Ухвала

від 23.04.2014 по справі 910/1846/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

№ 910/1846/14 23.04.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп»

про стягнення 129 254,98 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча компанія» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» про стягнення 129 254,98 грн. за договором поставки товару № 27/09/10 від 27.09.2010 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2014 р. порушено провадження у справі № 910/1846/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2014 р. за участю представників сторін та прокуратури, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Зокрема, позивача зобов'язано надати суду витяг від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на березень 2014 року; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; документально підтверджені відомості щодо наявності відповідних повноважень у осіб, які отримували товар за видатковими накладними (довіреності на отримання товару тощо); детальний обґрунтований розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості із зазначенням суми поставленого та оплаченого товару та наданням відповідних первинних документів (видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки тощо) за договором № 27/09/10 від 27.09.2010 р. за період з 27.09.2010 р. та станом на березень 2014 року; докази на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором № 27/09/10 від 27.09.2010 р. за період з 27.09.2010 р. та станом на березень 2014 року (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку).

При цьому, позивача попереджено, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез'явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду. Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.03.2014 р. у зв'язку з відпусткою Пригунової А.Б. справу № 910/1846/14 передано судді Коткову О.В для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2014р. дану справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.04.2014 р.

Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. справу № 910/1846/13 передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду у зв'язку з виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2014 р. розгляд справи відкладено на 23.04.2014 р. у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін та невиконанням сторонами вимог суду.

У дане судове засіданні представники сторін не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог суду не виконали.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Відповідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України до судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов'язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Пунктом 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Суд наголошує на тому, що встановити фактичні обставини справи з відповідною достовірністю у суду не вбачається підстав, оскільки позивачем не надано того обсягу відповідних відомостей та доказів на їх підтвердження, які в порядку ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Зокрема, позивачем, не надано суду витягу від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на березень 2014 року, що, в свою чергу, позбавляє суд можливості встановлення юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп», його належного повідомлення про місце та час судового розгляду даної справи.

Крім того, відсутність вищевказаних відомостей позбавляє суд можливості перевірки правильності застосування положень ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, а також можливість застосування вимог п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України щодо відповідача.

Ненадання позивачем власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору також унеможливлює встановлення судом наявності чи відсутності підстав для застосування норм п. 2 ч. 1 ст. 80, п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначена довідка має суттєве значення для вирішення даного спору, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено можливості наявності одночасно двох чи більше рішень за участю тих самих сторін, про той же предмет та з тих самих підстав.

В той же час у суду відсутня можливість отримати відомості щодо наявності таких спорів та судових рішень самостійно.

Також, позивачем не надано суду оригіналів документів, доданих до позовної заяви, у зв'язку з чим неможливо з достатньою ймовірністю встановити наявність чи відсутність обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

При цьому, документи, які надані позивачем у підтвердження викладених обставин, не засвідчені належним чином, як передбачено п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), оскільки відсутні дата засвідчення документів. Тож, документи, подані позивачем, не відповідають вимогам п. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивачем не надано детального обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості із зазначенням суми поставленого та оплаченого товару та наданням відповідних первинних документів (видаткові накладні, платіжні доручення, банківські виписки тощо) за договором № 27/09/10 від 27.09.2010 р. за період з 27.09.2010 р. та станом на березень 2014 року; та докази на підтвердження часткового виконання відповідачем зобов'язань за договором № 27/09/10 від 27.09.2010 р. за період з 27.09.2010 р. та станом на березень 2014 року (виписки з банківських рахунків з відтиском печатки банку), тобто, за весь період договірних відносин, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити загальний обсяг поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча компанія» та оплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» товару, дійти висновку щодо наявності у відповідача заборгованості за вказаним договором та, відповідно, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Зазначені докази входять до предмету доказування у даній справі та відповідно до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України необхідні для правильного та всебічного розгляду спору.

Суд також звертає увагу на те, що жодних заяв про неможливість подати витребувані судом документи, клопотань тощо від позивача не надходило, об'єктивних причин, що перешкоджали виконанню вимог суду, позивач не навів.

Згідно з п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає причини неподання позивачем витребуваних відомостей неповажними, а оскільки позивач не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» про стягнення 129 254,98 грн. без розгляду відповідно до п. 5. ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 Господарського кодексу України про залишення заяви без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пункту 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" залишення позову без розгляду тягне за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

З урахуванням викладеного, судовий збір у розмірі 2 585, 10 грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча компанія» з Державного бюджету України.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

За таких обставин, суд вважає за необхідне прийняти вищевказану справу до свого провадження та призначити її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Враховуючи наведене та керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіфудс Груп» про стягнення 129 254,98 грн. залишити до розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська продовольча компанія» (01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 5, код ЄДРПОУ 36521312) з Державного бюджету України 2 585 (дві тисячі п'ятсот п'ять грн. 10 коп.) грн., сплачений квитанцією № 71/з4 від 27.11.2013 р., оригінал якого міститься в матеріалах господарської справи № 910/1846/13.

Суддя Пригунова А.Б.