Постанова

від 18.04.2014 по справі 524/3354/14-а

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/3354/14-а Провадження № 2а/524/241/14

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

18.04.2014 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі: головуючого - судді - Середа А.В.

при секретарі - Кот А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання незаконними та скасування п. 23-25 рішення XLIV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання від 25.02.2014 року, визнання незаконним та скасування рішення XLIV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання від 25.03.2014 року та зобов'язання виконати (вчинити) певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» (далі по тексту ТОВ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР») звернувся до суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Посилаючись на обставини та підстави викладені в тексті позовної заяви позивач просив суд визнати незаконними та скасувати рішення XLIV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання Полтавської області «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці» від 25.02.2014р. в частині пунктів 23-25 включно, зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області вчинити певні дії, зокрема - включити до порядку денного та розглянути на найближчому засіданні сесії питання про затвердження поданих проектів землеустрою та надання в оренду ТОВ "МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР" земельних ділянок, площею 546 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:001:0203), площею 2358 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:001:0204) та площею 3 713 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:002:0060) для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і спору по вул. Ярмарковій, 15, визнати незаконним та скасувати рішенням XLV сесії Кременчуцької міської радиVI скликання «Про скасування підпункту рішення Кременчуцької міської ради» від 25 березня 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача ТОВ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» Кондрашкіна Т.В. позов підтримала в повному обсязі та просила суд позов задовольнити посилаючись на обставини і підстави викладені в тексті позовної заяви.

Представник відповідача - Кременчуцької міської ради Полтавської області Чечель К.В. проти задоволення позову не заперечувала.

Представник третьої особи - ТОВ «ПІДПИЄМСТВО «ЗАХИСТ ПРАВ ІНВАЛІДІВ» Ворона А.І. проти задоволення позову не заперечувала.

Суд вислухавши пояснення представників сторін та представника третьої особи, давши аналіз та оцінку наданим по справі доказам в їх сукупності встановив наступне.

14 листопада 2013 року ТОВ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР»уклав з Комунальним підприємством «Бюро містобудування та кадастру» (Виконавець)договір №0699 про виконання робіт, за умовами якого виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: виготовити проектні пропозиції обґрунтування необхідності відведення земельної ділянки для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель та споруд по вул. Ярмарковій, 15 в м. Кременчуці. На виконання умов зазначеного договору, Виконавцем -були виготовлені проектні пропозиції обґрунтування необхідності відведення земельних ділянок для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій №15 в м. Кременчуці.

18 листопада 2013 року позивачем в порядку ст. 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"на ім'я міського голови м. Кременчука була подана заява з проханням видати підприємству рішення міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у користування із земель, що перебувають в комунальній власності з додаванням обґрунтування необхідності відведення земельних ділянок.

25 листопада 2013 року між позивачем та ТОВ «АЗИМУТ» (Виконавець) укладено Договір №137 на проведення робіт із землеустрою. За умовами договору Виконавець - зобов'язується, з дотриманням вимог чинного законодавства, виконати роботи із землеустрою стосовно земельних ділянок орієнтовною площею 06380 га для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15 в м. Кременчуці Полтавської області.

24 грудня 2013 року рішенням XL сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області позивачу - ТОВ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди орієнтовною площею 0,6380га для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15.

23 січня 2014 року Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надало:

- висновок №015 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 546 кв.м.;

- висновок №013 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2358 кв.м.;

- висновок №014 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3713 кв.м.;

24 січня 2014 року Управління Держземагенства у м.Кременчуці Полтавської області Головного управління Держземагенства у Полтавській області Держземагенства України надало:

- висновок №9 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 546 кв.м.;

- висновок №8 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2358 кв.м.;

- висновок №10 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3713 кв.м.

24 січня 2014 року Позивач на підставі попередньо отриманого дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на умовах оренди орієнтовною площею 0,6380га для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15 та позитивних висновків Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області і Управління Держземагенства у м.Кременчуці Полтавської області Головного управління Держземагенства у Полтавській області Держземагенства України звернувся до державного адміністратора Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з відповідними заявами з проханнями надати рішення міської ради про передачу в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з додаванням відповідних документів для проведення реєстрації у реєстрі документів дозвільного характеру, та отримав описи документів:

- по земельній ділянці площею 546 кв.м., номер справи 3_585_026541_68;

- по земельній ділянці площею 2 358 кв.м., номер справи 3_585_026544_86;

- по земельній ділянці площею 3 713 кв.м., номер справи 3_585_026543_80.

25 січня 2014 року Позивач отримав витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки:

- № НВ-5301133312014, кадастровий номер земельної ділянки 5310436500:10:001:0203, площа - 0,0546 гектарів;

- № НВ-5301133082014, кадастровий номер земельної ділянки 5310436500:10:001:0204, площа - 0,2358 гектарів;

- № НВ-5301133142014, кадастровий номер земельної ділянки 5310436500:10:002:0060, площа - 0,3713 гектарів.

На підставі поданих позивачем заяв відповідачем - Кременчуцькою міською радою Полтавської області було прийнято рішення XLIV сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25 лютого 2014 року пунктами 23-25 якого ТОВ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» (ідентифікаційний код 38952905) відмовлено в затвердженні проектів землеустрою та наданні в оренду земельних ділянок площею 546 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:001:0203), 2358 кв.м. (кадастровий № 5310436500:10:001:0204) та 3713 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:002:0060) для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15, оскільки на земельній ділянці знаходяться залізничні колії іншого підприємства.

Відповідно до ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом. Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду земель» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2. ст. 116 ЗК України)

Згідно ч.1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124)

Згідно ч. 1 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу) (п.12 ч. 2 ст. 134)

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) (п. 2 ч. 1 ст. 123)

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (ч. 1 ст. 79- 1 ЗК України)

Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності (п. 1 ч. 2 ст. 79- 1 ЗК України)

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч. 5 ст. 79- 1 ЗК України).

Відповідно до ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ст. 194 ЗК України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Основними завданнями ведення державного земельного кадастру, згідно ст. 195 ЗК України є: забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Відповідно до п. 1-3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний земельний кадастр» (надалі за текстом - ЗУ «Про ДЗК») державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при: регулюванні земельних відносин; управлінні земельними ресурсами; організації раціонального використання та охорони земель.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону, що є основним принципом, на якій базується державний земельний кадастр (п.4 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про ДЗК»).

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону (ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про ДЗК»).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про ДЗК» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам - мають відповідати законодавству. Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку (ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про ДЗК»).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин(ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про ДЗК»).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про ДЗК» державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;

Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про ДЗК» для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подається чітко визначений Законом пакет документів для проведення такої державної реєстрації відповідної земельної ділянки.

Керуючись ч. 5 ст. 24 ЗУ «Про ДЗК» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства та відповідно за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про ДЗК» невідповідність поданих документів вимогам законодавства є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (ч. 8 ст. 24 ЗУ «Про ДЗК»).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186- 1 цього Кодексу (ч. 4 ст. 123 ЗКУ).Відповідно до ч.1 ст. 186- 1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта, подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури (ч.2 ст. 186- 1 ЗК України).

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (ч.4 ст. 186- 1 ЗК України).

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (ч.5 ст. 186- 1 ЗК України).

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч.6 ст. 186- 1 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч. 6 ст. 123 ЗК України).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п. 1 ч. 10 ст. 123).

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (ч. 13 ст. 123 ЗК України).

Стаття 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV визначає, що документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності;

Відповідно до ч.1. ст. 3 Закону № 2806-IV основними принципами державної політики з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності є: прозорість процедури видачі документів дозвільного характеру;відповідальність посадових осіб дозвільних органів, державних адміністраторів та суб'єктів господарювання за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру;установлення єдиних вимог до порядку видачі документів дозвільного характеру.

Згідно ч. 1. ст. 4 Закону № 2806-IV виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються:

- необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види;

- вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання документа дозвільного характеру;

Згідно ч. 3. ст. 4 Закону № 2806-IV суб'єкт господарювання за одержанням документів дозвільного характеру (переоформлення, видача дублікатів, анулювання), що видаються місцевими дозвільними органами, звертається до державного адміністратора в дозвільному центрі.

Відповідно до ст. 4-1 Закону № 2806-IV порядок видачі документів дозвільного характеру або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними (регіональними, місцевими) органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Строк видачі документів дозвільного характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання або відмови у видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності протягом місяця з дня одержання від суб'єкта господарювання відповідної заяви.

Відповідно до ч. 5. ст. 4-1 Закону № 2806-IV підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

- подання суб'єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

- виявлення в документах, поданих суб'єктом господарювання, недостовірних відомостей;

- негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Порядок здійснення державної реєстрації земельної ділянки регламентований Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051 (надалі за текстом - Порядок №1051).

Пп. 6) п. 6. Порядку №1051 до повноважень Державного кадастрового реєстратора Держземагентства належать проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства;

Відповідно до п. 107 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49 - 54 цього Порядку.

Відповідно до ч. 1 п. 109 Порядку №1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

Відповідно до п. 110 Порядку №1051 для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22;

2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації);

3) електронний документ;

4) документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки (крім випадку, передбаченого в абзаці четвертому пункту 86 цього Порядку, коли зазначається реєстраційний номер попередньої заяви або подається її копія).

Відповідно до п. 111 Порядку №1051 за результатами здійсненої перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77 - 85 цього Порядку в разі:

- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам законодавства;

- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Відповідно до п. 73 Порядку №1051 державний кадастровий реєстратор у строк, що не перевищує 14 робочих днів з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру:

1) розглядає її разом з документами, зазначеними у пункті 69 цього Порядку, та перевіряє:

- відповідність документів вимогам, зазначеним у пункті 67 цього Порядку;

- електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку;

2) за результатами перевірки вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей з підстав, зазначених у пунктах 91 - 137 цього Порядку, за формою згідно з додатком 14.

На підставі вищевикладеного суд прийшов до висновку, що чинним законодавством, що регулює правовідносини в сфері оренди земельних ділянок, передбачена єдина підстава для відмови органом місцевого самоврядування у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме - його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Судом з вищевказаних доказів достовірно встановлено, що позивач, у суворій відповідності до норм чинного законодавства України у встановленому порядку звернувся до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок; отримав рішення про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; уклав з виконавцем робіт щодо розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок договір, у відповідності до типового договору на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, форма якого затверджена Кабінетом Міністрів України; на замовлення Позивача та у відповідності до умов укладеного договору відповідно до вимог чинного законодавства була розроблена документація із землеустрою та файл обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді (*XML); отримано погодження виготовленої документації із землеустрою з відповідними установами, здійснено державну реєстрацію земельних ділянок під час проведення якої державним кадастровим реєстратором було здійснено перевірку відповідності документації із землеустрою нормам чинного законодавства України, внаслідок чого винесено позитивне рішення, отримано витяги з державного земельного кадастру про земельні ділянки та у встановленому діючим законодавством України порядку і з дотриманням законодавчо встановлених строків дана документація була подана для затвердження рішенням відповідного органу з метою передачі даних земельних ділянок в оренду.

Проаналізувавши всі вищевикладені обставини суд прийшов до висновку, що позивачем - ТОВ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» було дотримано всі вимоги законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, у зв'язку з чим суд вважає, що у Кременчуцької міської ради Полтавської області не було правових підстав для прийняття рішення про відмову в затвердженні проектів землеустрою та наданні в оренду земельних ділянок для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15, тим більше з підстав, зазначених в рішенні про відмову.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1, 5, 9 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Рішення про скликання сесії ради відповідно до частин 4,6 та 8 цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що є достатньо правових підстав для задоволення судом позовних вимог ТОВ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» в частині визнання незаконними та скасування пунктів 23-25 рішення XLIV сесії Кременчуцької міської ради Полтавської області від 25.02.2014р. в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» в затвердженні проектів землеустрою та в наданні в оренду земельної ділянки площею 3717 кв.м. (кадастровий № 5310436500:10:002:0060), земельної ділянки площею 2358 кв.м. (кадастровий № 5310436500:10:001:0204), земельної ділянки площею 546 кв.м. (кадастровий № 5310436500:10:001:0203) для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15 та зобов'язання відповідача вчинити певні дії, зокрема - шляхом включення до порядку денного та розгляду на найближчому засіданні сесії питання про затвердження поданих проектів землеустрою та надання в оренду земельних ділянок, площею 546 кв.м. (кадастровий № 5310436500:10:001:0203), 2358 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:001:0204) та 3713 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:002:0060) для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і спору по вул. Ярмарковій, 15.

25 березня 2014 року рішенням XLV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання «Про скасування підпункту рішення Кременчуцької міської ради» скасовано п. 3.2 рішенням XL сесії Кременчуцької міської ради VI скликання від 24 грудня 2013 року «Про надання дозволу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6380 га для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзді залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15».

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до положень частини четвертої Рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року по справі № 1-9/2009 (надалі за текстом - Рішення №1-9/2009):«…Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 27 грудня 2001 року N 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року (абзац перший пункту 6 мотивувальної частини), від 23 червня 1997 року N 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини)».

Відповідно до частини 4.1. Рішення №1-9/2009 закріплені у статті 144 Конституції України і статті 59 Закону норми про акти органів місцевого самоврядування, крім юридичної форми реалізації завдань і функцій, визначають порядок прийняття і перевірки рішень органів місцевого самоврядування. В Законі встановлено, що ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та законами України до їх відання, і що рішення відповідної ради може бути внесене на повторний розгляд цієї ж ради (стаття 25, частина четверта статті 59). У Законі передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев'ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

Відповідно до положень частини п'ятої Рішення №1-9/2009 у Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон, у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку, та інші закони України, зокрема "Про столицю України - місто-герой Київ", згідно з частиною третьою статті 8 якого рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України зупиняються в установленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України) ".

Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.»

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що є достатньо правових підстав для задоволення судом позовних вимог ТОВ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» в частині про визнання незаконним та скасування рішенням XLV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання «Про скасування підпункту рішення Кременчуцької міської ради» від 25 березня 2014 року, яким скасовано п. 3.2 рішенням XL сесії Кременчуцької міської ради VI скликання від 24 грудня 2013 року «Про надання дозволу ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,6380 га для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзді залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15».

Частина 2 ст. 2 КАС України встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлений інший порядок судового провадження.

Статтею 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушенні її права, свободи чи інтереси.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд має право прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Крім того ч. 2 ст. 162 КАС України визначено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи всі вищевикладені обставини і підстави, беручи до уваги неподання представником відповідача належних доказів щодо правомірності його дій при прийнятті оскаржуваних позивачем рішень, відсутність заперечення проти позову у представника відповідача, суд прийшов до висновку, що відповідачем порушені законні та підзаконні нормативано-правові акти, що призвело до порушення прав та гарантованих законом інтересів позивача, відповідно позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР" є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 6-14,17,69-71,158-163,171 КАС України, ст.ст. 13,19,144 Конституції України, ст.ст. 10, 24- 25, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 79-1, 93,116,123-124, 134, 186-1,194,195,202 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 1-5,22,24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.п. 70, 73, 77-85, 107-111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. N 1051, Рішенням Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року по справі № 1-9/2009, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР» - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати рішення XLIV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання Полтавської області «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці» від 25.02.2014р. в частині пунктів 23-25 включно в частині, що стосуються товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР».

Зобов'язати Кременчуцьку міську раду Полтавської області вчинити певні дії, зокрема - включити до порядку денного та розглянути на найближчому засіданні сесії питання про затвердження поданих проектів землеустрою та надання в оренду ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МАЛО-КОХНІВСЬКИЙ КАР'ЄР" земельних ділянок, площею 546 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:001:0203), 2358 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:001:0204) та 3 713 кв.м. (кадастровий №5310436500:10:002:0060) для будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів транспортної інфраструктури (під'їзні залізничні колії) до будівель і споруд по вул. Ярмарковій, 15.

Визнати незаконним та скасувати рішенням XLV сесії Кременчуцької міської ради VI скликання «Про скасування підпункту рішення Кременчуцької міської ради» від 25 березня 2014 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а особами, які не приймали участь у розгляді справи в цей же термін з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: