Рішення

від 22.04.2014 по справі 911/897/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2014 р. Справа № 911/897/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФО ПРИНТ», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС ПРИНТ», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 32 562,25 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Туровець О.В. - довіреність б/№ від 20.01.2014 р.;

від відповідача: Великий А.В. - довіреність № 01/01-1 від 08.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФО ПРИНТ» (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС ПРИНТ» (далі - відповідач) про стягнення 32 562,25 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки від 01.10.2013 р. № 01-ВТ щодо оплати поставленого товару. У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 32 562,25 грн. заборгованості, з якої: 30 737,14 грн. основного боргу, 1 474,55 грн. пені та 350,56 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.03.2014 р. порушено провадження у справі № 911/897/14 та призначено її до розгляду на 14.04.2014 р. У судовому засіданні 14.04.2014 р. оголошено перерву до 22.04.2014 р.

В судове засідання 22.04.2014 р. з'явились представники Позивача та Відповідача. Представник Позивача позов підтримав та просив задовольнити його в повному обсязі. Представник Відповідача визнав наявність основного боргу, заявленого Позивачем та просив відмовити Позивачу в частині стягнення пені та 3 % річних, проте свою позицію належним чином не обґрунтував.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФО ПРИНТ» (постачальник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВТС ПРИНТ» (покупець, відповідач у справі) укладено договір № 01-ВТ (далі - договір), відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно оплатити витратні матеріали для виробництва поліграфічної продукції (іменовані надалі «Товар») на умовах, визначених даним договором.

За умовами п. 1.2. Договору, асортименти, кількість і ціна товару визначаються сторонами при формуванні замовлення на кожну партію товару і зазначаються в рахунках-фактурах постачальника і або в додатках (специфікаціях) до даного договору, сформованих на підставі замовлення покупця. Під додатками до цього договору розуміються підписані представниками сторін специфікації або накладні, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. п. 4.4., 4.6. Договору, поставка товару здійснюється постачальником у строк, що не повинен перевищувати 30 (тридцять) календарних днів від дати погодження постачальником заявки на поставку товару. Датою поставки товару вважати дату, зафіксовану представниками сторін у видатковій накладній.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято товар на загальну суму 30 737,14 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних, а також підтверджено безпосередньо у судовому засіданні представником Відповідача.

Із зазначеного вбачається, що Відповідачем отримано товар загальну суму 30 737,14 грн. без зауважень та за відсутності з боку Відповідача претензій та повідомлень про порушення Позивачем умов договору, тобто, Відповідач не заперечував щодо кількості, якості, вартості отриманого товару.

Таким чином, за наслідками дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що Позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо поставки товару.

Згідно із п. п. 3.1., 3.3. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки товару. Оплата за товар провадиться покупцем у національній валюті шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі рахунку-фактури постачальника.

Проте, в порушення свого грошового зобов'язання, вартість поставленого товару Відповідач не оплатив, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором у сумі 30 737,14 грн.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що на момент розгляду спору у суді Позивачем підтверджена заборгованість Відповідача за Договором у сумі 30 737,14 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

З огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку про доведеність існування боргу Відповідача перед Позивачем в розмірі 30 737,14 грн., а відтак заявлена позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за договором, Позивачем заявлена до стягнення з Відповідача пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання у сумі 1 474,55 грн. за загальний період з 17.08.2013 р. по 18.03.2014 р.

Відповідно до п. 8.1. Договору, у випадку несвоєчасної оплати вартості товару, покупець, на вимогу постачальника, сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Водночас, пунктом 8.6. Договору встановлено, що нарахування пені за прострочення сторонами виконання своїх зобов'язань за цим договором припиняється через 12 (дванадцять) місяців від дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано.

Із зазначеного пункту Договору вбачається, що сторонами погоджено строк нарахування пені згідно з вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши розрахунки Позивача щодо стягнення з відповідача пені, судом встановлено, що наданий Позивачем розрахунок є арифметично вірним, в зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 474,55 грн. пені.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 350,56 грн. 3% річних за період з 17.08.2013 р. по 18.03.2014 р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, господарський суд встановив, що він є арифметично вірний, а отже вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3 % річних підлягає задоволенню повністю в сумі 350,56 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТС ПРИНТ» (08600, Київська обл., м. Васильків, пров. Фрунзе, 16, кв. 2; код ЄДРПОУ 37184093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФО ПРИНТ» (03680, м. Київ, вул. Машинобудівна, 50; код ЄДРПОУ 38716177) 30 737 (тридцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 14 коп. основного боргу, 1 474 (одна тисяча чотириста сімдесят чотири) грн. 55 коп. пені, 350 (триста п'ятдесят) грн. 56 коп. 3 % річних та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 25.04.2014 р.

Суддя Наріжний С.Ю.