; фактично відповідачем сплачено 477 грн. 92 коп., тобто сума 1 064 грн. 59 коп. комісії є простроченою і підлягає до стягнення з відповідача.

Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з позивача 1 580 грн. 11 коп. пені за період з 01.08.2012 року по 08.01.2014 року (кінцева дата визначена позивачем в розрахунку) (а.с.41-42, т.1) в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 3.18.5.4 Умов визначено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5 - 3.18.5.3 здійснюється протягом 3- х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом. Відповідно до Тарифів розмір пені складає 0,04 %.

Таким чином, заявлення позивачем вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення погашення кредиту є правомірним, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності розрахунку пені за прострочення погашення кредиту не виявлено помилок, що свідчить про обґрунтованість заявленої до стягнення сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом, комісії та пені.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

23.04.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНЦЕНТР", вул.Фрунзе, 32, м.Вінниця, 21007 (ідентифікаційний код - 37690813) на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"", вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, 49094 (ідентифікаційний код - 14360570) - 9 691 грн. 51 коп. - заборгованості за кредитом, 4 315 грн. 96 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 1 580 грн. 11 коп. - пені, 1 064 грн. 59 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом, 1 827 грн. 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 квітня 2014 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.